Рішення від 09.12.2025 по справі 320/20429/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року справа № 320/20429/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач та/або ДП «НАЕК «Енергоатом», підприємство) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

(далі - відповідач та/або НКРЕКП), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №2-дск "Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 №1р-дск «Про усунення порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що перевірка проведена всупереч встановленій Кабінетом Міністрів України забороні на проведення таких перевірок у відповідний період. ДП «НАЕК «Енергоатом» наполягає, що ним не допущено порушень, зазначених в акті перевірки, оскільки базою для нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Позивач вважає, що у спірному випадку необхідно користуватися визначенням чистого доходу, яке міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також ДП «НАЕК «Енергоатом» стверджує, що у частині заповнення звітності можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії», формою не передбачено, а підприємство не має кваліфікованих когенераційних установок і не є суб'єктом, який може чи повинен заповнювати розділ звіту «виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва електричної енергії)». Одночасно позивач наголошує на тому, що не мав можливості скоригувати інвестиційну програму з незалежних від нього причин, що свідчить про відсутність його вини у вчиненні встановленого НКРЕКП порушення. У зв'язку з наведеним просить суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.02.2024 канцелярією суду зареєстровано сформований та поданий через підсистему «Електронний суд» представником відповідача відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує, що перевірка ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснена в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. Також представник НКРЕКП наполягає на допущенні позивачем порушень Ліцензійних умов з виробництва електроенергії, зокрема, пункт Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06 квітня 2017 року № 491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках; пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282, щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна) та розділу ІV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2015 № 1972, зокрема: пункту 4.1 щодо зобов'язання ліцензіата виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 1904 «Про встановлення ДП «НАЕК» «Енергоатом» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування і пункту 4.4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості заходів понад п'ять відсотків.

Представник НКРЕКП зазначає, що платники внеску на регулювання мають визначати суму внеску на регулювання як визначений відсоток від чистого доходу, отриманого саме від виробництва теплової енергії. Також стверджує, що Інструкція щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП поширюється на суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на атомних електростанціях, разом з тим, позивач не заповнював розділ 2 «Довідкова інформація» названої форми звітності взагалі. Одночасно представник відповідача звертає увагу суду, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не було подано зміни до Інвестиційної програми за 2019 рік саме в частині виробництва теплової енергії та наголошено, що НКРЕКП не встановлено порушення щодо неподання Інвестиційних програм на 2020-2021 роки, то й відповідно, ДП «НАЕК «Енергоатом» не притягується за це до відповідальності оскаржуваними ним рішеннями. Крім цього представник відповідача зауважує, що позивач оскаржує прийняті рішення в цілому, однак такі рішення охоплюють декілька встановлених НКРЕКП порушень, які в повному обсязі ДП «НАЕК «Енергоатом» у цій справі не оскаржуються.

27.02.2024 канцелярією зареєстровано заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.02.2024 №176/15-24 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження та клопотання від 20.02.2024 №177/15-24 про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зареєстровано за адресою: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3, ідентифікаційний код: 24584661, основний вид діяльності згідно КВЕД 35.11 Виробництво електроенергії.

За результатами проведення планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії НКРЕКП складено акт від 03.01.2023 № 9 (далі - Акт) (т. 1, а.с. 23-63).

Відповідно до Акта НКРЕКП встановлено 14 порушень, які описані на аркушах 74-79 акта.

На підставі Акта, НКРЕКП винесено постанову від 31.01.2023 № 2-дск «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення державного регулювання» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, Постанова № 2-дск).

У Постанові № 2-дск зафіксовано порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308, зокрема, але не виключно:

«…

пункт 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання» інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері постачання, а саме:

розділу ІV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанція, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2015 № 1972 (далі - Порядок № 1972), зокрема:

пункту 4.1 щодо зобов'язання ліцензіата виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 1904 «Про встановлення ДП «НАЕК» «Енергоатом» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування,

пункту 4.4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості заходів понад п'ять відсотків,

...

пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06 квітня 2017 року № 491 (далі - Порядок № 491), у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках,

…

пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282, щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна).

…».

Суд зауважує, що процитовані вище порушення є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Інші порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» не оскаржує.

Відповідно до пункту 1 констатуючої частини спірного рішення та відповідно до пунктів 11 та 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 31 Закону України «Про теплопостачання» постановлено накласти на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень за порушення:

Пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання» інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері постачання, а саме:

підпункту 11 пункту 4.1 глави 4 Методики № 990 у частині дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництва теплової енергії,

пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06 квітня 2017 року № 491 (далі - Порядок № 491), у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках,

пункту 2 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» додатка 2 до Порядку № 491 у частині забезпечення платниками внеску достовірності інформації, наведеної у звіті,

пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 № 282, щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (квартальна),

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме:

підпункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме пункту 2 постанови НКРЕКП від 07 липня 2021 року № 1085 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» щодо подання до органу ліцензування документів, якими доповнено перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою;

підпункту 9 (у редакції, що діяла до 08 липня 2021 року) та підпункту 10 (у редакції, що діяла з 08.07.2021 року) щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії;

підпункту 22 (у редакції, що діяла до 08 липня 2021 року) у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки встановлені органом ліцензування;

підпункту 23 (у редакції, що діяла з 08 липня 2021 року) щодо надання до органу ліцензування документів, інформації та звітності, що місять достовірні дані, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування.».

Також НКРЕКП винесено Розпорядження від 31.01.2023 № 1р-дск «Про усунення порушень ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», яким вирішено зобов'язати Державне підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» усунути порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови виробництва), а саме:

пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання» інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері постачання, а саме:

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме:

а саме у строк до 01 травня 2022 року:

1) сплатити заборгованість зі сплати внесків на регулювання за 2019-2021 роки у сумі 73,45 тис. грн;

2) подати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області форму звітності № 16-НКРЕКП-теплопостачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг у сфері теплопостачання» за ІІ-ІV квартали 2019 року;

3) подати до НКРЕКП уточнену звітність за формою № 4-НКРЕКП-виробництво енергетичної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за І квартал, І півріччя, 9 місяців та річну за 2021 рік та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період грудень 2019 року - грудень 2021 року.

Тут і надалі спірне та/або оскаржуване рішення 2, Розпорядження (т. 1, а.с. 70-72).

Разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» категорично не погоджується зі спірним рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернулось до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення передбачено Законом України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Розподіл видів діяльності відповідно до сфер застосовується виключно для цілей цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики; комунальних послуг та державного контролю та застосування заходів впливу; використання інших засобів, передбачених законом (п.п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 3 Закону № 1540-VIII).

Положеннями частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII встановлено, що основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища.

За правилами визначеними статтею 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб'єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;

7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки.

Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Планові перевірки суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті.

План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п'ять днів до початку відповідного планового періоду.

Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку.

Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Щорічно, до 1 червня, Регулятор готує звіт про виконання річного плану державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, за попередній рік, який включається до річного звіту про діяльність Регулятора та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1540-VIII суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною 2 статті 22 Закону № 1540-VIII регламентовано, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (ч. 3 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону № 1540-VIII Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".

При цьому, суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (абз. 3 ч. 4 ст. 22 Закону № 1540-VIII).

Суд зауважує, що позивач обґрунтовуючи протиправність проведеної відповідачем перевірки наполягає на тому, що остання проведена всупереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303.

Надаючи оцінку окресленим доводам позивача, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», Кабінетом Міністрів України постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р.

№ 64 “Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Постанова № 303).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Одночасно, положеннями пункту 3 Постанови № 303 регламентовано, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Разом з цим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має право проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов на підставі свого рішення, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову від 17.11.2022 № 2222 «Про затвердження Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1116 «Про внесення змін до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік» постановлено внести зміни до Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 17 листопада 2021 року № 2222, виклавши його в новій редакції, що додається (далі - Постанова № 1116).

Згідно з Додатком до Постанови № 1116 здійснення заходу державного контролю суб'єкта господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг - позивача (код ЄДРПОУ 24584661) (порядковий номер додатка № 68) визначений датою - з 07.12.2022 протягом 15 робочих днів.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.12.2022 № 1776 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» з виробництва теплової енергії», відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 1540-VIII, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановлено збільшити строк проведення планової перевірки дотримання ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661) законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року № 308, до 03 січня 2023 року (включно).

Аналізуючи вище викладені обставини, суд вважає, що твердження позивача про заборону проведення відповідачем планової перевірки, у спірний період, не знаходять свого підтвердження.

Суд наголошує, що НКРЕКП має право на проведення як планової, так і позапланової перевірки за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

При цьому, стверджувати, що для проведення НКРЕКП планової перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг мають існувати одночасно всі обставини, перелічені в пункті 3 Постанови № 303, а саме: «… за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.» не вбачається за можливе, оскільки з аналізу пункту 3 Постанови № 303, такі обставини не прослідковуються.

Одночасно при наданні оцінки обставинам правомірності/неправомірності здійснення відповідачем планової перевірки позивача, суд враховує доводи НКРЕКП про те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є основою енергетичної безпеки та енергонезалежності країни; Енергоатом формує приблизно 4% національного ВВП та посідає перше місце за обсягом виробництва електроенергії, забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%; посідає сьоме місце за обсягом виробництва атомної енергії, входить у п'ятірку найбільших операторів АЕС світу. Крім того, при провадженні діяльності з виробництва теплової енергії ДП «НАЕК «Енергоатом» використовується ядерне паливо.

Суд зауважує, що відповідно до Стратегії енергетичної безпеки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 907-р, енергетична безпека - це захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану; загрози енергетичній безпеці - короткочасні або тривалі, реальні або потенційні обставини, явища, чинники або події, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни, обмежити або порушити енергозабезпечення споживачів, призвести до аварій та інших негативних наслідків.

Своєю чергою, із визначення поняття «ліцензійних умов», наведеного у пункті 4 частини першої статті 1 та статті 5 Закону України від 03.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», вбачається, що ліцензійні умови визначають, зокрема, вимоги до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, включаючи організаційні, технологічні та інші спеціальні вимоги, обов'язкові для виконання ліцензіатом.

Таким чином, належне, своєчасне та у повному обсязі виконання ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави.

Аналіз вищезазначених норм права у системному зв'язку зі статусом ДП «НАЕК «Енергоатом» та його впливом на стан енергетичної безпеки держави, свідчить про те, що будь-які порушення ліцензійних умов діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» можуть мати катастрофічні наслідки для населення, економіки, довкілля та національної безпеки; через стратегічне значення атомної енергетики для України, дотримання норм енергетичної безпеки та державного регулювання є абсолютно критичним для виживання країни, особливо в умовах воєнного стану та глобальних енергетичних викликів.

Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо важливості своєчасного та у повному обсязі виконання суб'єктами, що здійснюють діяльність у сфері енергетики, всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку енергетики, а також ліцензійних умов провадження відповідного виду діяльності на ринку енергетики, зокрема, у постановах від 21.03.2023 у справі № 640/17821/21, від 01.05.2023 у справі № 540/913/21, від 13.09.2023 у справі № 440/496/22.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що планова перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва теплової енергії - ДП «НАЕК «Енергоатом», здійснена відповідачем в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. Відтак, доводи позивача у наведеній частині є необґрунтованими та такими, що відхиляються судом.

Аналогічний правовий підхід до спірних правовідносин застосовано Верховним Судом у постанові від 28.02.2025 по справі № 320/3567/24.

За таких обставин, суд переходить до дослідження наявності / відсутності порушень, що були встановлені НКРЕКП під час здійснення планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» та які ним оскаржуються в межах цієї справи.

Стосовно встановленого порушення пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 06 квітня 2017 року № 491 (далі - Порядок № 491), у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках, слід зауважити таке.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Включення НКРЕКП як розрахункову величину суму чистого доходу відповідно до діючого тарифу НКРЕКП, до якого включено обсяги теплоенергії, які спожиті самим підприємством для власної господарської діяльності та в інших видах діяльності компанії (тобто не реалізація теплоенергії іншим суб'єктам), на переконання позивача, є безпідставним, оскільки Постанова № 491 таку величну не встановлює. В даному випадку сума чистого доходу від продукції, яка не реалізована, з урахуванням положень статті 1 Закону № 996-XIV дорівнює нулю.

Разом з цим, на противагу твердженням позивача, НКРЕКП в Акті зазначає, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, повинен розраховуватися з урахуванням обсягів виробленої теплової енергії, оскільки всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсяг виробництва теплової енергії, а не її реалізації (арк. 39 Акта) (т. 1, а.с. 42).

Надалі в Акті НКРЕКП зазначає, що при визначенні суми внеску на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії, розрахунок має здійснюватися, зокрема, з урахуванням даних рядка 145 «Товарна продукція» форми звітності № 6-НКРЕ-енерговиробництво «Звіт про ліцензовану діяльність суб'єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії» (далі - форма звітності № 6-НКРЕ) та рядка 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми звітності № 4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі - форма звітності № 4-НКРЕКП).

Перевіркою встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» заповнювало форму звітності № 20-НКРЕКП та здійснювало розрахунок чистого доходу для визначення ставки внеску на регулювання на підставі даних рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» з виокремленням отриманого чистого доходу від реалізації виробленої теплової енергії за відповідні періоди.

Крім цього НКРЕКП дійшла висновку, що позивач невірно відображав дані щодо розміру чистого доходу від провадження ліцензійної діяльності у формі звітності № 4 - НКРЕКП за І-V квартали 2021 року та зазначила, що станом на 31 грудня 2021 року заборгованість Ліцензіата зі сплати внесків на регулювання від діяльності з виробництва теплової енергії складає (-) 73,45 тис. грн (т. 1, а.с. 43).

Надаючи оцінку доводам сторін, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1540-VIII платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Частиною другою статті 13 Закону № 1540-VIII встановлено, що базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 1540-VIII ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора (ч. 4 ст. 13 Закону № 1540-VIII).

Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону № 1540-VIII у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання.

Рішення про накладення штрафу приймається Регулятором на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання або подання відповідного структурного підрозділу Регулятора про несплату внеску на регулювання або сплату його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, у 15-денний строк з моменту складення акта перевірки або отримання відповідного подання та оформлюється постановою Регулятора.

Штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до доходів Державного бюджету України.

Платники внесків на регулювання не пізніше 15 днів з дня вручення або отримання копії постанови про накладення штрафу зобов'язані сплатити штраф та надати Регулятору копію завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу.

У разі несплати штрафу та/або ненадання копії платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу, в зазначений строк, виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішення Регулятора про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом.

Своєю чергою, пунктом 1 Порядку № 1491 визначено методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 491 внески на регулювання сплачуються суб'єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

У той же час пунктом 3 Порядку № 491 регламентовано, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 травня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік за формулою

V = P/D*100 %, (1)

Де

V - планова ставка внеску на регулювання;

Р - плановий обсяг потреб у фінансуванні НКРЕКП на наступний бюджетний рік відповідно до проекту кошторису НКРЕКП;

D - сума чистого доходу платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік.

Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 491 сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою:

Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3)

де

Rkv - сума внеску на регулювання;

Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал;

Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП.

Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

За правилами, визначеними пунктом 7 Порядку № 491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за відповідною формулою, складовою якої є, зокрема сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Стосовно позивача такою є діяльність з виробництва теплової енергії.

Разом з тим, особливості розрахунку показників діяльності та заповнення форм звітності для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність, зокрема, у сфері виробництва теплової енергії, визначені постановою НКРЕКП «Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення» від 28.02.2019 № 282, якою затверджені Форма звітності № 4а-НКРЕКП; Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП; Форма звітності № 4-НКРЕКП; Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП (далі - Постанова № 282).

Відповідно до підпункту 47 пункту 3.3 Інструкції щодо заповнення Форми звітності № 4а-НКРЕКП у рядку 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» зазначається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який був одержаний у звітному періоді від відповідного виду діяльності.

Відповідно до підпункту 44 пункту 3.3 глави 3 Інструкції щодо заповнення Форми звітності № 4-НКРЕКП у Формі звітності № 4-НКРЕКП у рядку 190 «Товарна продукція» графи 3 та 4 діяльності з виробництва теплової енергії дорівнюють сумі даних рядків 005 «Виробнича собівартість продукції (послуг), усього, у т.ч.:», 055 «Адміністративні витрати, усього, у т.ч.:», 085 «Інші операційні витрати, усього, у т.ч.:», 140 «Фінансові витрати (відсотки за позиками), що пов'язані з виробництвом електричної енергії та/або теплової енергії» та 150 «Прибуток».

У Формі звітності № 4-НКРЕКП у рядку 215 «Фінансові результати від операційної діяльності» зазначається фінансовий результат від операційної діяльності за сукупністю всіх видів господарської діяльності ліцензіата, що визначається як арифметична різниця між сумою даних у рядках 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» і 210 «Інші операційні доходи (розшифрувати в додатку 1)» та даних у рядку 145 «Усього витрат (включаючи придбану електричну енергію (іншу) та фінансові витрати)» (за вирахуванням рядка 140 «Фінансові витрати (відсотки за позиками), що пов'язані з виробництвом електричної енергії та/або теплової енергії»).

Своєю чергою механізм формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію для суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та теплової енергії, що виробляється на атомних електростанціях (далі - АЕС), та є ліцензіатами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - ліцензіати) визначений Методикою формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях, затвердженою постановою НКРЕКП від 01.08.2017 № 990 (далі - Методика № 990).

Відповідно до пункту 1.3 Методики № 990 тариф на електричну енергію, що виробляється на АЕС (далі - тариф на відпуск електричної енергії) - вартість одиниці (1 кВт·год) електричної енергії, відпущеної з шин АЕС, визначена як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

Тарифи на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії та їх структури формуються на планований період (п. 1.4 Методики № 990).

Згідно з пунктом 1.7 Методики № 990 для визначення собівартості відпуску одиниці електричної та теплової енергії сума витрат ділиться на кількість відпущеної/виробленої енергії кожного виду. Тариф на відпуск електричної енергії визначається в розрахунку на 1 кВт·год без урахування податку на додану вартість, тариф на виробництво теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал відпуску з колекторів без урахування податку на додану вартість.

Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

Отже, собівартість теплової енергії, що закладена у тариф на теплову енергію, визначається щодо всього запланованого обсягу виробленої теплової енергії у плановому періоді.

Разом з цим, суд зазначає, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закон України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання», виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

Отже, виробництво теплової енергії здійснюється з метою її продажу. Водночас, відповідно до пункту 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники, зокрема:

1) у рядку 315 «Обсяг виробленої енергії» зазначається фактичний обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць;

2) у рядку 320 «Власні потреби» зазначається обсяг електричної та/або теплової енергії, який споживається ліцензіатом на технологічні процеси для виробництва електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг споживання енергії на власні потреби згідно з нормативами споживання електричної енергії на власні потреби на наступний місяць;

3) у рядку 325 «Корисний відпуск енергії (розшифрувати в додатку 1), усього, у тому числі:» зазначається корисний відпуск електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) відповідно до показників точок комерційного обліку відпущеної електричної енергії та/або показників вузлів обліку обсягів виробництва теплової енергії. Дані рядка 325 визначаються як різниця між даними рядка 315 «Обсяг виробленої енергії» та рядка 320 «Власні потреби»;

4) у рядку 330 «для потреб інших видів діяльності ліцензіата» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії, яка використана для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць;

5) у рядку 335 «для реалізації» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії з метою подальшої реалізації.

Таким чином, зі змісту вищенаведених положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП та з урахуванням особливостей господарської діяльності щодо виробництва теплової енергії вбачається, що теплова енергія, яка виробляється суб'єктом господарювання, може використовуватися для власних потреб (рядок 320) або реалізовуватися (рядки 325, 335). При цьому залишки теплової енергії, як специфічного виду продукції, не передбачені в структурі звітності, оскільки баланс будується за принципом: обсяг виробленої енергії (рядок 315) = Власні потреби (рядок 320) + Корисний відпуск (рядок 325). Водночас, корисний відпуск теплової енергії може бути деталізований як для потреб інших видів діяльності ліцензіата (рядок 330) або для реалізації (рядок 335).

Отже, теплова енергія, що вироблена суб'єктом ліцензування, має бути або використана, або відпущена, а залишки нереалізованої продукції у вигляді теплової енергії не передбачені.

Крім цього, суд враховує, що Верховний Суд у пунктах 28-29 постанови від 16.01.2023 у справі № 160/3648/19, досліджуючи питання, зокрема, про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 13 Закону № 1540-VIII у частині, що стосувалася правильності визначення бази розрахунку суми внеску на розвиток, висловив такий правовий висновок:

«… всі обсяги енергії, що споживаються обладнанням (устаткування), яке не задіяне в технологічних процесах виробництва енергії, або використовуються для провадження іншої діяльності виробника на території підприємства чи споживаються іншими суб'єктами господарювання на території ліцензіата, мають бути віднесені до корисного відпуску теплової енергії.

Враховуючи, що теплова енергія, яка виробляється на об'єктах енергетики корисно використовується в інших технологічних процесах виробництва основної продукції цих підприємств, та є однією із складових собівартості виробництва інших товарів (послуг), такі ліцензіати мають визначати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від товарної продукції (обсягу коштів), отриманої від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП».

Таким чином, враховуючи специфіку такого виду господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, виходячи з того, що відповідно до Методики № 990 всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії, а не її реалізації, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2023 у справі № 160/3648/19, суд доходить висновку, що положення частини другої статті 13 Закону № 1540-VIII необхідно розуміти так, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, має розраховуватись з урахуванням обсягів виробленої, а не лише реалізованої теплової енергії.

Аналогічний правовий підхід до спірних правовідносин викладено в постанові Верховного Суду від 28.02.2025 у справі № 320/3567/24.

З огляду на викладене вище, суд вважає доводи позивача в цій частині безпідставними, а висновки НКРЕКП правомірними.

Стосовно порушення позивачем пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків» щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна), суд зауважує про наступне.

Так, позивач у позовній заяві зазначає про те, що інших можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії» формою звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна) не передбачено, а тому в силу вимог пунктів 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП він забезпечує достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП за встановленою формою та не може вносити зміни до шаблону форми звітності

№ 4-НКРЕКП.

Позивач наголошує, що жодний з відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» не застосовує технології комбінованого виробництва (когенерації) у значенні термінів та роз'яснень, визначених Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», у товариства немає кваліфікованих когенераційних установок і ліцензії на ведення господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, тому вважає, що не є суб'єктом, який може або повинен заповнювати розділ звіту «Виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії)».

Суд вважає помилковими означені доводи позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП передбачено, що ця Інструкція поширюється на: суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензіати); суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках.

Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, додатків до неї та термін її подання до НКРЕКП.

За нормами пункту 3.1 цієї Інструкції звіт складається з трьох розділів: I «Загальна інформація», II «Довідкова інформація» та III «Врегулювання небалансів».

Показники розділу I зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-9) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 10-18).

Показники розділу II зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-3) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 4-6).

У розділі III зазначається інформація щодо обсягів та вартості купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за звітний період (графа 1) та наростаючим підсумком з початку року (графа 2).

Розділ I «Загальна інформація» не заповнюють суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво електричної та/або виробництво теплової енергії на атомних електростанціях на підставі відповідних ліцензій. Якщо в ліцензіата деякі показники відсутні або не визначаються, тоді відповідні клітинки не заповнюються.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники.

У додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року (пункт 3.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП).

Таким чином, з вищенаведених положень Інструкції не вбачається винятків для виробників теплової енергії щодо обов'язку заповнювати розділ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП, жодних обґрунтованих доводів щодо неможливості наведення позивачем інформації у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також даних щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів представник позивача не навів.

Отже, обов'язок із заповнення відповідного розділу звітності у позивача у відповідний період існував, тому вимоги НКРЕКП щодо усунення порушень в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

Відтак, висновки Акта про те, що ДП «НАЕК «Енергоатом» взагалі не заповнювало розділ ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до Форми звітності № 4а-НКРЕКП за період грудень 2019 року - грудень 2021 року, чим порушило вимоги підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині обов'язку надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані знайшли своє підтвердження під час вирішенні спору по суті.

При цьому, суд залишає поза увагою посилання позивача на пункти 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, які зобов'язують ліцензіата наводити лише достовірну інформацію згідно з формою та забороняють вносити будь-які зміни до форми звітності, та положення статті 1, 8 Закону № 2509-IV, які визначають поняття комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), оскільки обов'язок щодо заповнення розділу ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП покладається не лише на суб'єктів, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, але й на інших виробників теплової енергії.

Також не можуть бути взяті до уваги доводи позивача про взяття ДП «НАЕК «Енергоатом» активної участі у доопрацюванні постанови НКРЕКП № 282, оскільки окреслене жодним чином не спростовує вище викладене судом та не стосується фактичних обставин справи.

Стосовно порушення розділу ІV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанція, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2015 № 1972 (далі - Порядок № 1972), зокрема:

Згідно з пунктом 2.4 Методики № 990 для врахування в тарифах коштів на виконання заходів інвестиційної програми ліцензіат подає до НКРЕКП інвестиційну програму відповідно до Порядку формування інвестиційних програм, а також розрахунок економічного ефекту від впровадження заходів інвестиційної програми (за можливості їх здійснення).

Економічний ефект від впроваджених заходів схваленої інвестиційної програми за попередні періоди враховується в розрахунках тарифів на відпуск електричної енергії та (або) виробництво теплової енергії на планований період. У разі необґрунтованого невиконання заходів, що передбачені інвестиційною програмою, НКРЕКП може прийняти рішення про вилучення зі структури тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії невикористаних коштів з додатковим вирахуванням відсотків за користування цими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України за минулі періоди.

Між тим Порядок № 1972 визначає процедуру подання, формування, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з метою визначення обґрунтованості запланованих ліцензіатом капіталовкладень та/або витрат у структурі тарифів (цін) на передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або на виробництво теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях (далі - АЕС), гідроелектростанціях (далі - ГЕС) та гідроакумулюючих електростанціях (далі - ГАЕС) на принципах економічної доцільності та цільового використання коштів ліцензіатом.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 1972 він поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності (далі - ліцензіати) з:

передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

виробництва теплової та/або електричної енергії на АЕС;

виробництва електричної енергії на ГЕС та ГАЕС.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку № 1972 інвестиційна програма - план використання коштів для підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів, який містить комплекс зобов'язань ліцензіата на період її виконання щодо розвитку ліцензіата, джерела її фінансування, графік виконання та пояснювальну записку.

Ліцензіат зобов'язаний використовувати кошти, визначені як джерело фінансування інвестиційної програми, виключно на її виконання відповідно до графіка, визначеного інвестиційною програмою (п. 1.4 р. І Порядку № 1972).

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 1972 з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіата, які спрямовуються на реконструкцію, технічне переоснащення та розвиток основних фондів, інших активів ліцензіата, до НКРЕКП подається інвестиційна програма ліцензіатом з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, ліцензіатом з виробництва електричної енергії на АЕС - за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, а ліцензіатом з виробництва електричної енергії на ГЕС та ГАЕС - за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку № 1972 до інвестиційної програми ліцензіатом додаються обґрунтовувальні матеріали (у тому числі в електронному вигляді) до запланованих заходів (робіт) та закупівель товарів, які, зокрема, можуть містити цінові пропозиції (прайс-листи) виробників або їх офіційних представників в Україні, результати публічної закупівлі, документи про затвердження проектної документації, передбачені вимогами чинного законодавства України, зведені кошториси до відповідних проектів.

Згідно з вимогами регламентованими пунктами 2.7, 2.8 розділу ІІ Порядку № 1972 обсяги інвестицій визначаються ліцензіатом виходячи з технічного стану основних фондів та інших активів ліцензіата, принципів економічної доцільності запровадження відповідних заходів, а також з урахуванням впливів цих заходів на рівень тарифів на виробництво, передачу і постачання теплової та/або електричної енергії та роздрібних тарифів на електричну енергію.

Планування фінансування розділів інвестиційної програми повинно здійснюватись ліцензіатом з урахуванням необхідності забезпечення належного рівня якості надання послуг з передачі електричної енергії міждержавними, магістральними та місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії споживачам на довгостроковий період, а також зменшення втрат електричної енергії.

Розділом ІІІ Порядку № 1972 врегульовано порядок розгляду та схвалення інвестиційних програм.

Так, інвестиційна програма на прогнозний період подається на розгляд відповідно до затвердженого НКРЕКП графіка надання інвестиційних програм, але не пізніше ніж за 2 місяці до дати закінчення попередньої інвестиційної програми.

З метою інформування громадськості проект інвестиційної програми оприлюднюється відповідним ліцензіатом шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет із забезпеченням можливості збору зауважень та пропозицій до зазначених проектів протягом не менше 30 календарних днів до дати прийняття рішення щодо схвалення інвестиційної програми.

Інвестиційна програма оформлюється з дотриманням вимог цього Порядку, затверджується в установленому законодавством порядку та погоджується з центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

До інвестиційної програми ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії на АЕС та ліцензіата з виробництва електричної енергії на ГЕС та ГАЕС додається висновок ліцензіата з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами в частині забезпечення сталого режиму функціонування об'єднаної енергетичної системи України.

Заходи інвестиційної програми ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії на АЕС, направлені на підвищення безпеки АЕС та продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС, погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки використання ядерної енергії.

Інвестиційна програма та відповідні обґрунтовувальні матеріали надаються для опрацювання до територіального підрозділу НКРЕКП у відповідному регіоні та апарату НКРЕКП в електронному вигляді та на паперових носіях.

Інвестиційна програма ліцензіата протягом тридцяти календарних днів з дня її надходження до НКРЕКП розглядається відповідним підрозділом апарату НКРЕКП та територіальним підрозділом НКРЕКП у відповідному регіоні.

Інвестиційна програма розглядається на предмет її оформлення, затвердження та погодження, наявності відповідного обґрунтування окремих розділів та інвестиційної програми в цілому відповідно до вимог цього Порядку.

У разі встановлення невідповідності інвестиційної програми вимогам цього Порядку в частині оформлення, затвердження та погодження інвестиційна програма до розгляду не приймається, про що в п'ятиденний строк з дня її надходження до НКРЕКП письмово повідомляється ліцензіату.

У разі наявності зауважень та пропозицій до інвестиційної програми НКРЕКП письмово інформує ліцензіата.

Додаткові пояснення, обґрунтування та пропозиції ліцензіата приймаються НКРЕКП протягом десяти робочих днів з дня отримання ліцензіатом зауважень та пропозицій НКРЕКП.

У разі відсутності в НКРЕКП зауважень до інвестиційної програми або відсутності в ліцензіата пропозицій, додаткових пояснень та обґрунтувань щодо зауважень та пропозицій НКРЕКП до інвестиційної програми питання про схвалення інвестиційної програми ліцензіата виноситься на засідання НКРЕКП у формі відкритого слухання.

Якщо протягом десяти робочих днів з дня надання НКРЕКП зауважень та пропозицій до інвестиційної програми ліцензіат надає відповідні пропозиції, додаткові пояснення та обґрунтування, інвестиційна програма повторно розглядається відповідним підрозділом апарату НКРЕКП, але не більше десяти робочих днів з дати отримання НКРЕКП таких пропозицій, після чого питання про схвалення інвестиційної програми виноситься на засідання НКРЕКП.

Після прийняття рішення про схвалення інвестиційної програми проектна документація та обґрунтовувальні матеріали до неї, надані ліцензіатом, а також робочі примірники інвестиційної програми повертаються ліцензіату та зберігаються у нього не менше трьох років після закінчення строку дії відповідної інвестиційної програми та мають бути надані НКРЕКП за її запитом для виконання покладених на неї завдань.

Якщо під час розгляду в НКРЕКП інвестиційної програми виникають питання, що потребують проведення експертизи, розгляд інвестиційної програми зупиняється на період, необхідний для проведення такої експертизи, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом п'яти днів з дня прийняття рішення НКРЕКП щодо проведення такої експертизи.

У разі визнання НКРЕКП на її засіданні у формі відкритого слухання недостатності обґрунтування окремих розділів інвестиційної програми НКРЕКП або ліцензіат може ініціювати проведення експертизи зазначених розділів інвестиційної програми, окремих заходів.

За результатами експертизи спірні питання розглядаються на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання.

У разі визнання на засіданні НКРЕКП у формі відкритого слухання необґрунтованими окремих розділів інвестиційної програми або їх складових ці розділи чи їх складові ліцензіату пропонується виключити, а кошти, передбачені на їх фінансування, можуть бути вилучені зі структури тарифу або перерозподілені між іншими розділами інвестиційної програми.

Ліцензіат забезпечує достовірність наданої НКРЕКП інформації.

Схвалена НКРЕКП інвестиційна програма оформлюється ліцензіатом у чотирьох примірниках. Протягом п'яти робочих днів один примірник та його копія в електронній формі надаються до апарату НКРЕКП, другий примірник та його копія в електронній формі - до територіального підрозділу НКРЕКП у відповідному регіоні, третій - до центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, четвертий - залишається у ліцензіата.

Електронна форма схваленої НКРЕКП інвестиційної програми оприлюднюється відповідним ліцензіатом шляхом розміщення на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет протягом тижня з дня прийняття рішення НКРЕКП про схвалення інвестиційної програми та зберігаються на ньому протягом строку дії інвестиційної програми та не менше трьох років після його закінчення.

При виникненні потреби в здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними та іншими обставинами, яких ліцензіат не міг передбачити, у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, виконання аварійно-відновлювальних робіт ліцензіат має право протягом прогнозного періоду, як правило, протягом місяця за підсумками першого, другого або третього кварталу звернутися до НКРЕКП з пропозицією щодо внесення змін до схваленої інвестиційної програми з наданням відповідного обґрунтування.

Зміни до інвестиційної програми розглядаються НКРЕКП на загальних підставах відповідно до визначеної цим Порядком процедури розгляду та схвалення інвестиційних програм.

Питання про внесення змін до інвестиційної програми розглядається НКРЕКП на засіданнях, які проводяться у формі відкритих слухань.

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що інвестиційна програма це план використання коштів для підвищення рівня надійності та економічності роботи основних фондів, який містить комплекс зобов'язань ліцензіата на період її виконання щодо розвитку ліцензіата, джерела її фінансування, графік виконання та пояснювальну записку, що формується та подається до НКРЕКП ліцензіатом для її схвалення з відповідними обгрунтуваннями.

При цьому, саме ліцензіат забезпечує достовірність наданої НКРЕКП інформації та зобов'язаний використовувати кошти, визначені як джерело фінансування інвестиційної програми, виключно на її виконання відповідно до графіка, визначеного інвестиційною програмою.

Одночасно, Порядком № 1972 передбачено право ліцензіата, за умови виникнення потреби в здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними та іншими обставинами, яких ліцензіат не міг передбачити, у тому числі закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, виконання аварійно-відновлювальних робіт ліцензіат має право протягом прогнозного періоду, як правило, протягом місяця за підсумками першого, другого або третього кварталу, звернутися до НКРЕКП з пропозицією щодо внесення змін до схваленої інвестиційної програми з наданням відповідного обґрунтування, яка розглядається НКРЕКП на засіданнях, які проводяться у формі відкритих слухань.

У той же час положеннями пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 1972 встановлено, що ліцензіат зобов'язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4, 4.5 розділу Порядку № 1972 при неповному виконанні ліцензіатом інвестиційної програми за звітний період надалі першочергово здійснюється фінансування заходів з будівництва, реконструкції і технічного переоснащення електричних мереж та обладнання.

При зміні (збільшенні або зменшенні) вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, до п'яти відсотків ліцензіат може самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів.

У випадку фактичного збільшення надходження коштів відповідно до визначених джерел фінансування ліцензіат ініціює процедуру внесення відповідних змін до інвестиційної програми згідно з цим Порядком у частині збільшення джерел фінансування та доповнення запланованих заходів.

Отже, у разі зміни (збільшення, зменшення) вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, до п'яти відсотків, ліцензіат має право самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів.

В іншому ж випадку, тобто у разі перевищення вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою більше аніж п'ять відсотків, ліцензіат має застосувати положення пункту 3.11 розділу ІІІ Порядку № 1972 шляхом звернення до НКРЕКП з пропозицією щодо внесення змін до схваленої інвестиційної програми (далі - ІП) з наданням відповідного обґрунтування.

Судом встановлено, що в ході перевірки позивача було виявлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» перевищив обсяг фінансування підприємством заходів ІП у порівнянні з плановим рівнем більше 5% на загальну суму 2 435 705, 24 тис. грн (без ПДВ) (арк. 48 Акта) (т. 1, а.с. 46 (зворотній бік аркуша)).

Таким чином, НКРЕКП дійшло висновку, що ДП «НАЕК «Енергоатом» в ІП на 2019 рік:

- виконано заходи на загальну суму 2 595 781,00 тис грн (без ПДВ), які не були схвалені цією ІП;

- перевищило вартість виконання заходів понад 5% на загальну суму 2 435 705, 24 тис. грн (без ПДВ);

- повністю не профінансувало заходи ІП 2019 року, які були схвалені цією ІП на загальну суму 3 804 273,50 грн (без ПДВ);

- недофінансувало у повному обсязі заходи ІП 2019 року у плановому році на загальну суму 6 427 070,70 тис. грн (без ПДВ);

- загальна сума недофінансування склала ІП 2019 3 028 560,00 тис. грн.

З урахуванням затвердженої структури тарифів на виробництво електричної теплової енергії комісія з проведення перевірки провела розподіл основних показників отриманих за результатами проведеного аналізу стану виконання підприємством ІП на 2019 рік, у співвідношенні 99,6699% - виробництво електричної енергії, 0,3301% виробництва теплової енергії, а саме:

Виробництво теплової енергії:

- виконано (профінансовано) заходи на загальну суму 8 568,67 тис. грн (без ПДВ), які були схвалені цією ІП;

- перевищено вартість виконаних заходів понад 5% на загальну суму 8 040,26 тис. грн (без ПДВ);

- повністю непрофінансувало заходи ІП 2019 року, які були схвалені цією ІП на загальну суму 12 557,91 тис. грн (без ПДВ);

- недофінансовано у повному обсязі заходи ІП 2019 року у плановому році на загальну суму 21 215,76 тис. грн (без ПДВ);

- загальна сума недофінансування склала ІП 2019 - 9 997,28 тис. грн (т. 1, а.с. 47).

Судом встановлено, що позивачем направлено до НКРЕКП листом від 26.03.2019 № 4204/19 протокол відкритих обговорень та проєкт пропозицій щодо коригування Інвестиційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2019 рік за підсумками І кварталу.

15.04.2019 зазначений документ погоджено Міністерством енергетики та вугільної промисловості України листом (вх. № 425/58 від 15.04.2019) (т. 1, а.с. 96).

Листом від 16.04.2019 № 5322/19 позивач скерував НКРЕКП скориговану Інвестиційну програму, реєстри та обґрунтовуючі матеріали до скоригованої Інвестиційної програми в електронній та паперовій формах за розділами: нове будівництво, програмне забезпечення, фізичний захист, аварійний та незнижувальний запас (т. 1, а.с. 96).

Судом встановлено, що листом від 04.07.2019 № 7124/17.3.3/7-19 НКРЕКП повернуло обґрунтовуючі матеріали (у паперовому вигляді) щодо коригування заходів Інвестиційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2019 рік, що були надані листами Компанії від 20.03.2019 № 3925/03, від 11.04.2019 № 5083/03 та від 16.04.2019 № 5322/19 (т. 1, а.с. 97).

Повернення матеріалів обумовлено втратою повноважень щодо встановлення тарифу на відпуск електричної енергії, що виробляється на АЕС відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», з 01.07.2019 року.

Водночас як повідомлено відповідачем при прийнятті спірних рішень, НКРЕКП враховано виключно обставини виконання ІП на 2019 рік щодо діяльності з виробництва теплової енергії.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи не підтверджуються обставини подання підприємством пропозиції в частині коригування ІП на 2019 рік стосовно саме теплової енергії.

У цьому контексті слід зауважити, що лист від 04.07.2019 № 7124/17.3.3/7-19 НКРЕКП, долучений позивачем до позовної заяви фактично підтверджує подання підприємством коригування ІП на 2019 рік щодо електричної енергії, оскільки саме у зв'язку з відсутністю повноважень в НКРЕКП на встановлення тарифу на відпуск електричної енергії, що виробляється на АЕС відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019, відповідні документи були повернуті ДП «НАЕК «Енергоатом».

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача у цій частині не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Стосовно ІП на 2020 та 2021 роки, то суд зауважує, що наявність/відсутність порушень щодо їх подання та затвердження не встановлювались НКРЕКП, відповідальність до підприємства в цій частині не застосовувалась.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для оцінки посилань ДП «НАЕК «Енергоатом» у згаданій частині.

Отже, резюмуючи викладене, суд доходить до висновку, що під час вирішення спору по суті знайшли своє підтвердження порушення позивачем, визначені НКРЕКП в оскаржуваній ДП «НАЕК «Енергоатом» частині.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями частини першої статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних рішень критеріям, які встановлені частиною другою

статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.

Попередній документ

132442979

Наступний документ

132442981

Інформація про рішення:

№ рішення:	132442980
№ справи:	320/20429/23
Дата рішення:	09.12.2025
Дата публікації:	11.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (25.12.2025)
Дата надходження:	25.12.2025
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження