справа № 380/23665/25
з питань забезпечення позову
08 грудня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик Марія Василівна розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс»до Головного управління ДПС Львівської області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
встановив:
Комунальне підприємство «Сокальжитлокомунсервіс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС Львівської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість по платіжних дорученнях позивача за:
№ 724 від 28 липня 2025 року на суму 10 428,54 грн;
№ 725 від 30 липня 2025 року на суму 194 323,64 грн;
№ 726 від 30липня 2025 року на суму 150 958,82 грн;
№ 833 від 26 серпня 2025 року на суму 267 111,00 грн;
№ 903 від 15 вересня 2025 року на суму 96 000,00 грн;
№ 956 від 24 вересня 2025 року на суму 376 172,00 грн;
№ 1060 від 28 жовтня 2025 року на суму 301 504,00 грн;
№ 1196 від 24 листопада 2025 року на суму 6 000,00 грн;
№ 1173 від 19 листопада 2025 року на суму 60 883,00 грн;
№ 1164 від 18 листопада 2025 року на суму 90 000,00 грн;
№ 1162 від 17 листопада 2025 року на суму 57 000,00 грн.
- зобов'язати відповідача внести зміни до інтегрованих карток /облікових/ платника податків Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» по ПДВ, шляхом відображення платежу, сплаченого по платіжних дорученнях за № 724 від 28 липня 2025 року на суму 10 428,54 грн; № 725 від 30 липня 2025 року на суму 194 323,64 грн; № 726 від 30 липня 2025 року на суму 150 958,82 грн; № 833 від 26 серпня 2025 року на суму 267 111,00 грн; № 903 від 15 вересня 2025 року на суму 96 000,00 грн; № 956 від 24 вересня 2025 року на суму 376 172,00 грн; № 1060 від 28 жовтня 2025 року на суму 301 504,00 грн; № 1196 від 24 листопада 2025 року на суму 6 000,00 грн; № 1173 від 19 листопада 2025 року на суму 60 883,00 грн; № 1164 від 18 листопада 2025 року на суму 90 000,00 грн; № 1162 від 17 листопада 2025 року на суму 57 000,00 грн - згідно призначення, визначеного цими платіжними дорученнями.
Позивач подав заяву про забезпечення позову від 03.12.2025 (вх. № 96300), у якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Львівській області вчиняти будь-які подальші дії, спрямовані на примусове стягнення (списання) з рахунків позивача, в тому числі, але не виключно, шляхом виставлення інкасових доручень (платіжних вимог) до набрання законної сили судового рішення по даній справі.
Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить, а можливо, і унеможливить виконання судового рішення, оскільки у разі задоволення позовних вимог, спірні суми вже будуть списані контролюючим органом, що призведе до необхідності додаткових, тривалих та складних процедур повернення надміру сплачених коштів або їх перерахування. Не перекладає на позивача непомірний тягар відновлення порушеного права, що є неприпустимим.
При постановленні ухвали суд виходить з такого.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За приписами п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивач у заяві про забезпечення позову не навів беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що наявність ознак протиправності оскаржених дій може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Окрім цього, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність оскарженого рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Оцінка протиправності таких рішень, дій та бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив :
У задоволенні заяви Комунального підприємства «Сокальжитлокомунсервіс» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кедик М.В.