09 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/7427/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про:
- визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди судді Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з липня по вересень 2025 року (включно), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102,00 грн;
- зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з липня по вересень 2025 року (включно), виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 року - 3028 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Указом Президента України від 29.12.2017 р. №441/2017 його призначено на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області. 11.05.2022 р. рішенням голови Верховного Суду №151/0/149/22 позивача відряджено до Голованівського районного суду Кіровоградської області. 11.05.2022 р. наказом голови Голованівського районного суду Кіровоградської області №16-о позивача зараховано до штату Голованівського районного суду Кіровоградської області з 19.05.2022 р., взято до уваги право на щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу за стаж роботи 15 років. Відповідно до наказу №59-о від 01.11.2022 р. позивач приступив до здійснення повноважень голови Голованівського районного суду Кіровоградської області з 01.11.2022 р. по 31.10.2025 р. Наказом в.о. голови Голованівського районного суду Кіровоградської області №81-о від 22.07.2024 р. позивачу установлено з 29.07.2024 р. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 50% посадового окладу, як такому, що має стаж роботи 20 років. Позивач вказує, що у вересні 2025 року, після виходу з щорічної відпустки, йому надано складенні ТУ ДСА України в Кіровоградській області роздруківки про нараховану суддівську винагороду за період з липня по вересень 2025 року, згідно яких розмір посадового окладу, доплата за вислугу років та перебування на адміністративній посаді в суді, лікарняні, відпустки мені обраховувались виходячи із прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб - 2 102,00 грн. Позивач зауважує, що розмір суддівської винагороди у цей період встановлено статтею 135 Закону №1402-VIII, а тому він маю право на перерахунок та виплату недоотриманих сум суддівської винагороди, яка повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 р. у розмірі 3 028,00 грн.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню (а.с.25-27). Представник відповідача зазначає, що розрахунок фактичного розміру прожиткового мінімуму регулюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Позивачу як нараховувалося, так і виплачувалося 30 прожиткових мінімумів, встановлених Законом №1402-VIII. Разом з тим, зазначені норми Закону №4059-ІХ в судовому порядку не скасовувалися, неконституційними не визнавалися та є чинними. Тобто питання розрахункової величини (розміру) прожиткового мінімуму регулюється виключно Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Закон №1402-VIII визначає лише кількість прожиткових мінімумів. Отже, оклад судді складається з розрахункової величини «прожиткового мінімуму для працездатних осіб», розмір якого встановляється на 1 січня календарного року та відповідного коефіцієнту (множника), який залежить від інстанції. При цьому Закон №1402-VIII не дає визначення «прожиткового мінімуму для працездатних осіб» та не вказує нормативно-правового акту, яким необхідно керуватись для визначення розміру такої розрахункової величини. Такий висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду (надала правову позицію) у постанові від 24.04.2025 р. №240/9028/24 щодо питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2 102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.19-20).
04.12.2025 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.32).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 р. залишено без задоволення заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.33).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29.12.2017 р. №441/2017 призначений на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області.
Рішенням голови Верховного Суду від 11.05.2022 р. №151/0/149-22 «Про відрядження судді Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 до Голованівського районного суду Кіровоградської області» відряджено суддю Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 до Голованівського районного суду Кіровоградської області для здійснення правосуддя з 12 травня 2022 року (а.с.7).
Наказом голови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2022 р. №16-0 «Про тимчасове переведення в порядку відрядження судді ОСОБА_1 » наказано вважати суддю ОСОБА_1 відрядженого із Новокаховського міського суду Херсонської області, таким, що приступив до виконання повноважень судді Голованівського районного суду Кіровоградської області із 19 травня 2022 року до прийняття рішення про закінчення відрядження судді, з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с.13). Пунктом 2 зазначеного наказу взято до уваги, що судді Новокаховського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 встановлена щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 40% посадового окладу за стаж роботи більше 15 років.
На підставі наказу голови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2022 р. №59-о «Про обрання голови Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області приступив до здійснення повноважень голови Голованівського районного суду Кіровоградської області (а.с.14). Пунктом 2 зазначеного наказу ОСОБА_1 , голові Голованівського районного суду Кіровоградської області, щомісячну доплату в розмірі 10% посадового окладу з 01 листопада 2022 року (а.с.14).
Наказом голови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2024 р. №81-0 «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років судді Голованівського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 в розмірі 50% посадового окладу, як такому стаж роботи якого становить 20 років (а.с.15).
Під час виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди у період з липня по вересень 2025 року розрахунок останньої проведено із врахуванням розрахункової величини 2 102 грн.
Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.1 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII (далі за текстом - Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.2 ст.135 Закону №1402 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
З огляду на п.1 ч.3 ст.135 Закону №1402, базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розрахунковою величиною для обрахунку розміру посадового окладу судді є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
У розумінні статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. №966-ХIV (далі за текстом - Закон №966) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону №966 прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 р. установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Таким чином, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб у розмірі 2 102 грн, який застосовується саме для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Зазначена норма є чинною та неконституційною не визнавалася.
Таким чином, відповідач-1 під час обрахунку посадового окладу позивачки з урахуванням розрахункової величини - прожиткового працездатних осіб у розмірі 2 102 грн діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Викладене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2025 р. №240/9028/24. При цьому Велика Палата Верхового Суду зазначила, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від правого висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі №620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадала, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, може не вказувати всі такі рішення, оскільки суд відступає від правової позиції, а не від судових рішень.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не встановлено протиправних дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 09 грудня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ