08 грудня 2025 рокусправа № 380/624/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в збільшеному розмірі, право на яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустках для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини за період з 13.03.2024 по 13.04.2024, з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 20.06.2024 по 04.11.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 13.03.2024 по 13.04.2024, з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 20.06.2024 по 04.11.2024.
Позовні вимоги обґрунтовує таким. Позивач під час виконання обов'язків із захисту Батьківщини отримав поранення та тривалий період проходив лікування, але під час проходження лікуванні і до моменту звільнення з військової служби, відповідач безпідставно не здійснював виплату додаткової грошової винагороди в збільшеному розмірі.
Ухвалою суду від 17.01.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 13.03.2024 по 13.04.2024.
Ухвалою суду від 20.03.2025 позов залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 20.06.2024 по 24.07.2024.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №380/624/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 про залишення позову без розгляду у справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 26.05.2025 справу прийнято до провадження та продовжено розгляд.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн з 08.04.2024 по 19.06.2024, з 20.06.2024 по 24.07.2024 та з 21.08.2024 по 04.11.2024 відповідач вказав, що міркування позивача про право на отримання додаткової винагороди за вказані періоди практично не відповідають нормам чинного законодавства, які наділяють військовослужбовців правом на отримання додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, а й наявним обставинам об'єктивної дійсності. З аналізу відповідної позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що під час проходження військової служби в складі Військової частини НОМЕР_1 позивач: - 15.03.2024 вибув у відпустку за станом здоров'я до 13.04.2024 відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.03.2024 №637, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.03.2024 №75 та відпускного квитка від 14.03.2024 №3/60/1/773; - 08.04.2024 (тобто під час перебування у відпустці за станом здоров'я) ОСОБА_1 самостійно звертається на адресу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» зі скаргами, не пов'язаними з отриманим тяжким пораненням; - з 08.04.2024 до 19.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» з основним діагнозом, не пов'язаним з отриманою тяжкою травмою, що підтверджується виписним Епікризом;- з 20.06.2024 до 24.07.2024 позивач знову перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» з основним діагнозом, не пов'язаним з отриманою тяжкою травмою, що підтверджується виписним Епікризом; - 24.07.2024 позивач вибув з лікарняного закладу; - з 29.07.2024 до 18.08.2024 позивач перебував у Військовій частині НОМЕР_1 ; - 19.08.2024 позивач вибув із Військової частини НОМЕР_1 для проходження військово-лікарської комісії; - з 21.08.2024 до 04.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з основним діагнозом, не пов'язаним з отриманою тяжкою травмою, що підтверджується виписним Епікризом і свідоцтвами про хворобу. Вказує, що незважаючи на самостійне звернення позивача 08.04.2024 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» зі скаргами, не пов'язаними з отриманою травмою, позивачу, зважаючи на перебування у відпустці за станом здоров'я, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11.03.2024 №637, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.03.2024 №75 та відпускного квитка від 14.03.2024 №3/60/1/773, нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 з 15.03.2024 до 13.04.2024, пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я після отриманого тяжкого поранення.
Також, відповідач вказав, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебуванням у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії. Отже, для отримання відповідних виплат повинно дотриматися дві взаємопов'язані умови, а саме: отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, або перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З вказаного вбачається наступний алгоритм для нарахування та отримання відповідних виплат у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії: - отримання тяжкого поранення; - отримання довідки від військової частини про обставини травми (Додаток №5 до Положення №402); - отримання висновку військово-лікарської комісії про причинно наслідковий зв'язок, що тяжке поранення пов'язане із захистом Батьківщини і потребу у відпустці за станом здоров'я; - подача рапорту на отримання відпустки за станом здоров'я разом із підтверджуючими документами за підпорядкованістю на адресу командира відповідної частини;- отримання резолюції командира частини щодо надання дозволу на убуття в відпустку за станом здоров'я; - формування відповідного наказу по стройовій частині на убуття в відпустку за станом здоров'я; - отримання військовослужбовцем відпускного квитка в якому вказані відомості про вид і термін відпустки; - повернення з відпустки за станом здоров'я та подача рапорту на отримання додаткової винагороди, оскільки виплата додаткової винагороди здійснюється в поточному місяці за минулий. Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 , перебуваючи у відпустці за станом здоров'я після отриманого поранення, самостійно звернувся до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна психіатрична лікарня» зі скаргами психоневрологічного напрямку, тобто не пов'язаними з отриманим тяжким пораненням, що підтверджується відповідною документацією, наданою позивачем.
Зауважив, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманим тяжким пораненням в зазначені раніше проміжки часу, а захворювання психоневрлогічного спектру не містять причинно-наслідкового зв'язку з отриманою 09.02.2024 травмою.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статті 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 з січня 2023 року проходив військову службу, зокрема, у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивач приймав безпосередню учать у бойових діях (здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії).
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1110 від 12.02.2024 солдат ОСОБА_1 отримав: «Політравма (09.02.2024). Закритий перелом акроміального кінця ключиці. Закритий перелом лонної кістки справа, сідичної кістки зліва без зміщення відламків. Закритий перелом VIII та ІХ ребер справа. Закритий перелом ІІ, ІІІ, IV плеснових кісток лівої сторони. За обставинами при захисті Батьківщини, 09 лютого 2024 року внаслідок мінометного та артилерійського обстрілів в районі населеного пункту ПОБЄДА Донецької області військовослужбовець отримав бойове травмування. На момент поранення перебував в засобах індивідуального захисту військовослужбовця, не знаходився в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння. Не пов'язано з вчиненням особою злочину, адміністративного правопорушення. Не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження».
У зв'язку із отриманими травмами позивач перебував на стаціонарному лікуванні в періоди з 09.02.2024 по 11.02.2024 (виписка із медичної карти амбулаторного хворого №0218524), з 12.02.2024 по 20.02.2024 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3622), з 20.02.2024 по 22.02.2024 (45. ЕПІКРИЗ), з 22.02.2024 по 13.03.2024 (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №776).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №637 від 11.03.2024 «Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини».
Відповідно до відпускного квитка ОСОБА_1 надана відпустка за станом здоров'я терміном 30 діб з 13.03.2024 по 13.04.2024.
Позивач у період з 08.04.2024 по 19.06.2024 та з 20.06.2024 по 24.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центрі психічного здоров'я «КУЛЬПАРКІВ», що підтверджується епікризами виписними від 19.06.2024 та від 24.07.2024.
Згідно з свідоцтвом про хворобу №294 від 24.07.2024 діагноз «посттравматичний стресовий розлад […] F43.1. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Також, у період з 21.08.2024 по 04.11.2024 позивач проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №11813.
Відповідно до згаданої медичної документації позивач перебував на лікування із основним захворюванням «F43.1 Посттравматичний стресовий розлад».
Позивач вважаючи, що відповідач здійснив виплату додаткової грошової винагороди не в повному розмірі, звернувся до суду.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зауважує, що спірним питанням у справі є право позивача на виплату додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі за час перебування позивача на лікуванні за періоди з 14.04.2024 по 19.06.2024, 20.06.2024 по 24.07.2024 та з 21.08.2024 по 04.11.2024.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на теперішній час.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі - Постанова №168, у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (пункту 1-2 Постанови №168).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Абзацом 3 пункту 1-2 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі ті, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу викладених норм Постанови №168 слід виснувати, що встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості такого перебувавння на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням (контузії, травми або каліцтва), отриманим при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 грн. винагорода.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 грн.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений «Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із доказів у справі суд встановив, що у спірні періоди з 14.04.2024 по 19.06.2024 та з 20.06.2024 по 24.07.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центрі психічного здоров'я «КУЛЬПАРКІВ» із основним захворювання «F43.1 Посттравматичний стресовий розлад».
У період з 21.08.2024 по 04.11.2024 позивач проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону із основним захворюванням «F43.1 Посттравматичний стресовий розлад».
Також, згідно з свідоцтвом про хворобу №294 від 24.07.2024 діагноз «посттравматичний стресовий розлад […] F43.1. Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Таким чином, у спірні періоди з 14.04.2024 по 19.06.2024, 20.06.2024 по 24.07.2024 та з 21.08.2024 по 04.11.2024 позивач перебував на стаціонарному лікування саме у зв'язку із захворюванням.
Однак як вже зазначалося згідно з приписами Постанови №168 умовами, необхідними для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, є саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
З огляду на викладене суд висновує, що лікування посттравматичного стресового розладу, який пов'язаний із політравмою (09.02.2024) за своєю суттю є лікуванням захворювання, яке хоч і виникло внаслідок політравми (09.02.2024), проте не є безпосереднім лікуванням політравми (09.02.2024), тому у цьому випадку у відповідача не було підстав для виплати додаткової винагороди позивачу за час лікування цього захворювання.
Викладений висновок узгоджується із висновками викладеними Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 09.08.2024 у справі №380/22816/23.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідача. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами розподіляти не слід.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович