про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року м. Київ № 320/58021/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про скасування розпорядження, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області та просить суд:
визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Гостомельської селищної військової адміністрації № 586-к від 13.10.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 »;
прийняти рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області;
стягнути з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.10.2025 по день прийняття рішення у справі, виходячи з розрахунку 1023,25 грн за один день вимушеного прогулу, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів;
стягнути з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
Крім того, за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсотокціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач у позовній заяві просить суд:
визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Гостомельської селищної військової адміністрації № 586-к від 13.10.2025 «Про звільнення ОСОБА_2 »;
прийняти рішення, яким поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області;
стягнути з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.10.2025 по день прийняття рішення у справі, виходячи з розрахунку 1023,25 грн за один день вимушеного прогулу, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів;
стягнути з Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.
При цьому, позивач в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору звільняється щодо позовних вимог про оскарження розпорядження щодо звільнення, поновлення на посаді, а також стягнення середнього заробітку.
Водночас, із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить, у тому числі, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що ч. 5 ст. 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, п. 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 08.11.2019 у справі № 400/100/19, від 09.09.2020 у справі № 202/507/20, від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20, від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20 та постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Таким чином, за подання заявлених позовних вимог необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн за майнові вимоги (1 % від 100 000,00 грн, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 968,96 грн).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Разом із тим, обґрунтованого розрахунку суми відшкодування моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, у позовній заяві не наведено.
Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом в постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, згідно яких адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
В порушення п. 5 ч. 5 ст. 160 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем у позовній заяві не викладено обставини, за яких вона визначила розмір завданої моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн та відсутнє матеріальне підтвердження такої моральної шкоди, не розкрито її суть та не надано доказів її фактичного існування, матеріали позову не містять належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваними душевними стражданнями і протиправністю прийнятого відповідачем рішення.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно зазначити обставини, якими обґрунтовується вимога про стягнення моральної шкоди (у чому полягає ця шкода), обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди; зазначити та надати докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовується вимога, на підтвердження розміру заподіяної шкоди.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також додаткових пояснень щодо обставин, якими обґрунтовується вимога про стягнення моральної шкоди (у чому полягає ця шкода), обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди; зазначити та доказів, що підтверджують обставини, якими обґрунтовується вимога, на підтвердження розміру заподіяної шкоди.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про скасування розпорядження, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку, - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, а також заяву де уточнити склад учасників справи або зміст заявлених позовних вимог.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.