08 грудня 2025 рокусправа № 380/13097/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, в якій позивач просить суд:
- зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили, укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення - будівлю Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр), розташовану на АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на території діяльності Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, а саме у м. Львів по пл. Соборна, 6, розташована пам'ятка архітектури місцевого значення - будівля Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр). Зазначена пам'ятка архітектури належить до державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова як будівля № 1 (управління), військового містечка № 35, розташованого у м. Львів, площа Соборна, 6. Водночас, як встановлено, квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова, не ініційовано укладення та не укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини - будівля Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр), розташовану на АДРЕСА_1 . Таким чином, пам'ятка залишається без захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо утримання та встановлення режиму використання пам'яток культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, не вживаються, що може призвести до знищення пам'ятки або втрати її автентичності та основних елементів об'єкта культурної спадщини. Наведене спричиняє шкоду інтересам держави у сфері забезпечення збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей українського народу.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 01.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 01.07.2025 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 02.07.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву не подав.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесено пам'ятку архітектури місцевого значення «Будівля Головної військової команди Галичини, 1839-1840рр.», АДРЕСА_1 , охоронний №5329-Лв.
Вказана будівля належить до державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова.
Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулась до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова із запитом, у якому, серед іншого, просила надати інформацію щодо того, чи укладені (укладаються в даний час) охоронні договори стосовно зазначених у листі об'єктів, якщо не укладено, то з яких причин і які заходи в цьому напрямку вживаються.
Листом від 02.04.2025 №575/8/1470 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова повідомив, що для поновлення охоронного договору на пам'ятки архітектури на одну будівлю потрібно орієнтовно 30 000,00 грн. КЕВ м. Львова вже клопотав про виділення кошторисних призначень та коштів для виготовлення облікової документації на пам'ятки культурної спадщини. Орієнтовна потреба складає 330 000,00 грн.
Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся до суду із цим позовом про зобов'язання відповідача укласти охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення - будівлю Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр), розташовану на АДРЕСА_1 .
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-IIІ культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2020 №745/0/5-20 затверджено Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі Положення №745/0/5-20).
Відповідно п. 1 Положення №745/0/5-20 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації утворений розпорядженням голови обласної державної адміністрації, входить до складу Львівської обласної державної адміністрації і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань.
За приписами пп. 2.1. п. 2 Положення №745/0/5-20, основним завданням Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, охорони та збереження об'єктів культурної спадщини на території області.
Відповідно до пп. 3.18. п.3 Положення №745/0/5-20, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, відповідно до покладених на нього завдань, укладає охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини.
Частиною 1 ст. 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом «б» ч. 1 ст. 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 №14 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесено пам'ятку архітектури місцевого значення «Будівля Головної військової команди Галичини, 1839-1840рр.», м. Львів, вул. Соборна, 6, охоронний №5329-Лв.
Вказана будівля належить до державної власності, перебуває у сфері управління Міністерства оборони України та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова.
Відповідно до частин 1 та 4 ст.23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Частиною третьою статті 23 Закону №1805-III встановлено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Охоронний договір, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації станом на день розгляду справи не надходило.
Покликання відповідача на відсутність фінансування не спростовує його обов'язку щодо укладення охоронного договору.
Отже, відповідач не виконав обов'язок, передбачений статтею 23 Закону №1805-ІІІ щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам'ятки.
Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили, укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення - будівлю Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр), розташовану на пл. Соборній, 6 у м. Львові.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
позов керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили, укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, охоронний договір на пам'ятку архітектури місцевого значення - будівлю Головної військової команди Галичини (1839-1840 рр), розташовану на пл. Соборній, 6 у м. Львові.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20) в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; ЄДРПОУ 38557581).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; ЄДРПОУ 07638027).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна