Іменем України
09 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/15847/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Компанії «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
У жовтні 2016 року Компанія «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила:
- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича від 27 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження №43806297 з виконання рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд відповідно) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови та станом на момент звернення до суду з цим позовом вказане рішення ЄСПЛ в частині виплати Компанії «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» будь-якого податку, що може нараховуватися на 5000000 (п'ять мільйонів) євро відшкодування матеріальної і моральної шкоди та будь-який податок, що може нараховуватися підприємству-заявнику на 8000 (вісім тисяч) євро компенсації судових та інших витрат не виконано.
Відповідач у запереченнях проти позову від 15.12.2016 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у виконавчому провадження №43806297 виконано, тому державним виконавцем відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» 27.09.2016 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року касаційну скаргу Компанії «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року скасовано, а справу №826/15847/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року Верховний суд вказав, що відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є структурним підрозділом відповідного органу державної виконавчої служби, не є належним відповідачем в цій категорії справ, оскільки належним відповідачем має бути саме Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року прийнято справу до розгляду, справу призначено до розгляду суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження; вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Замінено первинного відповідача - відділ примусового виконання рішеннь Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, буд.13, код ЄДРПОУ 00015622).
Відповідачі правом надання відзиву не скористалися, відзив на позовну заяву не надали.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
2 червня 2014 року набуло статусу остаточного рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року за заявою №19336/04 у справі «Компанія «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України» (далі - Рішення), яким зобов'язано державу Україна:
- упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), держава-відповідач має виплатити підприємству-заявнику 5000000 (п'ять мільйонів) євро відшкодування матеріальної і моральної шкоди, плюс будь-який податок, що може нараховуватись підприємству-заявнику;
- упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має виплатити підприємству-заявнику 8000 (вісім тисяч) євро компенсації судових та інших витрат, плюс будь-який податок, що може нараховуватись підприємству-заявнику;
- зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Постановою від 24 червня 2014 року відкрито виконавче провадження №43806297 з виконання вказаного рішення ЄСПЛ.
27 вересня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжовим М.В. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №43806297 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 та статті 50 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №606-XIV), пункту 5 статті 8 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон №3477-IV), у зв'язку із виконанням рішення суду фактично у повному обсязі.
В постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено, що рішення суду виконано фактично у повному обсязі згідно з виконавчим документом. Грошові кошти перераховані стягувачу платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 19 грудня 2014 року №30 у розмірі 8000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 9 вересня 2015 року №30 у розмірі 40000,00 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 11 вересня 2015 року №31 у розмірі 40000,00 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 14 вересня 2015 року №32 у розмірі 10000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 2 жовтня 2015 року №35 у розмірі 70000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 15 серпня 2016 року 14 у розмірі 4840000 євро та платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 16 вересня 2016 року №17 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення ЄСПЛ у розмірі 322350,09 євро.
Не погоджуючись із зазначеною постановою про закінчення виконавчого провадження, Компанія «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» звернулася до суду з цим адміністративним позовом про її скасування.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (Закон №606-ХІV).
Відповідно до статті 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 9 частини другої статті 17 Закону №606-ХІV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон №3477-IV).
При цьому, у частині першій статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV(Закон №3477-IV) визначено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: виконання рішення - а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру; відшкодування - а) сума справедливої сатисфакції, визначена рішенням Європейського суду з прав людини відповідно до статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; б) визначена у рішенні Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання або у рішенні Європейського суду з прав людини про схвалення умов односторонньої декларації сума грошової виплати на користь Стягувача.
Відповідно до статті 2 Закону №3477-IV, рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
У відповідності до вимог статті 3 Закону №3477-IV виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно частини першої статті 8 Закону №3477-IV виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті підтвердження списання відшкодування, отримане від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 49 Закону №606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до частини третьої ст.9 Закону №3477-IV протягом трьох днів з моменту перерахування на депозитний рахунок державної виконавчої служби суми відшкодування державна виконавча служба повідомляє про це Стягувача.
Конвертація коштів, присуджених судом, оформлення платіжних документів (платіжного доручення) проводиться Міністерством юстиції України, як органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та координацію виконання його рішень, з урахуванням особливостей, вищезазначених нормативно-правових актів та законодавства України, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов'язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408.
Матеріалами справи підтверджено, що виконання зазначеного рішення Суду, на користь Компанії «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» здійснено: платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 19.12.2014 №30 перераховані кошти у розмірі 8000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 09.09.2015 №30 у розмірі 40000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 11.09.2015 №31 у розмірі 40000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 14.09.2015 №32 у розмірі 10000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 02.10.2015 №35 у розмірі 70000 євро, платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 15.08.2016 №14 у розмірі 4840000 євро та платіжним дорученням Міністерства юстиції України в іноземній валюті від 16.09.2016 №17 сплачена пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду з прав людини у розмірі 322350,09 євро.
Так, в резолютивній частині рішення Європейського суду з прав людини №19336/04 від 23.01.2014 зазначено про необхідність виплати підприємству-заявнику будь-який податок, що може нараховуватись підприємству-заявнику згідно присуджених сум 5000000,00 євро та 8000,00 євро відповідно. Тобто, в даному випадку мова йде про ймовірність нарахування податку на вищевказані суми, перераховані на користь позивача.
Компанія «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED», ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, не надано доказів того, що на її користь нараховано будь-який податок на присуджені суми 5000000,00 євро та 8000,00 євро. При цьому, позивачем не зазначено навіть який саме податок може бути нарахований на вказану суму.
На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки рішення Європейського суду з прав людини виконано у повному обсязі це є підставою для закінчення виконавчого провадження за пунктом 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо відповідача у справі суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої, третьої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
На підставі статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (в редакції чинній на час прийняття спірної постанови) органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Разом з тим, наказом Міністерства юстиції №42245 від 27.12.2019 до Інструкції №512/5 внесено зміни та викладено п.3 розділу І Інструкції №512/5 у чинній редакції, яка передбачає, що органами державної виконавчої служби є, зокрема: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Отже, на час розгляду цієї справи відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є окремим органом державної виконавчої служби.
Постанова Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у цій справі, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2017 року прийнята на підставі аналізу п.3 розділу І Інструкції №512/5 (у редакції до 27.12.2019), яка передбачала, що органами державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.
На час розгляду цієї справи, за п.3 розділу І Інструкції №512/5 у чинній редакції, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є органом державної виконавчої служби, а тому є належним відповідачем у справі в розумінні статті 287 КАС України.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Компанії «EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №43806297 від 27.09.2016 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова