09 грудня 2025 рокусправа № 380/21578/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (61054, м. Харків, пр. Науки, 54, ЄДРПОУ 42831345) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним і скасування рішення, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» до Львівської митниці, у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення коду товару № КТ-UA209000-0110-2026 від 11 серпня 2025 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є виробником репеленту «Спіраль від літаючих комах», для якого як сировина використовуються «чорні спіралі без активних речовин» (Китай, виробник XIAMEN SUNLIGHT IMP. & EXP. CO. LTD). Під час виробництва ці спіралі обробляються активними речовинами-репелентами та пакуються у споживчу тару. Для здійснення господарської діяльності позивач уклав Контракт №20025 від 20.02.2025 на закупівлю обладнання, запчастин і сировини. Товар був задекларований як «порожні котушки без активних речовин» (склад: деревне вугілля, деревний порошок, крохмаль) за кодом 4402900000. Продавець листом від 06.08.2025 підтвердив лабораторні результати: вміст димефлутрину та меперфлутрину - 0,00%. Товар ввезено за МД №25UA209230062804U9 від 04.07.2025. Позивача викликали до митного поста, але він повідомив про неможливість прибути та надіслав необхідні документи. Згодом стало відомо, що митниця звернулася до спеціалізованої лабораторії, яка у висновку від 31.07.2025 виявила димефлутрин у виробах, що не відповідає даним декларації та техспецифікації. На підставі цього митниця змінила опис і перекласифікувала товар за кодом 3808911000 як виріб, просочений інсектицидом. Позивач стверджує, що митниця проігнорувала надані документи, не врахувала всі обставини й ухвалила незаконне рішення, порушивши його права.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді від 09 грудня 2025 року відмовлено у задоволені клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що зразки товару, зазначеного в Рішенні, були досліджені у СЛЕД Держмитслужби. За Висновком від 31.07.2025 №1420003400-0632 вироби - плоскі чорні спіралі діаметром 125,4±0,8 мм, виготовлені з матеріалу, що відповідає заявленому складу (вугілля, деревні волокна, крохмаль). У просоченні виявлено димефлутрин - піретроїд, інсектицид, що суперечить опису в митній декларації та технічній специфікації. На підставі цього Львівська митниця перекласифікувала задекларований товар (код 4402900000, «порожні котушки без активних речовин») у підкатегорію 3808911000 як виріб, просочений інсектицидом. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якому вказав, що у відзиві на позовну заяву відповідач фактично просто відтворює зміст оскаржуваного рішення, не надає жодної нової оцінки обставинам та жодним чином не спростовує доводи позовної заяви. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).
Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19.10.2022 №2697-IX «Про Митний тариф України».
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.
Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.
Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі Порядок № 650).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації) (пункт 15 розділу ІІ Порядку № 650).
Суд зазначає, що при розгляді судами справ щодо оскарження рішень митних органів, пов'язаних із класифікацією товарів згідно з УКТ ЗЕД, встановленню підлягають, зокрема, правильність визначення митним органом характеристик заявленого до митного оформлення товару та правильність застосування ним Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.
Позивач є виробником Засіб репелентний «Спіраль від літаючих комах» для якого сировиною є «чорні спіралі «котушки» без активних речовин» (країна походження: Китай виробник: XIAMEN SUNLIGHT IMP. & EXP. CO. LTD).
При виробництві засобу репелентного «Спіраль від літаючих комах», сировина - «чорні спіралі «котушки» без активних речовин» обприскується на спеціальному обладнанні активними речовинами - репелентами, зокрема але не виключно «алетрин», після чого комплектуються металевими стендами (тримачами) та запаковуються у споживчу упаковку кількості 5 подвійних спіралей.
Вказане підтверджується листом позивача з вих. № 040725/02 від 07.07.2025 року
В цілях провадження своєї законної господарської діяльності, позивач уклав Контракт № 20025 від 20.02.2025 року, предметом якого є купівля промислового обладнання, запасних частин, сировини тощо у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними у Рахунках фактурах або Рахунках до цього Контракту, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Купівля цього товару підтверджується, зокрема, інвойсами, а саме проформою-інвойсом № 25F01S030-1 від 20 лютого 2025 року, комерційним інвойсом № 25F01S030-1 від 20 лютого 2025 року.
Позивач задекларував свій товар, навівши у декларації наступний його опис: «Вугілля деревне (включаючи вугілля із шкаралупи або з горіхів): Порожні катушки без активних речовин 300 шт/упак., діаметр 125мм (Склад: 60% поро шок деревного вугілля; 30% дерев'яний порошок; 10% крохмаль) - 2590упак. Країна виробництва CN Торговельна марка XIAMEN Виробник XIAMEN SUNLIGHT IMP. & EXP. CO., LTD»
Також, позивач визначив у декларації код товару 4402900000, згідно з Митним тарифом України.
Визначення цього коду відбувалося відповідно до технічних специфікацій та іншої вихідної документації та інформації про товар. Зокрема, такі дані надавав сам продавець товару.
Позивач у позовній заяві наводить коротку характеристику процесу виробництва свого товару, а саме зазначає, що виробництво здійснюється шляхом обприскування ввезених пустих спіралей без активних речовин діючими речовинами на спеціальному обладнанні. Отже, для отримання готового продукту необхідно пройти певний цикл виробництва. В цій ситуації позивач окремо здійснює закупівлю пустих катушок (без активної речовини) та окремо обладнання для виробництва засобу репелентного «Спіраль від літаючих комах».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі митної декларації 25UA209230070030U2 від 26.07.2025 імпортував таке обладнання, а саме: «Машину для подачі виготовлених комариних спіралей Mosquito Coil Feeding Machi ne, модель TH-F300. Призначена для автоматизованого транспортування, орієнтування та подачі необроблених комариних спіралей на наступні етапи виробничої лінії, такі як обробка комариних спіралей діючою речовиною, пакування та фасування, для цивільного використання».
Суд встановив, що листом від 06.08.2025 контрагент позивача (продавець) підтвердив результати лабораторних випробувань контрольних зразків відвантаженої партії «blank coils without active substances» - вміст Димефлутрину та Меперфлутрину становить 0.00%, що підтверджує відсутність будь-яких активних інгредієнтів. Такий лист надавався відповідачу для ознайомлення.
Група 38, в якій міститься використаний митницею код 380, використовується для різноманітної хімічної продукції. Підкатегорія 3808 включає інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або представлені як готові препарати або у вигляді готових виробів (наприклад стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір липкий від мух). Код 3808 91 10 00 (визначений відповідачем) стосується інсектицидів на основі піретроїдів.
Проте, відповідно до досліджень, які проводив продавець, такі спіралі (товар) не містять таких активних речовин як димефлутрин та мепефлутрин. Під час визначення відповідного коду товару позивач керувався саме цими дослідженнями, висновками та запевненнями продавця. Також, позивач, знаючи та розуміючи виробничий процес виготовлення готової продукції (товару), що передбачає різні компоненти, правильно визначив код саме цього товару, що ввозився (пусті катушки).
Висновки, викладені у висновку СЛЕД Держмитслужби, не узгоджуються з технічною документацією виробника, властивостями продукції та її цільовим призначенням.
Крім того, у цьому висновку відсутні будь-які числові показники щодо виявлених інсектицидів чи інших активних речовин. Експерти не уточнюють, чи могли такі сліди з'явитися внаслідок зберігання товару поруч із виробами, що містять подібні речовини, або через інші фактори довкілля.
Отже, враховуючи наведене, вбачається, що імпортований товар варто відносити до групи за кодом 4402900000, адже ця товарна позиція описує товар повністю, а також вона визначає його основні властивості, на відміну від застосованого митницею коду 3808911000, який описує зовсім інший вид товар, який містить активні речовини. Товар ж позивача є фактично пустим вугіллям.
Суд вважає, що правильність визначення коду товару у спірному рішенні митним органом не доведена. Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо помилковості визначення позивачем коду товару за УКТЗЕД 4402900000 та щодо того, що вказаному товару відповідає код за УКТЗЕД 3808911000.
Таким чином, імпортований позивачем товар належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 4402900000, що першопочатково визначив позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн суд зазначає.
Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст.134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду: договір № 1057 від 03 вересня 2025 року, укладений між ТОВ «ІМЕКС МАКС» та адвокатським об'єднанням «Ті Енд Ті Партнерс»; Акт про надання правничої допомоги № 01 від 24 листопада 2025 року та рахунок на оплату від 02.12.2025 року № 01 на суму 26 000,00 грн.
Відповідно до п.4.1 Договору № 1057 про надання правової допомоги від 03 вересня 2025 року вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання правової допомоги за цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін в Актах про надання правової допомоги, які формуються Адвокатським об'єднанням в міру надання правової допомоги (юридичних послуг) та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв'язку за його місцезнаходженням.
Згідно із актом про надання правової допомоги № 01 від 02.12.2025 року адвокатом надано такі послуги:
- підготовка, написання і подача позовної заяви 20 годин 20000,00 грн;
- підготовка, написання і подача відповіді на відзив 6 год 6000,00 грн. Всього 26 годин 26 000,00 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст.134 КАС України).
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, на думку суду, вартість за послуги підготовки позовної заяви та відповіді на відзив є завищеними, оскільки фактично зазначені заяви складаються з викладу обставин справи, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та судової практики. Тобто підготовка позовної заяви та відповіді на відзив не потребували багато часу, що свідчить про завищення суми витрат, які підлягають сплаті за вказані послуги.
Також суд зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума витрат на послуги адвоката в розмірі 26000,00 грн. є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, а тому суд присуджує на користь позивача витрати в розмірі 9000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів № КТ-UA209000-0110-2026 від 11 серпня 2025 року.
Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (61054, м. Харків, пр. Науки, 54, ЄДРПОУ 42831345) судовий збір в розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.
Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (61054, м. Харків, пр. Науки, 54, ЄДРПОУ 42831345) витрати на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
СуддяБрильовський Роман Михайлович