09 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5300/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням суду від 23 вересня 2025 року, зокрема вирішено: “Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 25.07.2024, на підставі довідки від 09.07.2025 №159396/с (ФА-138091), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.».
Рішення набрало законної сили.
Позивачем подано заяву щодо встановлення судового контролю.
Заява мотивована тим, що позивач 24.10.2025 звернувся до відповідача щодо виконання рішення суду, на що листом від 30.10.2025 №2600-0202-8/190013 отримав відповідь у якій зазначено, що рішення суду по справі №340/5300/25 буде виконано з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.
Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до рішення суду, на що отримав лист від 06.11.2025 №2600-0202-8/194634, в якому відповідач повідомив, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 по справі №340/5300/25 потребує поетапного опрацювання матеріалів пенсійної справи. Наразі рішення суду передано на виконання спеціалістам відділу з питань призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян і опрацьовується в межах резолютивної частини рішення.
18.11.2025 позивач із своєї пенсії справи на веб-порталі ПФУ дізнався, що відповідач не виконує рішення суду, тому в третє звернувся із заявою щодо виконання рішення суду, проте, на момент подачі цієї заяви, ніякої відповіді від відповідача не отримав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, “Ромашов проти України» від 27.07.2004, “Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 340/5300/25, яке набрало законної сили, залишається не виконаним, чим порушено права та законні інтереси позивача.
Враховуючи викладене, заява про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у справі № 340/5300/25 підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 340/5300/25.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом шістдесяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 340/5300/25.
В задоволенні решти заяви - відмовити
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН