08 грудня 2025 року м.Київ №320/35010/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Хомича І.О. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Національної поліції України щодо відмови зарахувати період проходження служби ОСОБА_1 на посадах в Державній службі з надзвичайних ситуацій України з 20.12.2014 по 08.10.2018 до його стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки;
зобов'язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент прийняття на службу до Національної поліції України період проходження служби на посадах в Державній службі з надзвичайних ситуацій України з 20.12.2014 по 08.10.2018 та здійснити перерахунок та виплату всіх сум його грошового забезпечення з урахуванням зазначеного періоду та перерахувати кількість днів його щорічної відпустки, починаючи з 12.12.2018 по день набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року здійснено заміну відповідача Національну поліцію України (код ЄДРПОУ: 40108578) на належного - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 20.12.2014 по 08.10.2018. З 15.09.2023 позивача було призначено на посаду головного інспектора відділу телекомунікацій управління зв'язку Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». 17.06.2024 позивач через свого адвоката звернувся із запитом щодо надання інформації про не зарахування вислуги років у ДСНС до стажу служби в поліції. Відповідач листом від 28.06.2024 №4202-2024 повідомив про те, що відповідно до частин 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в ДСНС не зараховується до стажу служби в поліції. Позивач вважає, що вказані періоди служби підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції, оскільки служба в ДСНС має такий правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ на посадах рядового і начальницького складу та входить до системи органів внутрішніх справ МВС України, як і Національна поліція України.
Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву на позовну заяву представниця відповідача зазначає, що служба в ДСНС відсутня у переліку статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції. Відтак, представник відповідача вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зарахувати стаж служби у ДСНС до стажу служби в поліції є безпідставним та не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 у період з 20.10.2014 по 08.10.2018 проходив службу на посадах в підрозділах ДСНС України та станом на дату звільнення із органів ДСНС мав спеціальне звання майор служби цивільного захисту, що підтверджується копіями наказів від 13.10.2014 №2089/ос та від 08.10.2018 №312 о/с.
З 13.09.2023 ОСОБА_1 наказами від 08.09.2023 №1547 о/с Головного управління Національної поліції у м.Києві та від 13.09.2023 №734 о/с Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » призначено (шляхом переведення) головним інспектором відділу телекомунікацій управління зв'язку Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
На звернення адвоката позивача від 17.06.2024, відповідач листом від 28.06.2024 №4202-2024 повідомив позивача про те, що частиною 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліції» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказано переліку відсутня служба в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Відтак, законні підстави для зарахування до стажу служби в поліції службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування стажу служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій до стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліції», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України визначено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» (далі -Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 60 Закону встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статті 78 цього Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
За приписами частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗ України).
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не зважаючи на те, що, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, суд, зазначає, що саме такою «прогалиною» в законодавстві є той факт, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов'язки з органами Цивільної оборони України.
Частинами 1-4 статті 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.08.2023 по справі №633/195/17.
Суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме наказів від 13.10.2014 №2089/ос та від 08.10.2018 №312 о/с, ОСОБА_1 проходив службу з 20.10.2014 по 08.10.2018 в органах ДСНС України відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
За приписами частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗ України).
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року № 593 (далі - Положення № 593).
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 95 Положення №593 визначено, що особам, які проходять службу у військових формуваннях, правоохоронних та інших державних органах або перебувають у запасі Збройних Сил чи інших військових формувань (далі - перебування у запасі) і яких приймають на службу цивільного захисту на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачено відповідне спеціальне звання, присвоюються в порядку переатестування спеціальні звання служби цивільного захисту, відповідні тим військовим або спеціальним званням, які вони мають на час прийняття на службу цивільного захисту. У разі прийняття на службу цивільного захисту осіб, які перебувають у запасі та мають, крім військового, інше спеціальне звання, їм присвоюється в порядку переатестування спеціальне звання служби цивільного захисту, рівноцінне вищому із зазначених звань, а особам, які призначаються на посади, що заміщуються особами вищого начальницького складу, допускається присвоєння спеціального звання служби цивільного захисту середнього та старшого начальницького складу на один ступінь вище наявного військового або спеціального звання, яке вони мають. Строк вислуги у спеціальному званні служби цивільного захисту обчислюється для осіб, яким присвоєно таке спеціальне звання у порядку переатестування, від дня видання наказу про присвоєння військового або іншого спеціального звання, яке вони мали до переатестування. Особам, які раніше проходили службу цивільного захисту, під час повторного прийняття на таку службу враховується раніше присвоєне спеціальне звання служби цивільного захисту. Під час присвоєння зазначеним особам чергового спеціального звання до строку вислуги у спеціальному званні зараховується вислуга у такому званні до звільнення із служби цивільного захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 мав спеціальне звання - майора служби цивільного захисту, та проходив службу у територіальному органі служби цивільного захисту - Головного управління ДСНС України у Київській області, який входив у систему цивільної оборони, тому враховуючи вищевказане, на нього поширюється дія пункту 2 частини 2 статті 78 Закону №580-VIII, згідно якого служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції.
При цьому, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, однак, суд вважає, що саме такою «прогалиною» в законодавстві є той факт, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу (зі спеціальними званнями «Рядовий міліції» та «рядовий внутрішньої служби»), Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов'язки з органами Цивільної оборони України.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб державної пожежної охорони та служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже суд зазначає, що період роботи позивача в органах Державної служби з надзвичайних ситуацій є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
Також, на даний час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах надзвичайної ситуації зараховується до стажу служби в національній поліції також на підставі частини 2 статті 78 Закону №580-УШ.
З метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції вислуги років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 20.10.2014 по 08.10.2018 відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 20.10.2014 по 08.10.2018 та провести перерахунок вислуги років відповідно до положень статті 78 Закону України «Про національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України..
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » стосовно зарахування ОСОБА_1 вислуги років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій до стажу служби в поліції у визначеному ним обчисленні та з подальшими виплатами надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, то такі вимоги задоволенню не підлягають як передчасні та такі, що звернені на майбутнє, оскільки судовому захисту підлягають тільки порушені права. Крім того, повноваження щодо обчислення стажу служби покладено на відповідача, який на час розгляду цієї справи не здійснював таке обчислення, заперечуючи в цілому право позивача на зарахування до стажу служби у поліції стажу служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 20.10.2014 по 08.10.2018, відтак спір з приводу визначення конкретного розміру стажу позивача за вказаний період між сторонами та подальшої виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відсутній.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У силу статі 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції вислугу років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 20.10.2014 по 08.10.2018 відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 20.10.2014 по 08.10.2018.
Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 відповідно до положень статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.