про залучення третьої особи
08 грудня 2025 року справа № 320/26932/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТЛАЙН" до Антимонопольного комітету України в особі комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, третя особа - Комунальний заклад "Верхівцевський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ПРОДУКТЛАЙН" з позовом до Антимонопольного комітету України в особі комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 4334 -р/пк-пз від 08.03.2024 постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
- зобов'язати Антимонопольний комітет України та постійно діючу колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавсті у сфері публічних закупівель здійснити повторний розгляд скарги ТОВ «ПРОДУКТЛАЙН» вих. 253 від 26.02.2024 у закупівлі ідентифікатор UА-2024-02-02-004281-а.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача було подано до суду клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ "ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24", як переможця процедури закупівлі.
Таким чином, рішення у справі також може вплинути на права та обов'язки переможця процедури закупівлі.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність залучення до розгляду справи ТОВ "ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні відповідач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Стосовно доводів представника відповідача, що предмет даної справи має значний суспільний інтерес, суд зазначає, що такі доводи є суб'єктивною думкою відповідача та його представника, що також не є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справі №420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Крім того, варто зазначити, що з огляду на заявлені позовні вимоги, спір між сторонами не підпадає під перелік спорів, що мають розглядатися виключно в порядку загального позовного провадження, визначений ч. 4 ст. 12 КАС України.
Керуючись статтями 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання відповідача про залучення до розгляду справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - задовольнити.
Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСОНАЛ СЕРВІС 24" (код ЄДРПОУ 42303114, вул. Г Ващенка, б. 27, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53200).
2. Запропонувати третій особі подати до суду письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
3. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
4. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
5. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.