про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 рокусправа №380/23877/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, розглянувши матеріали позовної заяви Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Державна установа «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 156; ЄДРПОУ 08563932) з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6; ЄДРПОУ 35009321) в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення на Державну установу «Табір для тримання військовополонених «Захід 4», у розмірі 10200 грн. на користь держави, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Оприск Оленою Сергіївною від 17.10.2025.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ст.4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою характеру майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028 грн.
Зі змісту даного позову слідує, що він містить вимогу майнового характеру (10200 грн.), за яку позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Всупереч цьому, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
У позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням та відсутністю коштів.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.
Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону щодо сплати судового збору за подання позову та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Водночас обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивача можливо було б звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви- відсутні.
Висновки аналогічного змісту викладені в ухвалах Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №380/2686/25, від 30.01.2025 у справі №420/34385/23
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (надати) позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
СуддяКухар Наталія Андріївна