08 грудня 2025 рокусправа № 380/17124/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Клочко Н.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1 представника відповідача Штибель Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2025 року №1258073-2411-1305- UA46120130000026331.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №260780201 (копія долучається) ОСОБА_1 є власником нежитлової нерухомості, серед якої: нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 свинарники віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271). Вказаний перелік будівель класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) не є вичерпним. З огляду на це, очевидним є те, що свиноматочник та ветамбулаторія також відносяться до вказаного класу, оскільки є будівлями сільськогосподарського призначення. Окрім того, вказані приміщення протягом 2021-2023 років використовувались для виробництва сільськогосподарської продукції - налагодження вирощування свиней у вказаних приміщеннях. Зокрема, 02.02.2021 року Позивач уклав з Фермерським господарством «ЕДЕМ» договір № 02/02/2021 на поставку поросят та ремонтних свинок. Стверджує, що в розумінні ЗУ «Про сільськогосподарський перепис» є сільськогосподарським товаровиробником. Вказує, що відповідач повторно нараховує йому податок на вказані нежитлові будівлі, що призводить до формування заборгованості, яка є необґрунтованою та суперечить чинному законодавству.
Відповідач у відзиві вказав, що відповідно до інформації з підсистеми «Реєстр об'єктів нерухомого майна «АІС» Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває нежитлова будівля загальною площею 4344,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . За даними інформаційних систем ДПС ОСОБА_1 , протягом 2024 року не перебував у статусі фізичної-особи підприємця. Встановлено, що реєстрація позивача як ФОП відбулася лише наприкінці 2024 року, а саме 18.12.2024 року, однак належного інформування контролюючого органу з цього приводу не здійнено. Оскільки на протязі 2024 року платник не перебував на обліку як фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, відсутні підстави для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ на зазначений об'єкт нежитлової нерухомості, що належать скаржнику на праві власності. Стверджує, що до матеріалів справи позивачем не долучено доказів віднесення нежитлових будівель до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Позивачем експертний висновок щодо приналежності об'єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався. Позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, що підтверджують безпосередній статус як фізичної особи сільськогосподарським товаровиробником, а також не долучено докази, що підтверджують факт здійснення ним як фізичною особою - платником податків сільськогосподарської діяльності. Для користування пільгою зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 до винесення податкового повідомлення-рішення повинен був звернутися до податкового органу із заявою та документами, які підтверджують її право на користування зазначеною пільгою. Після розгляду вказаної заяви та у разі наявності законних підстав, при розрахунку податку на нерухоме майно, до позивача була б застосована дана пільга.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов'язок отримати від Державного підприємства «Державний науководослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об'єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість. Документи, надані з ПП «М'ясосвіт», засновником якого є Позивач, подані з метою підтвердження того, що він як сільськогосподарський товаровиробник володіє належними знаннями у відповідній сфері та фактично здійснює господарську діяльність за вказаною адресою.
Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що статус та діяльність ПП “М'ясосвіт» не надають автоматично статусу с/г товаровиробника фізичній особі ОСОБА_1 , оскільки юридична та фізична особи є різними суб'єктами права. Позивачем не надано доказів, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 , віднесена до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення» (код 1271). Відомості з Державного реєстру речових прав цього не підтверджують.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 03.11.2025 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 24.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
У відповідності до підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, підп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №1258073-2411-1305-UA46120130000026331 від 13.06.2025 року, відповідно до якого загальна сума податкового зобов'язання позивача (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) за 2024 рік становить 154222 грн. 65 коп.
Листом від 05.08.2025 року у відповідь на скаргу позивача відповідач повідомив його, що згідно з інформацією з підсистеми «Реєстр об'єктів нерухомого майна «Податковий блок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 володіє об'єктом нерухомого майна: нежитлова будівля загальною площею 4344,3 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки на протязі 2023-2024 років позивач не перебував на обліку як фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, відсутні підстави для застосування підп. «ж» підп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України на зазначений об'єкт нежитлової нерухомості, що належить скаржнику на праві власності. Відтак, немає законодавчо обґрунтованих підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2024 №0801086-2411-1307-UA46120130000026331 та від 13.06.2025 року №1258073-2411-1305-UA46120130000026331.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є податкове повідомлення-рішення №1258073-2411-1305-UA46120130000026331 від 13.06.2025 року.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі - ПК України).
Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.
Згідно із ст.265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до підп.266.1.1 п.266.1 ст.261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За змістом п.«ж» підп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підп.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18.01.2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Застосування підп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником (юридичною та фізичною особою), друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
Суд зазначає, що ключовими питаннями, які слід дослідити у даній справі, є:
- чи відноситься об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
- чи є ОСОБА_1 сільськогосподарським товаровиробником.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд звертає увагу, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/29515/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2023 року №1986322-2411-1307-UA46120130000026331 за 2021 рік, та від 18.10.2023 року №1986320-2411-1307-UA46120130000026331 за 2022 рік, в якій судом уже були досліджені згадані вище питання.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року у справі №380/29515/23 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.10.2023 року №1986322-2411-1307-UA46120130000026331; від 18.10.2023 року №1986320-2411-1307-UA46120130000026331.
Вказане судове рішення набрало законної сили.
Львівський окружний адміністративний суду у цьому рішенні зазначив наступне: «Суд дослідив копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року та копію угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об'єктів приміщень позивача.
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2021 року, містить інформацію про статус та функціональне призначення нежитлових будівель: свинарник, свиноматочник, ветамбулаторія. Вказана інформація підтверджує, що нежитлові приміщення є будівлями сільськогосподарського призначення відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 - «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271).
Зі змісту угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об'єктів, вбачається що вказані приміщення позивач утримує для їх безпосереднього функціонального призначення.
Отже, зазначені докази, у своїй сукупності, підтверджують, що згадані вище нежитлові приміщення позивача є будівлями сільськогосподарського призначення.
Щодо питання, чи є позивач сільськогосподарським товаровиробником, то у цій частині суд дослідив копію договору поставки ремонтних свинок та поросят № 02022021 від 02.02.2021 року; копію угоди № 80 від 26.10.2023 року про замовлення лабораторних досліджень зразків сировини, готової продукції та санітарно-гігієнічні дослідження об'єктів приміщень позивач; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 а саме - спеціалізованого вантажного фургона-рефрижератора, який позивач використовує для перевозки м'яса; копії статуту ПП «М'ясосвіт» від 05.09.2015 року, виписку з ЄДРЮОФОПГФ від 18.12.2019 року та витяг від 06.02.2024р.; копії сертифікатів від 09.03.2017 року та 01.03.2017 року.
З сукупного аналізу цих доказів вбачається, що позивач є власником та засновником ПП «М'ясосвіт», яке займається розведенням свиней, вирощуванням зернових культур (крім рисових), бобових культур і насіння олійних культур, розведенням іншої великої рогатої худоби та буйволів, розведенням інших тварин та допоміжною діяльністю у тваринництві. Позивач особисто замовляв поставку ремонтних свинок і поросят та підготовку (лабораторних досліджень) належних йому приміщень для вирощування тварин, а також у Позивача є необхідний для цього обсяг знань.
Тому, суд дійшов до висновку, що належні позивачу на праві власності будівлі за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Межиріччя, вулиця Шахтарська, буд. 35а.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., використовуються ним для ведення сільськогосподарського виробництва та є сількогосподарським товаровиробником у розумінні статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис».
Суд відхиляє доводи Головного управління ДПС у Львівській області про те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки ним не надано експертний висновок, щодо приналежності об'єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався та позивач не звертався щодо проведення звірки по об'єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно.
Норми податкового законодавства не покладають на платника податку обов'язок отримати від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» експертний висновок щодо правильності класифікації наявних у власності особи об'єктів нерухомості за державним класифікатором ДК 018:2000, проте такі дії платника могли б спростити процес податкового адміністрування податку на нерухомість.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 року у справі № 380/10802/22.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №822/3288/17.
Обов'язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.
Відповідач в межах спірних правовідносин не довів, що будівлі нерухомості, які належать позивачу на праві власності, не є будівлями сільськогосподарського призначення. Здійснюючи донарахування податку контролюючий орган не довів наступне: чим він керувався при визначенні позивачу розміру податкового зобов'язання, який документ щодо класифікації будівель і споруд використав, чому на стадії податкового адміністрування (контролю) не отримав інформацію щодо класифікації будівель від компетентної установи, що вказує на не дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.
Враховуючи нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, не є об'єктами оподаткування, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Відповідач не довів, що позивач впродовж 2021, 2022 років використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.
Таким чином, податкові повідомлення рішення від 18.10.2023 року № 1986322-2411-1307-UA46120130000026331 та від 18.10.2023 року № 1986320-2411-1307-UA46120130000026331 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.».
Суд, враховуючи встановлені обставини, норми права, обставини встановлені Львівським окружним адміністративним судом у справі №380/29515/23, які не підлягають доказуванню, дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач є сільськогосподарським товаровиробником; об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі загальною площею 4344,3 кв. м.: свинарник № 7 (Є) загальною площею 2421, 1 кв. м., ветамбулаторія № 8 (Ж) загальною площею 91,8 кв. м., свиноматочник № 11 (З) загальною площею 1831, 4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Відтак, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Аргументи відповідача спростовуються викладеним.
Підсумовуючи викладене, суд уважає, що під час розгляду справи встановлено невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності передбачених п.1 ч.2 ст.2 КАС України.
Як наслідок, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то питання щодо їх розподілу буде вирішуватись судом після надання позивачем відповідних доказів на підтвердження їх понесення ним.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ч.2 ст.139 КАС України, такий не підлягає стягненню зі сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2025 року №1258073-2411-1305-UA46120130000026331, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 09 грудня 2025 року.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович