про самовідвід судді
09 грудня 2025 року 640/19813/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Кочанової П.В. про самовідвід у справі за позовом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/19813/21, суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2021 року залучено до участі у справі №640/19813/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 .
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №456-р/ка від 09.10.2025 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 справу розподілено судді Кочановій П.В.
09.12.2025 року суддею Кочановою П.В. подано заяву про самовідвід у розгляді справи, оскільки з учасником справи, ОСОБА_1 , наявні близькі дружні взаємовідносини.
За приписами пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, зокрема, в аспекті положень статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Окремо слід звернути увагу на таке.
Пунктом 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У справі «Кастілльйо Альгар проти Іспанії» (рішення від 28.10.1998) Європейський суд з прав людини зазначив, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» і рішенні від 03.05.2007 у справі «Бочан проти України» ЄСПЛ наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У рішенні від 08.04.2010 у справі «Фельдман проти України» ЄСПЛ визнав порушенням статті 6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2021 року у справі № 11-202сап21 звернула увагу на те, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі.
Необхідність судді заявити самовідвід від участі в розгляді справи у будь-якому випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді та про задоволення такої заяви підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19), в якій виснувала, що хоч поведінка судді-доповідача й не дає жодних об'єктивних підстав уважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи, однак, ураховуючи значення, яке має вирішення справи № 908/137/18 для правової системи України, а також для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи, клопотання про відвід судді-доповідача необхідно задовольнити.
Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 № 1012/2020, для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.
Тобто існування імовірності виникнення сумніву в упередженості судді може слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом; а самовідвід як такий дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду (це підтвердив і Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2024 у справі № 705/4763/22).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Самовідвід дає змогу виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Із метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів в учасників справи та у стороннього спостерігача щодо безсторонності, неупередженості та незалежності судді Кочанової П.В., а також виключення найменшої підозри в зацікавленості судді в результатах розгляду справи або ж упередженості при її розгляді (хоча і відсутні такі зацікавленість і упередженість) при розгляді вказаної адміністративної справи, вважаю, що з метою уникнення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності, - за необхідне заявити самовідвід із цих підстав.
Таким чином, як з метою гарантування відсутності будь-яких сумнівів у безсторонності суду, так і зважаючи на те, що вказані вище обставини в подальшому можуть призвести до ускладнення розгляду справи та вирішення спору по суті, так як повне, всебічне та ґрунтовне з'ясування обставин справи можливе лише за умови взаємної довіри та поваги при комунікації між судом та учасниками справи, - вважаю, що я, суддя Кочанова Поліна Валеріївна, не можу здійснювати розгляд цієї справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити заяву судді Кочанової П.В. про самовідвід.
Відвести суддю Кочанову П.В. від участі у розгляді справи № 640/19813/21.
Передати адміністративну справу № 640/19813/21 до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кочанова П.В.