09 грудня 2025 року справа № 340/7445/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій, рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії граничною величиною з 20 березня 2024 року.
Також просила суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 12 червня 2025 року, яким перераховано пенсію за втратою годувальника з 01 липня того ж року без врахування довідки про заробітну плату ОСОБА_2 , яку склало Державне спеціальне підприємство «Чорнобильська АЕС» (далі - Підприємство) на виконання рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 травня 2004 року.
Водночас просила суд зобов'язати Управління нараховувати пенсію на підставі згаданої довідки про заробітну плату з 01 липня 2025 року і виплачувати кошти, не обмежуючи граничною величиною з 20 березня 2024 року.
Пояснила, що обмеження виплати суми пенсії граничною величиною не може бути застосовано, оскільки суперечить Конституції України, висновок про що зробив Конституційний Суд України.
Зазначила, що відповідач безпідставно не враховує при обчисленні пенсії довідку про заробіток годувальника, яку видали на підставі рішення суду.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.40-43).
Пояснило, що, обмежуючи суму виплати пенсії, керувалось приписами закону.
Зазначило, що довідка про заробітну плату годувальника не відповідає вимогам законодавства.
03 листопада 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.36-37).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, з 18 червня 2010 року позивачці призначили пенсію по втраті годувальника на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) (а.с.40-43).
Годувальник - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40-43).
Обчислюючи пенсію за втратою годувальника, враховували довідку про заробітну плату ОСОБА_2 , яку склало Підприємство на виконання рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 травня 2004 року у справі №22а-2083/2004 (а.с.40-43, 46-48).
У резолютивній частині рішення суд зазначив щоденний розмір заробітної плати з 26 по 29 квітня 1986 року (а.с.47).
Суд визнав недійсними попередні довідки про заробітну плату і зобов'язав Підприємство скласти нову довідку.
Підприємство виконало рішення суду, однак у довідці не зазначило її номеру (а.с.48).
На 01 березня 2025 року розмір пенсії склав 57272,57 грн (а.с.40-43).
Виплатили 23610 грн (а.с.40-43).
Виплату нарахованої суми пенсії обмежували граничною величиною до 01 липня 2025 року (а.с.40-43).
12 червня 2025 року відповідач прийняв рішення про перерахунок пенсії без врахування згаданої довідки про заробітну плату (а.с.22 (на звороті)-23).
Підстава - неналежно оформлена; не відповідає встановленій формі; рішення суду про складання не містить зобов'язання щодо врахування при обчисленні пенсії.
З 01 липня 2025 року розмір пенсії склав 13594,66 грн (а.с.40-43).
З цього часу виплату нарахованої суми пенсії не обмежували граничною величиною (а.с.40-43).
Позов подано до суду 30 жовтня 2025 року (а.с.1-7).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Управління обмежило виплату нарахованої суми.
Доводиться наступним.
Щоб обмежити виплату граничною величиною, то треба нарахувати кошти, побачивши суму, яку не виплачують.
Протокол про перерахунок пенсії вказує про такий алгоритм дій (а.с.21 (на звороті)).
Тому до спірних правовідносин стосовно обмеження нарахованої суми пенсії граничною величиною не поширюється строк звернення до суду.
Щодо обмеження нарахованої суми пенсії граничною величиною з 20 березня до 31 грудня 2024 року.
Так, на 01 березня 2024 року діяли норми Закону і іншого закону, які, на думку Управління, зобов'язували обмежувати виплату нарахованої суми пенсії.
Приписами частини 1 статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “Про пенсійне забезпечення», “Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Приписами частини 3 статті 67 Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
20 березня 2024 року Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024 у справі №3-123/2023 (229/23).
Висновок Конституційного Суду України.
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами.
Припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.»
Отже, відповідач допустив протиправні дії, обмеживши виплату нарахованої суми пенсії граничною величиною, починаючи з 20 березня по 31 грудня 2024 року на підставі законів, які визнанні неконституційними.
Щодо обмеження нарахованої суми пенсії граничною величиною з 01 січня по 30 червня 2025 року.
Так, з 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).
03 січня 2025 року Уряд України прийняв постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» №1 (далі - Постанова), яка застосовується з 01 числа того ж місяця і року.
Постанова прийнята на виконання положень статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон 2).
Приписами цієї норми Закону 2 встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
За правовим висновком Управління спірні правовідносини підпадають під дію сукупності приписів статті 46 Закону 2 і Постанови, так як позивачці пенсію призначено за Законом.
Застосування приписів Постанови призвело до виплати коштів у меншій сумі, аніж нараховано.
Отже, приписи Постанови обмежують виплату нарахованих позивачці коштів граничним розміром.
Постає запитання: чи суперечать Конституції України приписи статті 46 Закону 2 і Постанови?
Спочатку суд відповість на таке запитання: чи можна в період дії воєнного стану обмежувати виплату пенсії?
Так, приписами частини 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).
Отже, в умовах воєнного стану можуть встановлювати окремі обмеження конституційного права на пенсію.
Таке обмеження має мати строк, що не виходить за межі дії воєнного стану.
Часове обмеження права на пенсію відповідає цим вимогам, так як діє упродовж року, протягом якого законодавець щоразу продовжує строк дії воєнного стану.
Постає запитання: до чиєї компетенції відноситься встановлення обмеження виплати пенсії і чи допускається делегування таких повноважень?
Так, право на пенсію відноситься до конституційного права людини і громадянина (стаття 46 Основного Закону).
Приписами пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Отже, виплату (обмеження виплати) пенсії (складова конституційного права людини і громадянина) можуть здійснювати виключно на підставі норм закону - акту Верховної Ради України.
Такий висновок ґрунтується і на висновку Конституційного Суду України у рішенні від 13 грудня 2019 року (справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19).
Висновок Конституційного Суду України.
«Конституційний Суд України констатує, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008, від 23 червня 2009 року №15-рп/2009» (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року №14-рп/2010).»
Отже, тільки законом регулюється питання обмеження виплати пенсії.
Верховна Рада України не могла делегувати такі повноваження Уряду України, а останній не повинен був їх реалізовувати.
Законодавчий орган вчергове проігнорував приписи Конституції України і висновок Конституційного Суду України.
Для Уряду України і Верховної Ради України нескладно було встановити коефіцієнти обмеження виплати у тексті статті 46 Закону 2, але цього не зробили.
Верховна Рада України вирішила перенести відповідальність за непопулярне рішення на Уряд України зі згоди останнього, що доводить ухилення від виконання конституційних повноважень.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що приписи статті 46 Закону 2 і Постанови суперечать сукупності приписів статей 19, 46 і 92 Конституції України.
Відповідно до приписів частини 4 статті 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Отже, суд не застосовує до спірних правовідносин приписи статті 46 Закону 2 і Постанови.
Таким чином відповідач протиправно з 01 січня по 30 червня 2025 року обмежив виплату нарахованої пенсії граничним розміром.
Підсумовуючи, суд констатує, що позов в цій частині вимог належить задовільнити.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні Управління виплатити заборгованість.
Щодо рішення про перерахунок пенсії з 01 липня 2025 року від 12 червня того ж року.
Так, Управління обчислювало пенсію за втратою годувальника на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_2 .
Упродовж 15 років керувалось довідкою Підприємства про заробітну плату годувальника, яку складено на виконання рішення суду.
Рішенням суду не зобов'язано Управління врахувати довідку про заробітну плату, так як у тій справі воно не було відповідачем.
Суд встановив заробітну плату ОСОБА_2 під час виконання обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У довідці про заробітну плату відображено рішення суду.
Тому, відхиливши через 15 років довідку про заробітну плату годувальника, відповідач не визнає законну силу судового рішення, що суперечить приписам частин 1-2 статті 129 Конституції України.
Цією нормою права встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відсутність дати складання довідки про заробітну плату не є підставою неврахування через 15 років, так як її зміст відображає резолютивну частину рішення суду.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування рішення Управління про перерахунок пенсії з 01 липня 2025 року від 12 червня того ж року.
Захист порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача обчислювати з 01 липня 2025 року пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату Підприємства і виплатити заборгованість, не обмежуючи суму виплати граничною величиною.
Отже, позов і в цій частині вимог належить задовільнити.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд допускає рішення до негайного виконання в частині виплати заборгованості за один місць.
Сторони не понесли судових витрат (а.с.36-37).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження граничною величиною суми виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року нараховану суму пенсії, не застосовуючи обмеження граничною величиною.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 червня 2025 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року пенсію на підставі довідки про заробітну плату ОСОБА_2 , яку склало Державне спеціальне підприємство «Чорнобильська АЕС» на виконання рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 травня 2004 року у справі №22а-2083/2004 і виплачувати кошти без обмеження граничною величиною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 додаткові кошти за період з 20 березня 2024 року з урахуванням раніше сплачених коштів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ