Іменем України
09 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1957/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Навроцької Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Навроцької Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (далі відповідач 1), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (далі - відповідач 2), в якому позивач після уточнення позовних вимог просив суд:
-визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, яка надана листом від 02.10.2025 №3/8398-25 у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Міністерство освіти і науки України та технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує";
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у 2017 році закінчив навчання у відокремленому структурному підрозділі "Рубіжанський фаховий коледж Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" та отримав диплом молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) серія НОМЕР_1 від 30.06.2017, що відноситься до рівня вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти.
У тому ж році, позивач був зарахований до енергетичного факультету хімічних та інформаційних систем Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне), не закінчивши жодного семестру, 01.06.2018 був відрахований з числа здобувачів освіти за порушення умов контракту, що підтверджується випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи.
В подальшому, позивач 11.08.2025 був зарахований до І курсу денної форми навчання, ступінь освіти: бакалавр, за спеціальністю D3 «Менеджмент» до Черкаського державного технологічного університету, що відповідає рівню ступеня вищої освіти: перший (бакалаврський) рівень.
Позивач жодним чином не порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
З метою оформлення відстрочки від мобілізації, 15.08.2025 Черкаським державним технологічним університетом була сформована довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №689461.
У зазначеній вище довідці зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти відповідно до ч.2 ст.10 Закону №2145-VIII.
25.08.2025 вважаючи, що інформація, яка зазначена в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо навчання є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності позивач звернувся до Міністерства освіти та науки з заявою (вимогою) про невідкладне вжиття заходів внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо порушення Позивачем черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».
На звернення позивача Відповідач 1 листом вих. №3/8398-25 від 02.10.2025 у внесенні змін до даних ЄДЕБО відмовив.
Позивач зазначену відмову Відповідача-1 вважає протиправною, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному, зокрема, частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а тому з цих підстав звернувся до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач 1 Міністерство освіти і науки України через підсистему "Електронний суд" надіслав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2017 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне) та був відрахований з цього закладу освіти 01.06.2018; 11.08.2025 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Черкаського державного технологічного університету, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».
Враховуючи вищевикладене, відповідач 1 зазначив про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.
Також зазначив, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання.
Таким чином Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» через підсистему "Електронний суд" надіслав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що в ЄДЕБО не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зазначена інформація відображається тільки у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку, та підписуються уповноваженими працівниками таких закладів шляхом накладання їх кваліфікованих електронних підписів. Зазначені довідки містяться в ЄДЕБО.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року №793/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 689461, сформованій в Єдиній державній електронній бази з питань освіти 15.08.2025, позивач здобував освіту в Відокремленому підрозділі "Рубіжанський політехнічний коледж імені О.Є. Порай-Кошиці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка" та 30.06.2017 отримав диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 .
Відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи позивача 01.06.2018 відраховано із Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне) ЗО (За порушення умов контракту) (картка здобувача: 6843607).
Також, позивач відповідно до наказу №254-с 01.09.2025 зарахований до Черкаського державного технологічного університету за освітнім ступенем бакалавр та дата завершення здобуття освіти 30.06.2029.
У зазначеній довідці № № 689461 від 15.08.2025 в графі «поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»», зазначено -«Ні, порушує».
25.08.2025 позивач звернувся до Відповідача 1 з заявою, в якій просив вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Відповідачем 1 розглянуто звернення позивача та надано відповідь від МОН № 3/8398-25 від 02.10.2025, в якій вказано, що відповідно до пункту 23 розділу ХV Закону у 2022, 2023, 2024, 2025 роках прийом на навчання для здобуття вищої освіти здійснюється в особливому порядку, визначеному МОН. Листом МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти», що спрямований на виконання пункту 62 Порядку, визначено алгоритм, за яким повторний вступ (повторне зарахування) у термінах визначення поточного здобуття освіти у послідовності свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Так, згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , 01.09.2017 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне) та був відрахований з цього закладу освіти 01.06.2018; 11.08.2025 був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Черкаського державного технологічного університету, що свідчить, враховуючи викладене вище, про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Враховуючи вищевикладене, повідомлено про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною першої статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Статтею 23 Закону № 3543-XII передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону № 3543-XII.
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. У ній, зокрема, зазначається така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.
Отже, з урахуванням наведеного право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
При цьому, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО.
Так, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Як вже було судом встановлено раніше, на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 15.08.2025 № 689461, у одній із граф, яка має назву: «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначено «Ні, порушує».
Суд зазначає, що суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, що беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регламентовані приписами Закону України від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту».
Згідно з частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про освіту» фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про освіту» вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту», згідно з визначенням термінів частини першої статті 1 якого (пункти 5, 19) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти; результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.
Частина перша статті 4 цього ж Закону передбачає, що кожен має право на вищу освіту. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.
Здобувачами вищої освіти у розумінні пункту 1 частин другої статті 61 Закону України «Про вищу освіту» є студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Рівні та ступені вищої освіти визначає стаття 5 Закону України «Про вищу освіту», частина перша якої встановлює, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частини друга, четверта статті 5 Закону України «Про вищу освіту»).
За змістом частин першої, другої статті 6 наведеного Закону атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Норми частин першої, другої, п'ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.
Також за приписами статті 40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до ЄДЕБО в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що фізична особа вважається такою, яка здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, що відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання необхідного обсягу відповідної освітньої програми та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що позивач у 2017 році закінчив навчання у відокремленому структурному підрозділі "Рубіжанський фаховий коледж Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" та отримав диплом молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) серія E17 №089462 від 30.06.2017, що відноситься до рівня вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти.
В подальшому позивач 01.09.2017 був зарахований до (38) Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне) з параметрами навчання Бакалавр (Форма: Денна) Контракт 133 Галузеве машинобудування та 01.06.2018 відрахований із ЗО (за порушення умов контракту) (Картка: 6843607).
З 11.08.2025 позивач зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавр (Форма: Денна) Контракт D3 Менеджмент до (248) Черкаського державного технологічного університету до закінчення строку навчання 30.06.2029.
Тобто, на момент формування довідки позивач в жодному із учбових закладів не отримав диплом бакалавра, який відноситься до рівня вищої освіти: перший (бакалаврський) рівень, що вказує на те, що позивач фактично не здобув вищої освіти за освітнім ступенем бакалавр.
За таких обставин, суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти.
Отже, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо порушення позивачем послідовність здобуття рівнів освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» з тих підстав, що позивач уже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 12.11.2025 у справі № 620/16629/24.
Щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, суд зазначає таке.
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, яке затверджене наказом МОН України від 08.06.2018 № 620, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі - Положення №620).
Зазначене Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування ЄДЕБО в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. Такі приписи містяться у абзаці першому пункту 1 розділу I вказаного Положення.
У абзаці четвертому пункту 2 розділу I цього ж Положення № 620 наведений перелік уповноважених суб'єктів, а саме: розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб'єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.
Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО (пункт 5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).
Згідно зі змістом приписів підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Положення № 620 ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб'єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти.
Уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО, що передбачено пунктом 12 розділу III цього Положення.
Відповідно до норм, що містяться у підпунктах 1, 3 та 6 пункту 1 розділу IV Положення № 620 розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб'єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення № 620 уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
З огляду на вищевказані норми Положення № 620 суд дійшов висновку, що формування інформації з ЄДЕБО для видання документів у сферах, зокрема, вищої освіти здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює Міносвіти як розпорядник зазначеної системи, який також є володільцем вказаної інформації та має повний доступ до неї як уповноважений суб'єкт.
При цьому, за змістом пункту 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО забезпечення функціонування ЄДЕБО здійснюється технічним адміністратором системи в порядку, визначеному Міносвіти як розпорядником ЄДЕБО, у тому числі й стосовно здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення.
Суб'єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.
Це означає, що заклад освіти, в якому станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин навчався позивач, в силу своїх повноважень в ЄДЕБО, не має технічної можливості для формування та видання позивачу довідки з іншим, аніж у спірних відносинах змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає МОН України.
Саме дії щодо формування довідки з ЄДЕБО й оскаржує позивач у справі, що розглядається.
Суд враховує, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи.
Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.
На підставі аналізу вищевказаного нормативного регулювання суд вважає, що саме МОН України має повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», натомість навчальний заклад, в якому навчається позивач, виконує лише технічну функцію, оскільки довідка формується автоматично на підставі даних ЄДЕБО, отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими.
Аналогічна позиція підтримана також Верховним Судом у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 12.11.2025 у справі № 620/16629/24.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Досліджуючи матеріали справи суд вважає, що в межах спірних правовідносин відповідачем 1 вчинено саме протиправні дії (активна форма поведінки), що полягають у формуванні (відображенні) інформації в ЄДЕБО, а саме запису «Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання в Черкаському державному технологічному університеті.
Отже, з метою належного та ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах суд вважає за необхідне частково задовольнити позов шляхом визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в ЄДЕБО, а саме запису «Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання в Черкаському державному технологічному університеті та зобов'язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання в Черкаському державному технологічному університеті, шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
У спірних правовідносинах судом не встановлено порушення прав позивача Відповідачем 2 - Державним підприємством «ІНФОРЕСУРС», оскільки він є лише технічний адміністратор.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не довів правомірність своїх дій/бездіяльності, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в частині з корегуванням способу захисту порушених прав.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією № 4169-4307-9105-5405 від 07.10.2025.
За приписами статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, а також те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, тому позивачу необхідно відшкодувати понесені ним витрати на сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
Керуючись статями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов адвоката Навроцької Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства освіти і науки України (код 38621185, 01135, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 10), Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 37533381, 03057, місто Київ, вул.О.Довженка, буд.3) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування (відображення) інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису «Ні, порушує» про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання в Черкаському державному технологічному університеті.
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, а саме: виключити інформацію про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», з початку навчання в Черкаському державному технологічному університеті, шляхом заміни запису «Ні, порушує» на запис «Так, не порушує» при формуванні довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова