05 грудня 2025 року м. Київ справа №320/32382/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2
до 1) Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області;
2) Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в особі неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо не оформлення паспорту неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ з урахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII;
2) зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області в особі Деснянського відділу оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без використання цифрового ідентифікатора особи і автоматизованої обробки персональних даних та без внесення інформації про нього до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із досягненням дитиною 14-річного віку, неповнолітній ОСОБА_2 та його законний представник - ОСОБА_1 звернулись до Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки (зразка 1994 року), форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 та Положенням про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Проте, відповідач відмовив у оформленні та видачі паспорта у формі книжечки. Законний представник вважає, що відмова у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки є протиправною, порушує права неповнолітньої дитини на отримання незабороненої форми паспорта громадянина України, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що паспорт громадянина України зразка 1994 року видається особі, яка досягла 16-річного віку. Натомість, ОСОБА_2 не досяг встановленого віку, таким чином звернення із цією позовною заявою є передчасним. Зазначив, що позовна заява не містить жодних доказів порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
01.08.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір'ю (законним представником) є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
03.06.2025 позивач та його законний представник звернулись до Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою про оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Листом Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 03.06.2025 № Щ-66/6/8026-25/8026.21/61-25 позивача та його законного представника повідомлено про відсутність підстав для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорту громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з не досягненням ним 16-річного віку.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначаються Законом України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом а) пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років, а особам, які досягли шістдесяти п'яти років, - безстроково. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2015 № 302 (далі - Постанова №302 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Разом з тим чинним є також Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 2, 3 якого передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302» (далі - Постанова № 398), відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку № 456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України саме у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
При вирішенні справи суд враховує, що питання права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20.
Так, спірним у вказаній справі стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закону № 5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, тоді як приписами Положення № 2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку.
Частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд у справі № 420/4049/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Порядок № 456, та вказав на імперативність приписів Закону № 5492-VI, яким встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Верховний Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.
Зазначена правова позиція знайшла своє послідовне відображення також у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20 та інших.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, Верховного Суду у справах № 420/4049/20, № 420/5353/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визгаггя протиправними дій Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення № 2503-ХІІ та зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Щодо позовних вимог в частині видачі паспорта у формі книжечки зразка 1994 року без використання цифрового ідентифікатора особи і автоматизованої обробки персональних даних та без внесення інформації про нього до Єдиного Демографічного реєстру чи будь-яких баз даних і реєстрів, суд вважає такими, що такі не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі паспорта у формі, визначеній Положенням № 2503-ХІІ, не передбачено використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних, а предметом даного спору є саме протиправна відмова відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому вимоги щодо зобов'язання в цій частині є передчасними.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VI. Судові витрати.
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у оформленні та видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ з урахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII.
3. Зобов'язати Деснянський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-а, код ЄДРПОУ 42552598) оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ з урахуванням вимог Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02222, м. Київ, вул. Рональда Рейгана, 22, код ЄДРПОУ 42552598) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.