09 грудня 2025 рокусправа № 380/14648/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Військової частини НОМЕР_4 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 31 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2025 року №9/д про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальни цького складу, поліцейським га їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця, її сина ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця, її чоловіка ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця, його батька ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачі звернулись до відповідача із заявою про виплату їм одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю ОСОБА_5 під час дії воєнного стану в розмірах та в порядку, передбачених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Проте відповідач, розглянувши подані позивачами документи, дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Позивачі не погоджуються із такою позицією відповідача та вважають, що вони, як члени сім'ї ОСОБА_4 мають право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №168, тобто у розмірі 15 000 000 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 12.09.2025 задоволено клопотання представника позивачів та замінено неналежного відповідача - Військову частину НОМЕР_4 на належного відповідача - Міністерство оборони України. Розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), тоді як смерть ОСОБА_4 , згідно наданих документів не є наслідком отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), а настала внаслідок захворювання.
Оскільки солдат ОСОБА_4 помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови № 975. Ураховуючи наведене, документи повернуто на доопрацювання.
Відповідач вважає, що ОСОБА_4 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б його членам сім'ї право на отримання допомоги у збільшеному розмірі, а саме згідно постанови КМУ № 168.
Крім цього вказує, що зобов'язання призначити та виплатити кошти позивачу є втручанням суду у дискреційні повноваження Міністерства оборони України. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільно стану громадян про державну реєстрацію народження №00046151938 від 24.07.2024.
ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 31.07.1998.
ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 20.05.2003.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 24.02.2022 №1, солдат ОСОБА_4 з 24.02.2024 призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу 4 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 та зарахований на всі види забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у м. Бахмут Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 28.11.2023.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 09.07.2024 №5379, захворювання солдата ОСОБА_4 , 1971 р.н.: «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба» послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до змісту Акту службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_4 від 20.09.2023, проведеного відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 29.08.2023 №579 з метою уточнення причин та умов смерті водія кулеметного відділення роти вогневої підтримки Військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_4 , та відповідно до змісту Акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 19.02.2024, проведеного відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 14.02.2024 №133, встановлено:
- відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.05.2023 року №15044, бойового розпорядження Угрупування сил і засобів оборони м. Києва від 30.05.2023 року №116/17/2996/бр/, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 від 30.05.2023 року №1664/4694/ДСК військова частина НОМЕР_4 передана в підпорядкування 77 оаебр та виконує бойові завдання в районі ведення бойових дій;
- відповідно до БР командира 132 обТрО №11/ДСК від 05.06.2023, БР командира 132 обТрО №49/ДСК від 09.06.2023, БН командира НОМЕР_9 обТрО №40/ДСК від 09.06.2023, БР командира НОМЕР_9 об ТрО №685/ДСК від 11.08.2023, солдат ОСОБА_4 виконував бойові завдання на визначених позиціях на околицях міста Бахмут, для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації та пов'язане із захистом Батьківщини;
- для виконання БР командира 132 обТрО № НОМЕР_10 ГДСК від 28.08.2023, 28.08.2023 року близько 15:30 група у складі чотирьох військовослужбовців роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_4 виїхала для ротації на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Під час руху із позиції «СОКИРА» на позицію « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходяться на околицях міста Бахмут Донецької області, група військовослужбовців потрапила під мінометний обстріл, під час якого у солдата ОСОБА_4 наступила смерть;
- з рапорту командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_6 встановлено що 28.08.2023 року при висуванні на позиції в результаті мінометного обстрілу загинув водій взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_4 ;
- після евакуації тіла з вогневих позицій, упізнання тіла та фіксування факту смертю, військовою частиною відповідно до встановленого порядку була подана доповідь про факт смерті та направлено відповідне повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою повідомлення близьких про факт смерті військовослужбовця;
- під час огляду тіла ОСОБА_4 судово-медичним експертом Дніпровського обласного бюро судово-медичної експертизи було встановлено що смерть настала внаслідок захворювання, безпосередня причина смерті - Гостра недостатність кровообігу, захворювання що зумовило безпосередню смерть - Атеросклерична хвороба серця (відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №5965 від 30.08.2023 року та довідки про причини смерті);
- відповідно до фактичних обставин справи комісією встановлено, що смерть солдата ОСОБА_4 наступила внаслідок захворювання під час виконанням ним бойового завдання із здійсненні заходів для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі ведення бойових дій, в першому ешелоні оборони та наступу, на околицях міста Бахмут Донецької області.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 02.10.2024 №535 «Про внесення змін до наказу з основної діяльності від 23.02.2024 №45 про завершення службового розслідування», внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 23.02.2024 №45 про завершення службового розслідування, зокрема: «Вважати таким, захворювання, що призвело до смерті, та причина смерті водія кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_7 , яка наступила під час безпосередньої участі в бойових діях 28.08.2023 року, в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, за відсутності ознак протиправної поведінки вищезгаданого військовослужбовця, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. (Підстава витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 09 липня 2024 року №5379».
У зв'язку із смертю військовослужбовця ОСОБА_4 , яка пов'язана із захистом Батьківщини, позивачі, як члени його сім'ї, звернулись через районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до відповідача із заявами про нарахування та виплату їм одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою №168.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2025 №9/д (пункт 31), розглянувши подані позивачами документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги на підставі того, що оскільки солдат ОСОБА_4 помер внаслідок ЗАХВОРЮВАННЯ, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх cімей» та Постанови № 975.
Вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, позивачі звернулись до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч. 1 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України »Про військовий обов'язок і військову службу» (ч. 3 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ).
Пунктом 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема, належать вдова (вдівець).
Відповідно до підпункту «а» п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно п. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;
розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.
Абзацом 1 п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Згідно п. 6 ст. 16-3 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п. 11 Порядку №975 одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;
у разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253).
За правилами п.п. 12, 13 Порядку №975 одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 9 цього Порядку, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 32 цього Порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.
Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в особистому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат особам, визначеним абзацом другим пункту 8 цього Порядку.
У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 32 цього Порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;
у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Абзацом 1 п. 1-1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Постанови №168 особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
З наведеного суд робить висновок, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою КМУ № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі ніж це було визначено Постановою КМУ № 975.
З матеріалів справи суд встановив, що солдат ОСОБА_4 з 24.02.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у м. Бахмут Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 28.11.2023.
Під час проведення службового розслідування причин смерті солдата ОСОБА_4 комісією встановлено, що смерть солдата ОСОБА_4 наступила внаслідок захворювання під час виконанням ним бойового завдання із здійснення заходів для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі ведення бойових дій, в першому ешелоні оборони та наступу, на околицях міста Бахмут Донецької області.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 09.07.2024 №5379, захворювання солдата ОСОБА_4 , 1971 р.н.: «Гостра недостатність кровообігу. Атеросклеротична хвороба» послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 02.10.2024 №535 «Про внесення змін до наказу з основної діяльності від 23.02.2024 №45 про завершення службового розслідування», внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 23.02.2024 №45 про завершення службового розслідування, зокрема: «Вважати таким, захворювання, що призвело до смерті, та причина смерті водія кулеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_7 , яка наступила під час безпосередньої участі в бойових діях 28.08.2023 року, в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, за відсутності ознак протиправної поведінки вищезгаданого військовослужбовця, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. (Підстава витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 09 липня 2024 року №5379».
Враховуючи встановлені обставини, суд робить висновок, що солдат ОСОБА_4 помер безпосередньо під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, перебуваючи на околицях міста Бахмут Донецької області.
Захворювання солдата ОСОБА_4 та причина смерті пов'язані із захистом Батьківщини.
Зазначені обставини спростовують висновок комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладений у протоколі від 13.12.2024 №42/д (пункт 18) про те, що оскільки солдат ОСОБА_4 помер внаслідок захворювання, яке не пов'язане з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) отриманим у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, право на отримання одноразової грошової допомоги визначається відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII та Постанови №975.
Суд зауважує, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Позивачі, як члени сім'ї солдата ОСОБА_4 є суб'єктами, який відповідно до положень ст. 16-1 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання вказаної допомоги.
Відповідно до абзацу 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах.
Враховуючи причини настання смерті солдата ОСОБА_4 та з огляду на правове регулювання питання отримання одноразової грошової допомоги членами сімей загиблих військовослужбовців після 24 лютого 2022 року, суд робить висновок про наявність підстав для отримання позивачами одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою № 168.
Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 22.08.2024 у справі №380/9868/23.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням викладеного, суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 31 рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 січня 2025 року №9/д, про відмову позивачам у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як членам сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, зобов'язавши відповідача призначити та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 31 рішення Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022), оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 січня 2025 року №9/д, про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як членам сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу, передбачену пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_4 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
5. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
6. Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.12.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович