про повернення позовної заяви
08 грудня 2025 рокусправа № 380/21880/25
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,,
Представництво «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» (місцезнаходження: вул. Польова, буд. 46, м. Львів, 79056; ЄДРПОУ 26579486) пред'явило позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11302267/26579486 від 25.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної за №1 від 28.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну складену «Представництвом «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» за №1 від 28.07.2023, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин поважності пропуску та наданням відповідних доказів.
На виконання вимог ухвали 20.11.2025 представник позивача подав заяву про усунення недоліків, до якої додав платіжну інструкцію кредитного переказу коштів. Крім того, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач покликається на відключення електроенергії внаслідок масових ракетних обстрілів, яке зумовило неможливість постійного доступу до необхідних документів та порушення логістики.
Ухвалою судді від 25.11.2025 продовжено «Представництву «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з обґрунтуванням інших причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали 02.12.2025 позивач подав заяву про усунення недоліку, у якій як на поважність причин пропуску строку звернення до суду покликається на відключення електроенергії внаслідок масових ракетних обстрілів критичної інфраструктури, яке зумовило неможливість постійного доступу до необхідних документів та порушення логістики; здійснення господарської діяльності лише силами двох працівників, відсутність юридичної освіти у цих працівників та перебування голови «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.С.» тривалий час за кордоном.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть зворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Пунктом 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
При цьому рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є рішенням про нарахування грошового зобов'язання в розумінні ст.102 та п.56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов'язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, на яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 ст. 56 та ст.102 ПК України, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк (три місяці у разі адміністративного оскарження), який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 також зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (ч. 4 ст. 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (п. 56.19 статті 56 ПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області №11302267/26579486 від 25.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
08.07.2024 позивачем було подано скаргу на рішення ДПС про відмову реєстрації податкової накладної.
Рішенням від 15.07.2024 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін.
Суд звертає увагу, що позивач скористався правом подання скарги в порядку адміністративного оскарження. Відтак, строк звернення до суду з цим позовом становить три місяці з дня вручення позивачу оскаржуваного рішення.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято рішення від 15.07.2024, яким скаргу залишено без задоволення.
При цьому до суду позивач звернувся через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 03.11.2025, тобто з пропуском тримісячного строку .
Суддя звертає увагу, що позивач в заяві від 02.12.2025 про усунення недоліків зазначає аналогічні підстави, як і в заяві від 20.11.2025.
Щодо покликання представника позивача на запровадження в Україні воєнного стану та постійні перебої з електропостачанням, повітряні тривоги та систематичні ракетні обстріли, як на підставу пропуску строку звернення, суд зазначає таке.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22 в Україні введений воєнний стан на 30 діб, строк дії якого був продовжений Указами Президента та триває донині.
Втім, варто зауважити, що після запровадження воєнного стану в Україні Львівський окружний адміністративний суд не припиняв своєї роботи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Поряд з цим, покликання позивача на тривалі відключення електроенергії в результаті яких підприємство не могло здійснювати свою діяльність у звичному режимі не можуть вважатись істотною перешкодою для своєчасного звернення до суду, оскільки такі аварійні відключення відбувалися згідно затвердженого графіку відключень та не мали постійного характеру. Позивачем не наведено об'єктивних підстав неможливості підготовки документів для подання позовної заяви у період подачі електроенергії.
Крім того, позивач не надав доказів неможивості звернення до суду в межах процесуально визначених строків у зв'язку з систематичними ракетними обстрілами, зокрема, пошкодження/знищення офісних, виробничих приміщень позивача, як суб'єкта господарювання.
Також позивач зазначає, що здійснював господарську діяльність лише силами двох працівників, а відсутність інших співробітників унеможливлює оперативне реагування на юридичні виклики. Суд не приймає до уваги ці твердження позивача, оскільки відсутність достатньої кількості штатних працівників не може слугувати підставою для порушення порядку та строків ведення претензійно-позовної роботи на підприємстві.
Крім того, позивач зауважує, що голова «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» тривалий час перебував за межами України. Втім, на підтвердження вказаної обставини позивач не надає жодних доказів.
Варто зауважити, що у період перебування за кордоном позивач не позбавлений права користуватись правничою допомогою та звертатись до суб'єктів владних повноважень, судів із заявами, скаргами через свого представника.
Зважаючи на викладене, вказані позивачем обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з ненаведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Частиною 8 ст. 169 КАС України регламентовано, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, повернення позовної заяви та надання особі, яка пред'явила позов, права у межах розумних строків та за умови дотримання вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судових захист.
Крім того, ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. 169, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя
1. Позовну заяву «Представництва «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
2. Повернути «Представництву «Кобра Інсталасьйонес і Сервісіос С.А.» (місцезнаходження: вул. Польова, буд. 46, м. Львів, 79056; ЄДРПОУ 26579486) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплачений за подання до суду адміністративного позову відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 28.10.2025 №2979.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом з позовною заявою та доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дня її підписання до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна