09 грудня 2025 рокусправа № 380/4526/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; далі - Позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (майдан Свободи. Держпром,3, м. Харків, під.1, пов. К. 58, 61022; код ЄДРПОУ - 14099344; далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885; далі - Відповідач 2) з вимогами:
Визнати протиправним та скасувати рішення №913070199124 від 19.12.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344), щодо відмови за заявою від 12.12 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , про перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 N 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889- VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області №694-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не
провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 695-13-01-10-11 від 12.12.2024 року і №149-13-01-10-21 від 12.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести з 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 перерахунок пенсії - перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.93 N 3723 "Про державну службу", п. п 10, 12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідки Головного управління ДПС у Львівській області №694-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 695-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 року і №149-13-01-10-21 від 12.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці було призначено пенсію за віком. Позивач звернулася до відповідача з заявою про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачці було про відмову в переході на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Вказане рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області позивачка вважає протиправним, та таким, що порушує її права, оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачка досягла пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на день набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 мала понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то відповідно набула право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ. Таке рішення про відмову в переході на пенсію позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачі до суду подали відзиви на позовну заяву, в якому проти позову заперечили. Вважають, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Представник позивачки подав до суду відповідь на відзив.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою від 17.03.2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 17.03.2025 року позивачем виконано повністю. Ухвалою судді від 21.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 03.04.2024 року Пенсійним фондом України.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 12.12.2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця: До вказаної заяви позивач долучила:
довідку Головного управління ДПС у Львівській області №694-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) про те, що ОСОБА_1 працює в Головному управлінні ДПС у Львівській області на посаді головний державний інспектор та заробітна плата станом на 12.12.2024 становить посадовий оклад 16400, 00 грн., надбавка за ранг (6 ранг) 500,00 грн., надбавка за вислугу років (50 відсотків) за стаж державної служби 28 років) 8200, 00 грн., а усього 25100, 00 грн.;
довідку № 695-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, виданій ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р №889-VІІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» про розміри надбавок, премії та Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.03.2025 2 інші виплат за період з 22 грудня 2020 року по 30 листопада 2024 року;
довідку №149-13-01-10-21 від 12.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд), виданій ОСОБА_1 для призначення пенсії згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р №889-VІІІ «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХІІ «Про державну службу» про розміри надбавок, премії та інші виплат за період з 01 грудня 2019 року по 21 грудня 2020 року.
За принципом екстериторіальності заяву позивачки було розглянуто Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області та прийнято Рішення №913070199124 від 19.12.2024 року яким відмовлено у задоволенні такої заяви у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах державної служби.
Зі змісту спірного рішення, вбачається, що статтею 3 Закону №889 визначено сферу дію цього закону. Підпунктом 3 статті 3 визначено державних службовців, на яких не поширюється дія цього Закону, зокрема, на працівників органів, яким присвоюються спеціальні звання. В результаті аналізу трудової книжки встановлено, що заявниця з 04.06.1991 працює в органах податкової служби працює в органах податкової служби. 16.06.1993 ОСОБА_1 , присвоєно звання інспектора податкової служби І рангу. Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах державної служби».
Таке рішення про відмову в призначенні пенсії позивачка вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернулася із даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 11 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ унормовано, що перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених вказаним Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, право на пенсію державного службовця за змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку;
б) мають передбачений законодавством страховий стаж;
в) станом на 01.05.2016 мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII.
Водночас, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст.37 вказаного Закону України і п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV регламентовано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Суд звертає увагу, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством (п. 8 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VIII), а саме відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - порядок №283).
Вказане у сукупності свідчить про те, що набутий до 01.05.2016 стаж роботи на посадах державної служби зараховується до стажу державної служби, розмір якого, серед іншого (страхового стажу, віку особи), впливає на наявність в особи права на пенсію, що призначається на підставі п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 року №913070199124, яким позивачці відмовлено в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.
Спірним у цій справі є питання щодо не зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивачки з 04.06.1991 по 20.10.2022 в органах державної податкової служби.
Суд установив, що згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.08.1983 позивачка працювала на посадах:
04.06.1991 прийнята на посаду економіста І категорії відділу обліку та звітності Державної податкової інспекції по Червоноармійському району м. Львова;
04.05.1992 переведена на посаду старшого податкового інспектора того ж відділу;
14.07.1992 виконує обов'язки начальника відділу обліку та звітності;
11.01.1993 переведена на посаду головного державного податкового інспектора в бухгалтерію;
16.06.1993 присвоєно звання інспектор податкової служби І рангу;
01.10.1993 переведена на посаду головного економіста бухгалтерії;
19.05.1994 прийняла присягу державного службовця;
10.09.1996 призначена виконуючим обов'язки головного бухгалтера;
03.02.1997 призначена на посаду головного бухгалтера Державної податкової адміністрації у Личаківському районі;
09.10.1997 звільнена з займаної посади по переводу в централізовану бухгалтерію ДПА у м. Львові у відповідності до ст. 36 п. 5 КЗпП України;
10.10.1997 прийнята на посаду головного спеціаліста централізованої бухгалтерії у зв'язку з переведенням з ДПА у Личаківському районі і за рішенням конкурсної комісії присвоєно 11 ранг державного службовця;
20.12.2010 звільнена з займаної посади в порядку переведення в ДПІ у Личаківському районі м. Львова, п. 5 ст. 36 КЗпП України.
21.12.2010 прийнята на посаду головного бухгалтера інспекції;
24.03.2011 у зв'язку з введенням змін до штатного розпису переведена на посаду завідувача сектором - головного бухгалтера;
19.03.2012 у зв'язку з реорганізацією в порядку перетворення ДПІ у Личаківському районі м. Львова та утворенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби переведена на посаду головного спеціаліста сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;
19.03.2012 призначена виконуючим обов'язки завідувача сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера;
24.07.2013 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби переведена в Державну податкову інспекцію в Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на посаду головного спеціаліста сектору фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку;
29.10.2013 переведена у зв'язку із змінами у штатному розписі та успішного проходження стажування на посаду головного державного інспектора цього ж сектору;
01.01.2014 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу;
19.01.2015 у зв'язку з реорганізацією ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області переведена у Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на посаду головного державного інспектора з питань фінансово економічної роботи та бухгалтерського обліку;
02.02.2016 у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатному розписі переведено на посаду головного державного інспектора з питань фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;
04.02.2016 Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області перейменовано на Личаківську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області;
26.04.2016 у зв'язку із змінами в організаційній структурі, штатному розписі та за результатами стажування переведена на посаду начальника відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера;
22.06.2016 у зв'язку із змінами в організаційній структурі, штатному розписі переведена на посаду завідувача сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера;
19.09.2016 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу;
06.04.2017 у зв'язку із змінами в організаційній структурі, штатному розписі переведена на посаду головного державного інспектора з питань фінансування, бухгалтерського обліку та звітності;
29.10.2018 звільнена із займаної посади у порядку переведення в Головне управління ДФС у Львівській області, п. 5 ст. 36 КЗпП України;
30.10.2018 прийнята в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу обліку єдиного внеску управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління ДФС у Львівській області;
19.08.2019 відповідно до п. 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області, п. 5 ч.1 ст. 36 КЗпП України;
20.08.2019 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу оплати праці управління фінансово-бухгалтерського забезпечення Головного управління ДПС у Львівській області.
20.08.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця;
11.09.2020 у зв'язку із змінами в організаційній структурі та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу оплати праці управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області;
21.12.2020 відповідно до п. 2 ч.1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» звільнена з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Львівській області як відокремленому підрозділі Державної податкової служби України, п. 5 ч.1 ст. 36 КЗпП України;
22.12.2020 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора відділу оплати праці управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області;
18.07.2022 у зв'язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису переведена на посаду старшого державного інспектора відділу оплати праці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області;
20.10.2022 звільнена із займаної посади за угодою сторін згідно з ч.2 ст. 86 Закону України «Про державну службу»
21.10.2022 призначена на посаду головного державного інспектора відділу оплати праці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Львівській області за строковим призначенням на умовах, визначених ст. 10 Закону України від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VІІІ (зі змінами).
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 : 16.06.1993 присвоєно звання інспектор податкової служби І рангу; 19.05.1994 прийняла присягу державного службовця; 10.10.1997 присвоєно 11 ранг державного службовця; 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу; 19.09.2016 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу; 20.08.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця.
Суд зауважує, що записи підтверджують трудову діяльність позивачки у період з 04.06.1991 до 20.10.2022 (понад 31 рік) в органах державної податкової служби, присвоєння персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця.
Стаж державної служби до 01.05.2016 обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі порядок №283).
Пунктом 1 порядку №283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з п. 2 порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
За змістом п. 5 порядку №283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з приписами ст. 6 Закону №509-XII видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.
Частиною 5 ст. 15 Закону №509-XII установлено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону №509-XII службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Тобто цією нормою було встановлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Частинами 7, 8 ст. 15 Закону №509-XII передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України від 05.07.2012 №5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», який набрав чинності 12.08.2012, доповнено ПК України розділами XVIII-1 та XVIII-2.
Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абз. 1, 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах повинен зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ.
Такий висновок кореспондується з правовою позицією, сформованою Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі №500/5183/17.
Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону №3723-ХІІ регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивачки, та яке діє на сьогодні, визначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 (далі - порядок №229), за змістом яких до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
З огляду на наведене, суд критично оцінює покликання відповідача на положення п. 17 ч. 3 ст. 3 Закону №889-VIII, відповідно до якого дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області 12.12.2024 дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягла 63 річного віку, стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років.
Відтак, відмова відповідача в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 19.12.2024 № 913070199124 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 12.12.2024. Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 “Про державну службу», п.п. 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу» суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в переведенні позивача на пенсію державного службовця.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо переведення позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 N 3723 “Про державну службу», п.п. 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу» має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Харківській області.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії відповідно до довідок Головного управління ДПС у Львівській області №694-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідок Головного управління ДПС у Львівській області № 695-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 року і №149-13-01-10-21 від 12.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Варто звернути увагу на те, що у справі, яка розглядається, спір виник щодо права позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктами 10,12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 пенсійним органом зроблено висновок, що остання не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця здійснено не було, і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії державного службовця на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.
Таким чином, вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до ст.37 ЗУ «Про державну службу» відповідно до довідок №694-13-01-10-00-11 від 12.12.2024. № 695-13-01-10-00-11 від 12.12.2024 року та №149-13-01-10-21 від 12.12.2024 є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а, отже, така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 560/8328/22.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту права позивача на пенсійне забезпечення, за наявності всіх встановлених законом умов для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 в органах державної податкової служби з 04.06.1991 по 20.10.2022 та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі поданої заяви від 12.12.2024 з урахуванням висновків суду.
Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (майдан Свободи. Держпром,3, м. Харків, під.1, пов. К. 58, 61022; код ЄДРПОУ - 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 № 913070199124, яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 04.06.1991 по 20.10.2022 та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі поданої заяви від 12.12.2024 з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на користь ОСОБА_1 968, 96 грн., сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна