про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року м. Київ № 320/45122/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 / АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 / щодо не розгляду звертань ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , ID паспорт НОМЕР_3 , видан 11.11. 1919р., орган що 2334, РНОКПП НОМЕР_4 / про направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану здоров'я щодо подальшої придатності несення ним військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 розглянути рапорт та звернення ОСОБА_1 , про направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану здоров'я щодо подальшої придатності несення військової служби до інших медичних закладів та зобов'язати надати медичну допомогу в інших закладах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Однак, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залишення цієї позовної заяви без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач просить суд захистити його права та законні інтереси, шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у тому, що нею не розглянуто об'єктивно і вчасно рапорту і звернень позивача в усній формі про направлення позивача на лікування та проходження військово-лікарської комісії в іншому медичному закладі для визначення стану здоров'я щодо придатності до військової служби., не прийнято рішення відповідно до чинного законодавства, не повідомлено позивачу у письмовій формі про наслідки розгляду заяви та зобов'язати відповідача розглянути рапорт та звернення, направити позивача на проходження військово-лікарської комісії для визначення стану здоров'я щодо придатності до військової служби.
Проте, позивачем не конкретизовано, який саме рапорт та звернення не розглянуто відповідачем.
Таким чином, позивачу слід вказати у прохальній частинні позовної заяви дату та номер рапорту та звернення, які, на його думку, не розглянуто відповідачем.
Суд констатує, що відсутність конкретних вимог позивача, у прохальній частині, позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Як вбачається з ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Вимогами п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позові зазначається: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, до якого були додані такі додатки: копія паспорту; копія ІПН; копія медичного висновку про направлення на проведення операції від 10.09.2024; копія консультаційного висновку спеціаліста.
У той же час, при дослідженні позовної заяви, судом встановлено що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, позивачем незазначені підстави які унеможливлюють позивача надати відповідні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд звертає увагу на те, що відсутність документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду та її розгляд протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Однак, позивачем на підтвердження сплати судового збору не надано суду жодних доказів, а також не надано доказів звільнення позивача від сплати судового збору.
Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 1211,20 грн.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з дорученням:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи;
- уточненої прохальної частини позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень;
- всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги;
- доказів сплати судового збору або доказів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.