про забезпечення позову
08 грудня 2025 року № 320/52839/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву Комунального підприємства "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Комунального підприємства "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України з позовом до Комунального підприємства "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" про стягнення податкового боргу у розмірі 709867,97 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 відкрито провадження по даній справі та визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
02.12.2025 Комунальним підприємством "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" подано до суду зустрічну позовну заяву до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогами:
- визнати протиправним дії Державної податкової служби у місті Києві щодо нарахування КП «Поділ-Нерухомість» податкового боргу в сумі 709 867,97 грн. по сплаті податку на землю за 2016-2025 роки (в тому числі але не обмежуючись боргом, визначеним у податкових повідомленнях-рішеннях від 02.08.2018 №0490691212; від 02.08.2018 №0490701212; від 29.08.2019 №0000071212; від 29.08.2019 №0000051212; від 10.03.2020 №0262730410; 10.03.2020 №0262680410);
- визнати протиправним дії Державної податкової служби у місті Києві щодо застосування до платежів КП «Поділ-Нерухомість» наслідків визначених ст. 131 Податкового кодексу України (в тому числі, але не обмежуючись до платежу від 02.07.2019 в сумі 15 000,00 гривень та платежів від 05.10.2020 в сумі 11 868,10 гривень та 4 239,30 гривень;
- зобов'язати Державну податкову службу у місті Києві привести у відповідність індивідуальну картку платника податків КП «Поділ-Нерухомість» що міститься в системі яка інтегрує облікові картки, в частині, що стосується розрахунків по сплаті податку на землю, шляхом зарахування 15 000,00 грн. сплачених 02.07.2019 КП «Поділ-Нерухомість» в якості податку на землю за 2018 рік
- зобов'язати Державну податкову службу у місті Києві привести у відповідність індивідуальну картку платника податків КП «Поділ-Нерухомість» що міститься в системі яка інтегрує облікові картки, в частині, що стосується розрахунків по сплаті податку на землю, шляхом зарахування 16 107,40 грн. сплачених КП «Поділ-Нерухомість» в якості податку на землю за 2019 рік;
- зобов'язати Державну податкову службу у місті Києві внести зміни до інтегрованих карток платника податків КП «Поділ-Нерухомість» шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу з земельного податку юридичних осіб за 2016-2025 роки, код бюджетної класифікації 18010500, включаючи нарахування штрафних (фінансових) санкцій;
- зобов'язати Державну податкову службу у місті Києві утриматись від вчинення дій - внесення інформації до індивідуальної картки платника податків КП «Поділ-Нерухомість» що міститься в системі яка інтегрує облікові картки, про існування податкового боргу і пені по сплаті податку на землю за 2016-2025 роки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято до розгляду зустрічний позов, відкрито провадження по зустрічному позову та вирішено, що справа буде розглянута за правилами загального позовного провадження.
03.12.2025 Комунальним підприємством "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" (далі - Заявник) подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони, до вирішення справи по суті, Головному управлінню ДПС у м. Києві як відокремленому підрозділу ДПС та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно вчиняти будь-які дії з стягнення (списання) коштів з рахунків /електронних гаманців платника податку Комунального підприємства «Поділ-Нерухомість» у банках у рахунок погашення податкового боргу та пені. Вказана заява зареєстрована Київським окружним адміністративним судом 04.12.2025.
Дану заява обґрунтована тим, що, на думку заявника існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його інтересам та територіальній громаді м. Києва до ухвалення рішення у справі.
Вказує, що забезпечення позову шляхом заборони територіальному органу ДПС здійснювати списання коштів з рахунків платника податку в рахунок податкового боргу, штрафних санкцій та пені може убезпечити Підприємство від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку, а ненадходження коштів до бюджету міста породжує бюджетний дефіцит, що може призвести до недофінансування суспільно важливих програм (наприклад, у сфері соціального захисту, освіти, охорони здоров'я) та залежність від зовнішніх запозичень. Вважає, що це також призводить до порушення бюджетного законодавства та може тягнути за собою відповідальність посадових осіб.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суддя приходить до висновку, що дану заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
За приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення. В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Зокрема, в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS №005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини!).
Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову та доданих до неї додатків, Комунальне підприємство «Поділ-Нерухомість», відповідно до Статуту, засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Засновником підприємства є Подільська районна у м. Києві рада, власником - територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
Підприємство створено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на задоволення соціальних потреб членів територіальної громади м. Києва у сфері торгівлі продовольчими товарами та надання послуг, зокрема і пов'язаних з використанням нерухомого майна.
Основний КВЕД 52.10 Складське господарство, що включає діяльність із зберігання та складування всіх видів товарів: експлуатацію зерносховищ, товарних складів загального призначення, складів-холодильників, бункерів тощо.
Предметом діяльності підприємства, окрім усього іншого, завезення, переробка та закладка на довгострокове зберігання картоплі, плодоовочевої продукції, фруктів, баштанних культур тощо; утримання та експлуатація складських та технологічних приміщень; експлуатація профільних, універсальних, комерційних, комісійних магазинів, виставок-продажів, а також мережі та фірмових салонів-магазинів, експлуатація пунктів побутового обслуговування населення та здавання в орендне користування нерухомого майна, що є на його балансі, в тому числі для зберігання товарів харчування.
У своїй господарській діяльності підприємство, серед іншого, зобов'язане забезпечити своєчасну сплату податків, зборів та платежів до бюджетів та державних цільових фондів згідно із законодавством України.
Так, пунктом 7.3. Статуту передбачено, що підприємство здійснює відрахування частини прибутку до бюджету міста Києва в порядку, визначеному Власником.
Рішенням Київської міської ради від 05.12.2024 року № 426/10234 «Про бюджет міста Києва на 2025 рік», в п. 18.12., встановлено, що 50 відсотків суми надходжень від оренди нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна комунальної власності територіальної громади міста Києва (крім комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров'я, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, бюджетних установ і організацій, Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», комунальних підприємств, які здійснюють утримання об'єктів житлового фонду міста Києва) зараховуються до загального фонду бюджету міста Києва.
Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.
Таким чином, КП «Поділ-Нерухомість» від провадження своєї господарської діяльності в обов'язковому порядку зобов'язане відраховувати частину прибутку до бюджету м. Києва.
Як стверджує Заявник, починаючи з лютого 2016 року, Головне управління ДПС у м. Києва (Відповідач по зустрічному позову) в інтегрованій картці платника податку КП «Поділ-Нерухомість» здійснює неправомірне, на думку заявника, зарахування подвійної суми земельного податку згідно декларації за 2016 рік, у зв'язку з чим безпідставно нараховано штрафні санкції та пеню.
Контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення №№ 0490691212; 0262680410; 0490701212; 0262730410; 0000071212; 0000051212, податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 11.12.2018 №249915-17 та рішення заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві від 04.02.2022 №54/26-15-13-03-23, які на сьогоднішній день оскаржуються в судовому порядку.
В Шостому апеляційному адміністративному суді перебуває апеляційна скарга КП «Поділ-Нерухомість» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 про залишення позову без розгляду у справі № № 640/16897/22 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення, податкових повідомлень-рішень, поштового відправлення та зобов'язання вчинити дії, яка безпосередньо пов'язана з даною справою.
Проте контролюючі органи відобразили в інтегрованій картці відповідні суми податкового боргу та пені, що є протиправним, на думку Комунального підприємства "Поділ-Нерухомість".
Позивач за зустрічним позовом не погоджується з цими рішеннями, у зв'язку з чим подав заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Відповідачу за зустрічним позовом проводити зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу та пені до закінчення розгляду судом позову.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно обліковуваного податкового боргу, дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
В інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені.
Отже, неправомірне, на думку Заявника, відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат. ГУ ДПС у м. Києві здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
На думку Заявника, таке стягнення коштів з рахунків платника податку у банках у рахунок погашення боргу здійснюються з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція № 163) та Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі - Порядок № 143).
Вимоги Інструкції № 163 поширюються на ініціаторів, надавачів платіжних послуг і обов'язкові для виконання ними.
Відповідно до розділу IV «Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника» Інструкції № 163, ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі - примусове списання (стягнення) коштів є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі - стягувач).
Надавач платіжних послуг платника виконує примусове списання (стягнення) коштів із рахунків, відкритих платникам відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг, а також з відповідного балансового рахунку у випадках, визначених у пункті 82 розділу V цієї Інструкції, та з урахуванням особливостей, зазначених у підпункті 2 пункту 67 розділу IV цієї Інструкції
Стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів, зокрема, із рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України).
Платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) коштів, оформлена стягувачем (органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем) в електронній або паперовій формі, серед інших реквізитів, повинна містити такі обов'язкові реквізити як призначення платежу.
Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 143, сплата (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також повернення (перерахування) помилково та/ або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, єдиного внеску, авансових платежів (передоплати), грошової застави, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюються на підставі платіжної інструкції, яка подається надавачу платіжних послуг ініціатором платіжної операції, щодо переказу коштів на бюджетні/небюджетні/єдиний/ депозитний рахунки / рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.
До ініціаторів таких платіжних інструкцій належать: платники при сплаті податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесенні авансових платежів (передоплати), грошової застави; територіальні органи ДПС та органи державної виконавчої служби при стягненні коштів у рахунок погашення податкового боргу (заборгованості) з податків, зборів, платежів та єдиного внеску; ДПС та територіальні органи ДПС при поверненні надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій; Держмитслужба та митниці при перерахуванні до бюджету сум митних платежів та поверненні авансових платежів (передоплати), грошової застави, поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, зарахованих до бюджету.
Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції органами виконавчої влади, в тому числі територіальними органами ДПС, визначається розділом ІІІ Порядку № 143.
Відповідно до норм Постанови №163 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту "Призначення платежу" платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (далі Постанова №163), банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник.
Належне призначення платежу є важливим, оскільки це визначає, на яку саме мету спрямовуються кошти. Якщо платежу призначено неточно або неправильно, це може призвести до судових спорів щодо того, чи було зобов'язання виконано належним чином, і, залежно від конкретних обставин, до повернення коштів або доведення факту виконання зобов'язання іншими способами. (постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року справа №916/2357/22).
Однак, ГУ ДПС у м. Києві оформлює та направляє до банківської установи, в якій відкрито рахунок КП «Поділ-Нерухомість», платіжні інструкції без належного призначення платежу.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання.
У наступну чергу кошти зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган здійснює такий розподіл самостійно.
Таким чином, на думку заявника, примусове списання коштів територіальними органами ДПС шляхом направлення до банківської установи платіжних інструкцій без призначення платежу, дає можливість контролюючому органу здійснює такий розподіл на власний розсуд, а відтак порушення прав КП «Поділ-Нерухомість» буде продовжуватись, в результаті чого не можливо буде встановити суму податкового боргу (якщо такий є), яка з кожним днем, місяцем, роком буде змінюватись.
Збільшення податкового боргу може бути підставою для проведення опису ліквідного майна в податкову заставу, яке належить територіальній громаді м. Києва.
Як стверджує заявник, ГУ ДПС у м. Києві з листопада 2025 року регулярно проводить зарахування поточних платежів зі сплати зобов'язань з земельного податку в рахунок погашення відображеного ним податкового боргу, що суттєво впливає на платіжний баланс підприємства, призводить до не виконання КП «Поділ-Нерухомість» обов'язкових відрахувань до місцевого бюджету, до не сплати обов'язкових комунальних платежів за електроенергію та як наслідок до відключення нерухомого майна та обладнання підприємства від електроенергії, до не виконання підприємством договірних зобов'язань перед контрагентами, а також значно ускладнює регулярну виплату заробітної плати.
Списання ГУ ДПС у м. Києва коштів з рахунку платника податку може призвести до згубних наслідків.
Зокрема, для виконання завдань діяльності КП «Поділ-Нерухомість», підприємством укладено договір на постачання електроенергії за допомогою приєднання до публічного договору. Постачання електроенергія є критично важливою для забезпечення реалізація Підприємством наведеного предмету діяльності, оскільки вона живить торговельне, холодильне, освітлювальне, вентиляційне обладнання, та інше. Без надійного електропостачання неможливо забезпечити належні умови для зберігання продуктів, освітлення торгового залу, роботу касових апаратів та іншого обладнання, що робить експлуатацію неможливою. Так, електроенергія інтегрована в експлуатацію складських та технологічних приміщень, профільних, універсальних, комерційних, комісійних магазинів, виставок-продажів, а також мережі та фірмових салонів-магазинів.
КП «Поділ-Нерухомість» є споживачем електроенергії, та щомісячно повинно сплачувати, в середньому, 700 тисяч гривень за послугу.
Однак, у зв'язку з постійним списанням ГУ ДПС у м. Києві коштів підприємства на погашення податкового боргу, який оскаржується останнім, за спожиті послуги виникла заборгованість за жовтень 2025 року у розмірі 786782,84 грн. 01.12.2025 КП «Поділ-Нерухомість» отримало попередження про припинення електроживлення № 1111853188 від 19.11.2025. Плата за електроенергію є обов'язковим платежем, оскільки це комунальна послуга, за яку споживачі зобов'язані сплачувати відповідно до закону. Несвоєчасне внесення коштів призведе до нарахування пені, що є надмірним фінансовим тягарем для підприємства.
Таким чином, дії контролюючих органів негативно впливають на платіжний стан КП «Поділ-Нерухомість», перешкоджають його господарській діяльності.
Наведене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам КП «Поділ-Нерухомість» та територіальній громаді м. Києва, як власнику майна підприємства, до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
Зважаючи на викладене, суддя вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони територіальному органу ДПС здійснювати списання коштів з рахунків платника податку в рахунок податкового боргу, штрафних санкцій та пені може убезпечити Підприємство від понесення ним збитків, настання майнових втрат, нанесення шкоди у вигляді недоотримання прибутку, а ненадходження коштів до бюджету міста породжує бюджетний дефіцит, що може призвести до недофінансування суспільно важливих програм.
Також, позивач за зустрічним позовом у заяві про забезпечення позову зазначає, що дії відповідача містять ознаки протиправності, з даного приводу суддя зазначає, що очевидна протиправність дій та рішення суб'єкта владних повноважень це вчинення ним таких дій (прийняття рішення), які взагалі не передбачені законодавством України, або вчинення дій суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.
Тому, суд не може надати ї обґрунтовану та всебічну оцінку на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та громадянам України.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів будь-яких інших осіб.
Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища суб'єкта господарювання до винесення остаточного рішення у справі.
Аналогічні висновки щодо подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постанові від 14.12.2021 у справі №240/16920/21 та постанові від 15.04.2022 у справі №440/6755/21.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
1. Заяву Комунального підприємства "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" (ЄДРПОУ 30114496) про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
2. Заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 4411601, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та/або його структурним підрозділам, вчиняти будь-які дії з стягнення (списання) коштів з рахунків /електронних гаманців платника податку Комунального підприємства «Поділ-Нерухомість» (код ЄДРПОУ 30114496; адреса: 04073, м. Київ, вул. Вовчка Марка, 21 ) у банках у рахунок погашення податкового боргу та пені до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили.
4. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
5. Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
6. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Комунальне підприємство "ПОДІЛ-НЕРУХОМІСТЬ" (код ЄДРПОУ 30114496; адреса: 04073, м. Київ, вул. Вовчка Марка, 21).
Головне управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 4411601, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).