28 листопада 2025 рокусправа № 380/11595/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді за участю:Морської Галини Михайлівни
секретаря судового засідання представника позивача представника відповідачаСенчука Л.Ю. Мацепури В.С., Павлуши Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №1660-АГ від 08.05.2025 «Про результати службового розслідування», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» начальнику третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону полковнику ОСОБА_2 (П-001296);
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №1660-АГ від 08.05.2025 «Про результати службового розслідування», яким відповідності до вимог п.п. 6 п. 14 розділу ІІІ наказу МВС від 25.06.2018 №558, у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення «Попередження про неповну службову відповідність», відповідно до пункту 1 даного наказу позбавити преміювання повністю у травні 2025 року начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 (П-001296).
Ухвалою від 12.06.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 25.07.2025 задоволено клопотання військової частини НОМЕР_2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження, замінивши судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено у справі підготовче судове засідання на 17.09.2025 о 13:00 год.,
Ухвалою від 14.08.2025 задоволено клопотання представника військової частини про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 17.09.2025 підготовче засідання відкладено до 29.09.2025 на 14:00 год.
Ухвалою від 29.09.2025 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_2 про виклик свідків відмовлено, відкладено підготовче судове засідання на 15.10.2025 о 14:00 год.
Ухвалою від 15.10.2025 закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду на 19.11.2025.
У судовому засіданні 19.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Полковник ОСОБА_1 , проходить військову службу на посаді начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) в Державній прикордонній службі України в районі ведення бойових дій Донецької, Луганської та Харківської областей.
09.05.2025 позивачу доведено наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №1660-АГ від 08.05.2025 «Про результати службового розслідування» (копія додається), пунктом 1 якого: «За неналежне виконання вимог статей 11, 13, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог посадової інструкції, затвердженої наказом НОМЕР_1 прикордонного загону №36-ОД від 21.10.2024, що виразилось у відсутності належного контролю за використанням солдатом ОСОБА_4 транспортного засобу, слабкій організації роботи чергової служби щодо контролю переміщення особового складу, послабленні контролю за дотриманням військовослужбовцями заходів безпеки, невжитті всіх належних заходів щодо здійснення виховного впливу на підпорядкованих військовослужбовців та неналежному виконанні вимог розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25 Вн., від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн., від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн. в частині неналежної організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо транспортних пригод, травм та втрат особового складу та призвело до скоєння інспектором прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги другої групи мінометів першого вогневого відділення третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки солдатом ОСОБА_4 дорожньо транспортної пригоди, внаслідок якої військовослужбовець загинув, начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 (П-001296) притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність»».
Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено за відсутності доведеного факту порушення військової дисципліни та вини позивача, щодо неналежного виконання службових обов'язків, відсутністю прямого зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою вчиненою на особистому транспорті загиблим солдатом.
Стверджує: «… Безпідставним є твердження відповідача, що позивачем вчинено порушення статей 11, 13, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки зазначені положення стосуються усіх військовослужбовців, в тому числі і солдата ОСОБА_5 , який саме і допустив порушення положень цих статей, самовільно, без дозволу позивача виїхав на особистому транспортному засобі з населеного пункту, в якому був розташований, допустив порушення вимог безпеки, що й призвело до трагічного наслідку. Тобто, саме солдат ОСОБА_6 зобов'язаний був бездоганно і неухильно додержуватись порядку і правил, вимог статутів Збройних Сил України, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому негідних вчинків. Окрім того, слід звернути увагу, що положення статей 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ положення цих статей є загальними обов'язками командирів (начальників), починаючи від безпосереднього командира (начальника) цього солдата до начальника прикордонного загону та й усіх вищих прямих начальників…. Посадовою інструкцією позивача не встановлено обов'язок здійснювати контроль за використанням особистого транспорту солдатом ОСОБА_4 , чи будь-яким іншим підлеглим у вільний від служби час. Оскільки використання власного майна громадянином України це його законне право, яке також і покладає на нього обов'язок дотримуватись заходів безпеки поводження з об'єктом підвищеної небезпеки, дотримуватись правил Дорожнього руху… ».
Крім цього безпідставними є твердження про неналежне виконання позивачем вимог розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25-Вн., від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн., від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн в частині неналежної організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо-транспортних пригод, травм та втрат особового складу, оскільки позивач не є виконавцем цих розпоряджень, і вони стосуються проведення роз'яснення серед водіїв, яким загиблий не був.
Також стверджує про порушення порядку проведення службового розслідування, оскільки воно було призначено за фактом, зазначеним в рапорті полковника ОСОБА_3 від 18.04.2025 №29/18815/25-Вн., проте рапорт позивача, не містить підстав для призначення службового розслідування, вказаних у пункті 4 розділу І Порядку № 815, однак, є підставою для призначення службового розслідування у зв'язку з виникненням нещасного випадку, відповідно до положень Інструкції № 199, а також порушений термін проведення службового розслідування.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що маючи статус військовослужбовця та проходячи військову службу в Державній прикордонній службі України на посаді Начальника третьої МЗ ОСОБА_1 зобов'язаний був виконувати обов'язки Статуту внутрішньої служби ЗСУ сумлінно, чесно, беззастережно та в повному обсязі.
Так, до управління НОМЕР_1 прикордонного загону надійшов рапорт полковника ОСОБА_1 №29/18815/25-Вн з якого стало відомо, що о 17 год. 00 хв. 17.04.2025 від представників Національної поліції надійшла інформація про факт загибелі солдата ОСОБА_7 у дорожньо-транспортній пригоді. На підставі чого наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.04.2025 №1338-АГ за даним фактом було призначене службове розслідування, проведення якого було доручено комісії на чолі з заступником начальника загону з об'єднаної вогневої підтримки підполковником ОСОБА_8 , заступником начальника штабу начальником оперативного відділу штабу майором НЕДОРЄЗОВИМ ІНФОРМАЦІЯ_1 , комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковником ОСОБА_9 та заступником начальника відділу морально психологічного забезпечення майором ПАЛАМАРЧУКОМ, в подальшому до складу комісії був залучений начальник служби пожежної безпеки майор ОСОБА_10 , якими було проведено службове розслідування, що затверджене в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону за №03.2/354/25-Вн від 07.05.2025.
За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, а саме за неналежне виконання вимог статей 11, 13, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог посадової інструкції, затвердженої наказом НОМЕР_1 прикордонного загону №36-ОД від 21.10.2024, що виразилось у відсутності належного контролю за використанням солдатом ОСОБА_4 транспортного засобу, слабкій організації роботи чергової служби щодо контролю переміщення особового складу, послабленні контролю за дотриманням військовослужбовцями заходів безпеки, невжитті всіх належних заходів щодо здійснення виховного впливу на підпорядкованих військовослужбовців та неналежному виконанні вимог розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25 Вн., від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн., від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн. в частині неналежної організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо транспортних пригод, травм та втрат особового складу та призвело до скоєння інспектором прикордонної служби 3 категорії - номером обслуги другої групи мінометів першого вогневого відділення третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки солдатом ОСОБА_4 дорожньо транспортної пригоди, внаслідок якої військовослужбовець загинув, наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.05.2025 №1660-АГ, було притягнуто начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Стверджує, що дисциплінарне провадження порушене за фактом отриманої інформації про ДТП із участю військовослужбовця дана обставина не пов'язується із розслідуванням нещасного випадку.
Зазначає, що позивач не здійснював належний контроль за підпорядкованим йому особовим складом, що мало наслідком самовільний від'їзд військовослужбовця на власному транспортному засобі та скоєння ДТП. Обов'язки військової служби мають виконуватись військовослужбовцем постійно у період перебування особи на військовій службі (до відсторонення, відпустки, лікування). Розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25-Вн., від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн., від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн в частині неналежної організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо-транспортних пригод, травм та втрат особового складу стосуються усього особового складу, а не лише осіб, які перебувають на посадах водіїв.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав пояснення, викладені у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Полковник ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) в Державній прикордонній службі України в районі ведення бойових дій Донецької, Луганської та Харківської областей.
Позивач рапортом від 18.04.2025 доповів начальнику четвертого впс (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки підполковнику ОСОБА_11 , що 17.04.2025 о 17:00 надійшла інформація від представників національної поліції про факт загибелі в/сл. солдата ОСОБА_7 у дорожньо-транспортній пригоді.
На підставі наказу в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.04.2025 № 1338-АГ за фактом, зазначеним в рапорті полковника ОСОБА_1 , призначене службове розслідування.
За результатами службового розслідування в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону прийняв наказ №1660-АГ від 08.05.2025 «Про результати службового розслідування», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення «Попередження про неповну службову відповідність» начальнику третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону полковнику ОСОБА_2 (П-001296).
Не погодившись із цим наказом, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до статі 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - закон № 2232-XII).
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами 2-4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно- правовими актами.
Види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок їх застосування визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-ХІV (далі - Дисциплінарний Статут ЗСУ, Закон №551-ХІV).
Згідно преамбули, вказаного закону дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних] і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного Статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного Статуту ЗСУ встановлено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно ст.4 Дисциплінарного Статуту ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Статтею 45 Дисциплінарного Статуту ЗСУ встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Частиною першою ст. 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Стаття 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Порядок проведення службових розслідувань в Державній прикордонній службі України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.11.2021 №815 (далі - Порядок, Наказ №815), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 січня 2022 року за №39/37375.
Порядок визначає підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали ) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень , а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку №815).
Підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень (пункт 4 розділу І Порядку №815).
Службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування (пункт 1 розділу ІІ Порядку №815).
Начальник (командир) органу Держприкордонслужби зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше десяти діб від дня, коли йому стало відомо про правопорушення (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №815).
Службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування начальник (командир) органу Держприкордонслужби призначає комісію у складі голови та членів комісії, про що зазначається в наказі (пункт 6 Розділу ІІ Порядку №815)
За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування (пункт 1 Розділу VІ Порядку №815).
У висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування; установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; завдана шкода та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом'якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого; відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки; відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування (пункт 2 Розділу VІ Порядку №815).
Так у Висновку службового розслідування, долученому до матеріалів справи, який став підставою для прийняття спірного наказу та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, встановлені наступні обставини.
«… Підставою для проведення службового розслідування став рапорт начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 від 18.04.2025 №29/18815/25-Вн.
З рапорту полковника ОСОБА_3 №18815 стало відомо, що о 17 год. 00 хв. 17.04.2025 від представників Національної поліції надійшла інформація про факт загибелі солдата ОСОБА_7 у дорожньо-транспортній пригоді.
Довідково: Інспектор прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги другої групи мінометів першого вогневого відділення третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки 11 ПРИКЗ солдат ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. тел. НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 . В період з 08.04.2025 по 14.04.2025 знаходився на бойовому чергуванні, з 15.04.2025 знаходився в тимчасовому місці дислокації н.п. ПІДДУБНЕ. В період з 16.04.2025 по 17.04.2025 з дозволу начальника третьої мінометної прикордонної застави перебував в н.п. ПОКРОВСЬКЕ на КСП підрозділу з метою проведення лікування зубів. В позаслужбовий час після лікування зубів, рухаючись на власному т/з з н.п. ПОКРОВСЬКЕ до н.п. ПІДДУБНЕ, вищевказаний військовослужбовець, не впоравшись з керуванням, здійснив наїзд на дерево, внаслідок чого загинув на місці. …
З витягу з Журналу бойових дій третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки №29/126-(гриф) том 60 від 17.04.2025 (Додаток №9) стало відомо, що на виконання бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 27.03.2025 №313/44/4726т, БР начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 28.03.2025 №155-БР (гриф) з метою прийняття безпосередньої участі у бойових діях та здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, безпосередньо в районах ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділами НОМЕР_1 прикордонного загону, начальнику третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковнику ОСОБА_2 + 55 військовослужбовців (солдат ОСОБА_12 ) здійснено марш за маршрутом н.п. ІВАНІВКА Харківської н.п. ПІДДУБНЕ Донецької області. Довідково: області - в район Начальник третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковник ОСОБА_13 + 55 військовослужбовців (солдат ОСОБА_12 ) передано в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 омбр ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». …
Із індивідуальної соціально-психологічної картки солдата ОСОБА_7 (Додаток №10) стало відомо, що начальником третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) полковником ОСОБА_14 проводились наступні співбесіди із вищевказаним військовослужбовцем: 09.01.2025 - Ознайомча бесіда. Збір інформації про рідних і близьких, життєві наміри. Висновок: в ході бесіди отримано інформацію про взаємовідносини в родині та подальші життєві наміри. 17.02.2025 - Дотримання техніки безпеки під час несення служби, заборона вживання наркотичних та алкогольних напоїв. Відповідальність за порушення. Висновок: по суті доведеної інформації реакція адекватна. Зміст бесіди зрозумів. 24.03.2025 - Правила поведінки під час несення служби та в громадських місцях. Висновок: зобов'язався дотримуватись правил поведінки. …
З пояснень полковника ОСОБА_3 (Додаток №15) стало відомо, що (далі - пряма мова) «Під час перевірки 15.04.2025 року виведеного з вогневої позиції розрахунку, в складі якого знаходився солдат ОСОБА_15 , в ході бесіди військовослужбовець висловлював скарги щодо гострого зубного болю. Так як найближчий стоматологічний кабінет знаходиться в н.п. ПОКРОВСЬКЕ поблизу КСП мінометної застави. Мною було прийнято рішення перемістити на службовому транспорті Ford Ranger н/з НОМЕР_5 солдата МАКАРЧУКА до місця дислокації КСП, по дорозі заїхали на тимчасове місце дислокації н.п. ЧЕРНЕНКОВЕ, де стояв особистий т/з ВАЗ 2115 солдата ОСОБА_15 ; з метою обслуговування т/з солдат ОСОБА_15 , а саме заміни шин на колеса, попросив дозволу перемістити т/з на стоянку поблизу КСП н.п. Покровське, відстань від села н.п ЧЕРНЕНКОВЕ до н.п ПОКРОВСЬКЕ - 7 км. Прибувши в н.п. ПОКРОВСЬКЕ, поблизу КСП мінометної застави на відстані 40 - 50 м біля сусіднього будинку солдат МАКАРЧУК припаркував т/з та доповів черговому по КСП старшому солдату ОСОБА_16 мету прибуття та віддав ключи від власного т/з, після чого розмістився для відпочинку. 16.04.2025 року солдату ОСОБА_15 було надано можливість сходити на консультацію до стоматолога та пролікувати зуби. Після повернення до КСП солдат ОСОБА_12 здійснив доповідь про прибуття та про те, що він записався на прийом до лікаря на 17.04.2025 року. 17.04.2025 року солдат ОСОБА_15 у визначений час направився в складі 2 в/сл., а саме солдатом ОСОБА_17 та солдатом ОСОБА_18 ГІРІЧЕМ у місто, по прибуттю здійснили доповідь черговому та мені особисто, щодо виконання передбачених заходів, а саме: солдат ОСОБА_15 доповів, що вирвав два зуба. В подальшому солдат ОСОБА_15 отримав від мене ключі від його власного автомобіля з метою завести машину, підзарядити акумуляторні батареї та взяти особисті речі, не доповівши про намір здійснення поїздки на власному автотранспорті, солдат ОСОБА_15 від'їхав в невідомому мені напрямку без дозволу на власному транспорті ВАЗ 2115 державний номер НОМЕР_6 . Можливості проконтролювати черговою службою залишення стоянки т/з не було, так як місце знаходження автомобіля була на значній відстані від КСП та не дозволяє проглядати дану місцевість. У 17.00 від працівників поліції стало відомо про ДТП не поодалік с. ГАВРИЛІВКА - під час виконання маневру обгону не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзжої частини ліворуч, де допустив зіткнення з деревом. Солдат ОСОБА_15 від отриманих травм помер на місці. Враховуючи дану подію та для з'ясування обставин, я зразу вибув до місця ДТП. З'ясувавши обставини, після завершення процесуальних дій слідчим СВ відділення поліції №5 Синельниківського району РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Павлом ДЕРЕВ'ЯНКО. Організував доставку тіла для призначення судово медичної експертизи в Синельниківській районній лікарні, паралельно було доведено даної події черговому по КСП старшому солдату ОСОБА_19 , про що останній зробив довідку та направив в встановленому порядку по лінії чергової служби. Відповідно до розпорядження начальника НОМЕР_1 прикордонного загону №06.4.1/18343/25-Вн від 14.04.2025 року, мною 17.04.2025 року були визначені додаткові завдання посадовим особам прикордонної застави щодо проведення заходів з особовим складом 3 мінометної прикордонної застави (водіями, техніками) про недопущення порушення експлуатації транспортних засобів та дотримання Правил дорожнього руху, що в подальшому може призвести до зменшення ДТП, збереження життя та здоров'я військовослужбовців та ввіреної їм техніки. Завдання, визначені розпорядженням були доведені через месенджер «WhatsApp» в зв'язку із розосередженням особового складу та неможливістю довести кожному військовослужбовцю інформацію під підпис»….».
У зв'язку із встановленими обставинами, комісія прийшла до висновку, що Порушення полягають у відсутності належного контролю за використанням солдатом ОСОБА_4 транспортного засобу (полковник ОСОБА_13 особисто дав вищевказаному військовослужбовцю ключі від т/з), слабкій організації роботи чергової служби щодо контролю переміщення особового складу, послабленні контролю за дотриманням військовослужбовцями заходів безпеки, невжитті всіх належних заходів щодо здійснення виховного впливу на підпорядкованих військовослужбовців та неналежному виконанні вимог розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25-Вн «Про порушення порядку експлуатації техніки», від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн «Про заходи щодо попередження виникнення дорожньо-транспортних пригод та порушень порядку експлуатації на відомчих транспортних засобах», від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн «Про порушення порядку експлуатації техніки» в частині неналежної організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо-транспортних пригод, травм та втрат особового складу.
За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 08.05.2025 №1660-АГ, притягнуто начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки полковника ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності правами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону та накладено дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність».
Щодо посилання позивача про порушення процедури проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Як слідує із наказу в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.04.2025 № 1338-АГ за фактом, зазначеним в рапорті полковника ОСОБА_1 , призначене службове розслідування.
Пунктом 4 розділу І Наказу №815 визначені підстави для призначені службового розслідування, такі як (зокрема): наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень;
Пунктом 1 розділу ІІ Наказу №815 визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Наказу №815 начальник (командир) органу Держприкордонслужби зобов'язаний призначити службове розслідування не пізніше десяти діб від дня, коли йому стало відомо про правопорушення.
Позивач рапортом від 18.04.2025 доповів начальнику четвертого впс (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки підполковнику ОСОБА_11 , що 17.04.2025р. о 17:00 надійшла інформація від представників національної поліції про факт загибелі в/сл. солдата ОСОБА_7 у дорожньо-транспортній пригоді.
Із наказу в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.04.2025 № 1338-АГ «Про призначення службового розслідування» слідує, що службове розслідування призначене за фактом, зазначеним у рапорті полковника ОСОБА_20 .
Відтак повідомлення про факт загибелі військовослужбовця у ДТП правомірно розцінене керівником ВЧ як підстава для проведення службового розслідування відповідно до пункту 4 розділу І Наказу №815: «…наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень… ».
Судом встановлено, що відповідно до займаної посади начальника третьої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) в Державній прикордонній службі України, на ОСОБА_1 , як начальника (командира) підрозділу покладені численні обов'язки.
Статтею 58 Статуту внутрішньої служби ЗСУ Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що Командир зобов'язаний:
… знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; …
постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;
завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;
встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; …
проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Із аналізу наведених правових норм слідує, що командир має знати стан справ у дорученому йому підрозділі та встановлювати такий внутрішній порядок, який гарантував би виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України.
Разом із тим, як встановлено службовим розслідуванням позивач не проконтролював свого підлеглого, який без дозволу залишив місце розташування свого підрозділу та скоїв ДТВ, внаслідок якого загинув.
Зазначена обставина підтверджується поясненнями позивача, наданими ним у межах службового розслідування: «… В подальшому солдат МАКАРЧУК отримав від мене ключі від його власного автомобіля з метою завести машину, підзарядити акумуляторні батареї та взяти особисті речі, не доповівши про намір здійснення поїздки на власному автотранспорті, солдат ОСОБА_15 від'їхав в невідомому мені напрямку без дозволу на власному транспорті ВАЗ 2115 державний номер НОМЕР_6 . Можливості проконтролювати черговою службою залишення стоянки т/з не було, так як місце знаходження автомобіля була на значній відстані від КСП та не дозволяє проглядати дану місцевість…».
Відтак суд погоджується із висновком комісії: «…Порушення полягають у відсутності належного контролю за використанням солдатом ОСОБА_4 транспортного засобу (полковник ОСОБА_13 особисто дав вищевказаному військовослужбовцю ключі від т/з), слабкій організації роботи чергової служби щодо контролю переміщення особового складу, послабленні контролю за дотриманням військовослужбовцями заходів безпеки…».
Суд відхиляє доводи представника позивача про неможливість особисто проконтролювати підлеглого через значну роззосередженість особового складу, оскільки позивач особисто віддав ключі солдату ОСОБА_21 від його автомобіля, відтак як командир мав бути обізнаним і проконтролювати особисто або через молодшого командира дії свого підлеглого.
Аналогічно суд відхиляє доводи представника позивача про те, що позивач не був безпосереднім командиром солдата ОСОБА_22 , оскільки як слідує із матеріалів службового розслідування та особистих пояснень позивача, саме він передав ключі солдату ОСОБА_21 від його автомобіля.
Суд погоджується із представником відповідача, що позивач як командир так організував службу у ввіреному йому підрозділі, що тримав у себе ключі від особистого транспорту особового складу та особисто видавав їх, не доручивши ці дії і контроль за ними іншому підлеглому.
Так само суд не погоджується із позицією представника позивача про можливість використання солдатом ОСОБА_23 особистого транспорту як приватної власності у «позаслужбовий час» на власний розсуд, оскільки солдат ОСОБА_24 перебуваючи на військовій службі під час введення воєнного стану (не у відпустці, не на лікуванні) має дотримуватись військової дисципліни та доповідати командиру про відлучення із місця розташування.
Щодо висновку службового розслідування про неналежне виконання позивачем вимог розпоряджень начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25-Вн., від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн., від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн. в частині організації профілактичної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо підвищення рівня безпеки на дорозі, недопущення дорожньо-транспортних пригод, травм та втрат особового складу, суд зазначає наступне.
Так у Розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.04.2025 №06.4.1/16562/25-Вн «Про порушення порядку експлуатації техніки» зазначено, що незважаючи на профілактичну роботу, яка постійно проводиться з водійським складом та старшими машин щодо безаварійної експлуатації відомчих транспортних засобів, тільки з початку поточного року в органах ІНФОРМАЦІЯ_5 допущено 14 дорожньо-транспортних пригод (далі - ДТП), внаслідок чого один військовослужбовець загинув та 14 отримали травми, також були пошкоджені службові автомобілі.
Дане розпорядження зобов'язує начальників основних підрозділів та підрозділів забезпечення: вжити відповідних заходів реагування щодо недопущення подібного у майбутньому; обмежити використання транспортних засобів у нічний час, якщо це не пов'язане з відбиттям агресії російської федерації проти України, чи зміни обстановки в смузі оборони прикордонних загонів; організувати додаткові заняття з водіями відомчих транспортних засобів, що не мають достатніх практичних навичок водіння (практичний стаж менше 2- х років); провести цільові профілактичні заходи з залученням представників Національної поліції; довести до 100% водіїв відомчих транспортних засобів, старших машин, під підпис зміст та вимоги статей 286, 287, 289 Кримінального Кодексу України та ознайомити з випадками ДТП, загибелі, травмування військовослужбовців внаслідок дорожньо-транспортних подій.
У Розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05.04.2025 №06.4.1/17129/25-Вн «Про заходи щодо попередження виникнення дорожньо-транспортних пригод та порушень порядку експлуатації на відомчих транспортних засобів» зазначено, що протягом І кварталу 2025 року в органах Держприкордонслужби зафіксовано 19 дорожньо-транспортних пригод на відомчих транспортних засобах, з яких 12 - скоєно з вини водійського складу. Цей документ вказує, що порушення вимог керівних документів щодо безаварійної експлуатації відомчих транспортних засобів продовжують мати місце, незважаючи на постійну профілактичну роботу в даному напрямку.
Дане розпорядження зобов'язує начальників основних підрозділів та підрозділів забезпечення: довести до усього особового складу інформацію про факти ДТП та їх наслідки; забезпечити безумовне виконання заходів, визначених наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 19.03.2025 № 284-АГ «Про проведення заходів з безпеки дорожнього руху», щодо проведення у період з 01 по 30 квітня 2025 року місячника «Безпека на дорозі!» (у районах, де не ведуться активні бойові дії); забезпечити суворе дотримання вимог Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2017 № 595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.08.2017 за № 970/30838, в частині порядку закріплення та допуску до керування легковими машинами осіб офіцерського, сержантського (старшинського) та рядового складу.
У Розпорядженні начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 14.04.2025 №06.4.1/18343/25-Вн «Про порушення порядку експлуатацію техніки» зазначено, що у березні 2025 в органах охорони державного кордону Східного регіонального управління обліковано 2 дорожньо-транспортні пригоди. У документі вказується, що порушення вимог керівних документів щодо безаварійної експлуатації відомчих транспортних засобів продовжують мати місце, незважаючи на постійну профілактичну роботу в даному напрямку. Також цей документ зазначає, що дані порушення свідчать про неналежний порядок підготовки техніки до виїзду, недосконалу перевірку технічного стану т/з та відсутність оформлення дорожньої документації, проведення інструктажу перед виїздом та визначення завдань водіям.
Дане розпорядження зобов'язує начальників основних підрозділів та підрозділів забезпечення: забезпечити належну експлуатацію транспортних засобів; особливу увагу приділяти перевіркам технічного стану транспортних засобів перед виїздом в рейс, які здійснювати щодобово водіям транспортних засобів, старшим технікам (технікам) підрозділів, начальникам КТП, командирам підрозділів; заборонити експлуатацію несправної техніки, з неоформленою дорожньою документацією та без обов'язкового проходження водіями медичного огляду (перед рейсом); довести до усього особового складу стан аварійності на відомчих транспортних засобах та інформацію про зазначені ДТП, вимоги статей про кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність, яка застосовується до водіїв за порушення Правил дорожнього руху України, вчинення ДТП, керування автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а також матеріальну відповідальність за завдані пошкодження закріпленому транспортному засобу у разі ДТП.
Як встановлено службовим розслідуванням, відсутні докази ознайомлення солдата ОСОБА_22 із цими розпорядженнями.
Представник позивача стверджує, що особистому ознайомленню із цими розпорядженнями солдата ОСОБА_22 перешкоджала значна роззосередженість особового складу та той факт, що розпорядження стосуються виключно військовослужбовців, які займають посади водіїв, яким солдат ОСОБА_24 не був.
Суд не погоджується із таким твердженням, оскільки ознайомлення із зазначеними розпорядженнями могло бути проведене у електронному вигляді, шляхом надіслання на месенджери у телефоні, що підтвердив представник відповідача.
Крім того, суд зауважує, що як слідує із змісту наведених розпоряджень, вони стосуються усього особового складу, а не лише водіїв, що додатково підтверджується тим фактом, що транспортними засобами користуються під час служби не лише водії за посадою, а й інші військовослужбовці.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 2 КАС України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено 08 грудня 2025 року.
СуддяМорська Галина Михайлівна