08 грудня 2025 року м. Київ Справа № 320/32313/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сас Є.В. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рух справи:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови військовому пенсіонеру полковнику ОСОБА_1 в проведені перерахунку і виплати пенсії з 01 серпня 2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії згідно Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у Адміністративній справі Nє 640/6974/20 (Додаток Nє 25) та згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 (Додаток Nє 12) з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення згідно Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 17 липня 2021 року полковника ОСОБА_1 від 15 січня 2025 року за Nє 222/1/4/162/373/83 виготовленої уповноваженим органом Військовою частиною НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України з обов?язковим врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000.00 грн. згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року Nє 713 та проводити нарахування та виплати Індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 рік та за 2025 рік відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року Nє2262-ХII та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року Nє 704-2017-п, а також визнати протиправними дії Відповідача щодо здійснення з 01 січня 2025 року зменшення пенсії Позивача запровадивши відповідні знижувальні коефіцієнти на суми, які перевищують поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність.
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату 100% пенсійного забезпечення (пенсії) військового пенсіонера полковника ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії та без будь яких обмежень пенсії розміром згідно Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року у Адміністративній справі Nє 640/6974/20 і згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 та без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення згідно Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 17 липня 2021 року полковника ОСОБА_1 від 15 січня 2025 року за Nє 222/1/4/162/373/83 виготовленої уповноваженим органом Військовою частиною НОМЕР_1 Головного управління розвідки Міністерства оборони України з обов?язковим врахуванням щомісячної доплати в розмірі 2 000.00 грн. згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року Nє 713, з 01 березня 2022 року проводити з врахуванням до виплати Індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року Nє 118, з 01 березня 2023 року проводити з врахуванням до виплати Індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року Nє 168, з 01 березня 2024 року проводити з врахуванням до виплати Індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у Адміністративній справі Nє 640/8888/22 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року Nє 185, з 01 січня 2025 року проводити без обмеження пенсії максимальним розміром та без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність (без зменшення нарахованої пенсії), з 01 березня 2025 року проводити з врахуванням до виплати Індексації пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року Nє 209 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року Лє 2262-XII та з врахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, рядового i начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 липня 2017 року Nє 704-2017-п і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 серпня 2021 року з врахуванням отриманих коштів за вказаний період.
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в М. Києві здійснити нарахування та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) військового пенсіонера полковника ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року без обмеження пенсії максимальним розміром і без обмеження пенсії запровадженими відповідними знижувальними коефіцієнтами на суму, яка перевищує поріг десяти прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність та без будь яких обмежень пенсії розміром (без зменшення нарахованої пенсії) з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 січня 2025 року з врахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач відмовився здійснити перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яка виготовлена уповноваженим органом.
Ухвалою від 08.07.2025 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання, витребувано матеріали пенсійної справи.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на обліку відповідача.
Військовою частиною НОМЕР_1 , у зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 14.07.2021 № 729, видано оновлену довідку від 15.01.2025 № 222/1/4/162/373/83 про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною (прирівняною) посадою.
В лютому 2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки.
Під час проведення перерахунку з 01.03.2023, 01.03.2024 та з 01.03.2025 враховано індексації основного розміру пенсії позивача, обрахованого з 80% суми грошового забезпечення, на відповідні коефіцієнти збільшення (0,1970, 0,0796, 0,1150). Розмір збільшення склав відповідно 1500 грн (максимальний розмір згідно абз. 2 п. 10 Постанови 168), 1500 грн (максимальний розмір згідно абз. 2 п. 3 Постанови № 185) та 1500 грн (максимальний розмір згідно абз. 3 п. 3 Постанови № 209).
З мотивів застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України № 144 від 23.02.2022 розмір пенсії становить 39 571,84 грн.
Водночас, із урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» застосовано обмежувальні коефіцієнти, внаслідок чого розмір пенсії складає 29342,95 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії без обмежень, проте відповідач листом від 09.05.2025 відмовив провести такий перерахунок.
Будучи незгідним з такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно абзацу другого пункту 3 Порядку № 45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Так, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Відповідно до статті 1-1 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 46 Закону України № 4059-IX від 19.11.2024 «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX) передбачено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1) у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “»Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду
З урахуванням вчинення відповідачем дій з перерахунку розміру пенсії на підставі оновленої довідки, внаслідок чого розмір пенсії не збільшився, суд вважає, що ключовим питанням є правомірність застосування при такому перерахунку обмежуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Подібні правовідносини вже неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема, у справі № 420/5485/25 (постанова від 24.09.2025) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до зазначеної норми діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі Указ № 64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Таким чином, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частинами першою та третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону № 1058-IV.
Аналіз положень статей 8, 18 та 92 Конституції України у системному зв'язку з преамбулою Закону України № 2262-XII дозволяє зробити обґрунтований висновок про те, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також деяких інших осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, визначаються виключно положеннями спеціального закону - Закону № 2262-XII.
«Обчислення пенсії» особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ визначено розділом V (статті 43- 47) Закону № 2262-ХІІ, а «Виплата пенсій» та «Порядок перерахунку пенсій» - розділами VII (статті 52- 62) та VIII (статті 63- 66) Закону № 2262-ХІІ відповідно.
Разом з тим, статтею 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1, яка застосовується з 01.01.2025, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Положеннями статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом № 2262-ХІІ, що не узгоджується із приписам статті 11 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Крім того, застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії згідно із статтею 46 Закону № 4059-IX та пункту 1 Постанови № 1 призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом, а також порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту таких осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України. Поширення дії Закону № 4059-IX та Постанови № 1 на пенсії, що призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, є грубим порушенням норм Конституції України, зокрема статей 8, 19 та 92.
До того ж, слід зазначити, що Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
Отже, Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Урахувавши викладене, Суд у згаданій вище постанові дійшов висновку про те, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, а інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Також Суд наголосив на тому, що зміни до Закону № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії та застосування до суми перевищення коефіцієнту, визначеного Постановою № 1), не вносилися.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-рп(II)/2020, до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori), «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali), «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Водночас зазначений бюджетний закон фактично обмежує розмір пенсії позивача, що порушує гарантії, закріплені у статтях 17 та 46 Конституції України.
Тобто існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати якими можливо, застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (lex specialis derogat generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 2262-ХІI, а положення Закону № 4059-IX вважати загальними нормами (lex generalis).
На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
При цьому, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України».
Зазначені висновки щодо застосування абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 1.09.2025 у справі № 120/1081/25, від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25, від 23.09.2025 у справі № 380/1811/25, від 23.09.2025 у справі № 140/2163/25.
На підставі наведеного вище, суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій щодо застосування понижуючого коефіцієнта, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті пенсії позивачу.
Водночас, право позивача на перерахунок пенсії згідно оновленої довідки не заперечується.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії в розмірі 80 % від суми грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром.
З'ясовано, що на момент призначення основний розмір пенсії позивача визначався з урахуванням 80% розміру грошового забезпечення.
Так з протоколів розрахунку пенсії станом на 01.03.2025 вбачається, що основний розмір пенсії обраховано з урахуванням 80% сум грошового забезпечення та її максимальний розмір не обмежується, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, розглядаючи ці вимоги позивача в поєднанні з вимогою щодо проведення перерахунку на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення суд зазначає таке.
Позивач покликається на можливість обмеження пенсії після її перерахунку десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на підставі ч. 7 ст. 43 Закону № 2262- XII та ст. 2 Закону № 3668- VII, а також зменшення її основного розміру пенсії до 70 відсотків на підставі змін внесених до законодавства Законами № 3668-VII та № 1166-VII.
Систематичну практику органів ПФУ стосовно обмеження пенсії після її перерахунку на підставі рішення суду, зокрема, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність на підставі ч. 7 ст. 43 Закону № 2262- XII та ст. 2 Закону № 3668- VII, зменшення розміру грошового забезпечення (на підставі змін внесених до законодавства Законами № 3668-VII та № 1166-VII), у разі не зазначення у такому рішенні вказівки на не обмеження пенсії максимальним розміром, а також вказівки на відсотковий розмір грошового забезпечення, суд визнає загальновідомими обставинами.
При цьому, метою адміністративного судочинства є саме ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що виключає потребу в зверненні до суду з додатковими позовними заявами задля реального захисту своїх порушених прав та інтересів.
Отже слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідача без обмеження її основного розміру, зокрема, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням 80% від сум грошового забезпечення.
Усталена практика Верховного Суду щодо неправомірності таких обмежень відображена у численних постановах, зокрема: від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21; від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21; від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21; від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18; від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
Беручи до уваги розмір грошового забезпечення згідно оновленої довідки, а також відсоток від нього, який враховується при визначенні основного розміру пенсії позивача, наявні підстави для висновку щодо можливого порушення прав позивача в частині обмеження її максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) при проведенні її перерахунку, а відтак в цій частині позовні вимоги необхідно задовольнити.
Щодо вимог провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та 209, а також доплати у розмірі 2000 грн, встановленої постановою КМУ № 713 від 14.07.2021.
Позовна заява не містить доводів, які вказують на порушення чи імовірне порушення прав позивача в цій частині.
Суд вважає, що вказані вимоги в поєднанні з вимогою про проведення перерахунку на підставі оновленої довідки фактично є передчасними.
При цьому, проведення такої індексації та доплати під час проведення перерахунку пенсії залежить від певних законодавчих умов, встановлення яких належить до компетенції відповідача.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог про виплату недоотриманих коштів з відповідної дати по день проведення перерахунку суд відзначає, що виплата такої різниці є наслідком виконання рішення суду у разі перевищення при проведенні перерарахунку пенсії в оновленому розмірі за відповідні періоди розміру тих коштів, які фактично виплачено попередньо, а відтак такі до задоволення окремо не підлягають.
З урахуванням повноважень суду, передбачених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд визнає відповідні дії відповідача протиправними та зобов'язує його провести перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням 80 % від грошового забезпечення, без обмежень максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
З огляду на наведене вище, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд,
1. Позовні вимоги - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2025 № 222/1/4/162/373/83, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2025 № 222/1/4/162/373/83, з урахуванням 80 % від грошового забезпечення, без обмежень максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.