про прийняття звіту про виконання судового рішення
08 грудня 2025 року м. Київ справа № 320/27936/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивача з 80% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір №1162 від 01.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» з основним розміром 70%.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу у розрахунку 80% відповідно сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №1162 від 01.07.2021, виданої станом на листопад 2019 року Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Київській області» у розмірі 80% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з врахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині в позові відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
21 травня 2025 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №320/27936/23.
01 липня 2025 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі шляхом подачі звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 задоволено заяву представника позивача - адвоката Єрьміної Вікторії Анатоліївни про встановлення судового контролю.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у 10-денний строк з моменту отримання цієї ухвали (її тексту, отриманого засобами телекомунікаційного зв'язку) подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.
15 липня 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 ГУ ПФУ у Київській області відмовлено у прийнятті звіту про виконання судового рішення від 14.07.2025 №1000-0802-7/93528 та встановлено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - один місяць з моменту отримання цієї ухвали.
29 серпня 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому повідомлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №320/27936/23 виконано повністю, оскільки з протоколу пенсійної справи позивача від 01.07.2024 вбачається, що розмір пенсії розрахований виходячи з 80% грошового забезпечення та становить 19863,98 грн, сума доплати по перерахунку становить 146124,95 грн. Щодо виплати заборгованості з перерахованої пенсії відповідач зазначив, що в силу вимог пунктів 4, 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, черговість виконання рішень визначається датою її надходження до боржника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.08.2025 №1000-0802-7/107302 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №320/27936/23.
Встановлено для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 11.03.2024 у справі №320/27936/23 - один місяць з моменту отримання цієї ухвали суду.
01 вересня 2025 року від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення, мотивована тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту також заявник, ВПВР УЗПВР) перебуває виконавче провадження №78443567 з примусового виконання виконавчого листа №320/27936/23, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.05.2025 про зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2016, з врахуванням проведених раніше виплат. Листом від 10.07.2025 ГУ ПФУ у Київській області повідомило про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду, сум доплати по перерахунку становить 146124,95 грн. Державний виконавець просить суд конкретизувати спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів у сумі 146124,95 грн в межах виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №320/27936/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №320/27936/23 з:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з врахуванням проведених раніше виплат» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: 03148, м.Київ, вул.Сім'ї Стешенків, 2) користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 146124,95 грн (сто сорок шість тисяч сто двадцять чотири грн 95 коп.)».
05 грудня 2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання судового рішення, в якому повідомлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №320/27936/23 виконано повністю, оскільки з протоколу пенсійної справи позивача від 01.07.2024 вбачається, що розмір пенсії розрахований виходячи з 80% грошового забезпечення та становить 19863,98 грн, сума доплати по перерахунку становить 146124,95 грн. Щодо виплати заборгованості з перерахованої пенсії відповідач зазначив, що в силу вимог пунктів 4, 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, черговість виконання рішень визначається датою її надходження до боржника.
Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Конституційний Суд України, аналізуючи приписи Основного Закону України щодо обов'язковості виконання судових рішень, неодноразово наголошував на потребі визначити на законодавчому рівні належні й дієві національні юридичні механізми здійснення судочинства та виконання судових рішень, які засновані на основних засадах судочинства, що їх установлено в Конституції України, та які уможливлюють забезпечення судового захисту, поновлення порушених прав і свобод особи.
Так, Конституційний Суд України вказував, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); «обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання» (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р (II)/2019).
Крім того, в Рішенні від 01.03.2023 №2-р (II)/2023 Конституційний Суд України вказав на те, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси.
Для належного та своєчасного виконання судових рішень в адміністративних справах суд повинен здійснювати контроль за їх виконанням, про що детально зазначено в розділі IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України, у якому визначено повноваження адміністративного суду з питань контролю за виконанням судових рішень.
Судовий контроль за виконанням судового рішення, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, окрім розв'язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюється законність дій суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний виконати рішення суду, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку такого суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи під час вчинення дій (прийняття відповідних рішень) на виконання рішення суду. Брак визначених на законодавчому рівні належних і дієвих національних юридичних механізмів, які засновані на основних засадах судочинства й здатні забезпечити судовий захист, поновлення порушених прав і свобод кожної особи, може призвести до невиконання державою позитивного обов'язку виконати судове рішення (як невіддільного складника права кожного на судовий захист) з огляду на ускладнення або унеможливлення такого процесу, обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили, чим спричинить порушення права особи на доступ до суду, знівелює дієвість судочинства, що є несумісним із принципом верховенства права, що його встановлено частиною першою статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини першої-другої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Суд наголошує на тому, що подання особою, на користь якої ухвалено судове рішення, заяви в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення спрямоване на забезпечення належного виконання судового рішення.
Виконання судового рішення є умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. Визначена статтею 382 КАС України процедура судового контролю за виконанням судового рішення спрямована на забезпечення обов'язкового виконання судового рішення, ухваленого на користь особи, задля реального захисту та поновлення її прав, свобод, інтересів, що зазнали порушення, без гарантування яких неможливо забезпечити право кожного на судовий захист.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною п'ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Згідно з частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Верховний Суд в ухвалі від 05.08.2025 у справі №580/2522/24 наголосив на тому, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Водночас, Верховний Суд України у своїх постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а, неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 10 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування бюджету класифікуються за:
1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);
3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).
Відповідно до частини другої статті 10 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків та кредитування бюджету використовується у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом), за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про Державний бюджет України (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах, при цьому визначається шляхом розподілу видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) за бюджетними програмами у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) і може бути уточнена під час виконання державного бюджету (місцевого бюджету) при внесенні змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та у разі застосування положень частини шостої статті 23 та частини другої статті 24 цього Кодексу.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення у цій справі відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи з 80% грошового забезпечення з січня 2016 року, після чого розмір пенсії позивача становив 19863,98 грн, що підтверджується наявним у справі перерахунком пенсії від 14.07.2025. З наданого відповідачем розрахунку пенсії вбачається, що загальна сума донарахованої пенсії позивача складає 146124,95 грн.
Отже, рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача є виконаним.
Стосовно виконання судового рішення в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу перерахованої пенсії суд звертає увагу на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 змінено спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №320/27936/23 з:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, з врахуванням проведених раніше виплат» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: 03148, м.Київ, вул.Сім'ї Стешенків, 2) користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 146124,95 грн (сто сорок шість тисяч сто двадцять чотири грн 95 коп.)».
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів або боржників» зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржника - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Отже, враховуючи змінений порядок та спосіб виконання рішення суду у цій справі, на теперішній час відсутні вимоги зобов'язального характеру щодо відповідача, які б потребували здійснення судового контролю, оскільки виконання рішення суду має здійснюватися шляхом стягнення з відповідача нарахованих, але не виплачених сум коштів.
Враховуючи, означені обставини, суд вважає за можливе прийняти звіт ГУ ПФУ у Київській області від 22.10.2025 №1000-0802-7/137801 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №320/27936/23.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 22.10.2025 №1000-0802-7/137801 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2024 у справі №320/27936/23.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.