05 грудня 2025 року № 640/3625/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за правилами загального провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, де з огляду на вимоги п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, вважає, що розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Водночас вказує, що оскільки позивач є прокурором, та оскаржує умови проходження публічної служби, то така справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у силу ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зазначене клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У силу положень пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частинами першою-третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 260 КАС України).
Згідно частини четвертої статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12, частина четверта статті 257 КАС України).
Дана справа в розумінні пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України не належить до справ незначної складності.
Водночас, така її характеристика автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20).
Суд звертає увагу, що дана справа не належить до тієї категорії справ, які в розумінні підпунктами 1 - 6 частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України, повинні бути розглянуті судом виключно за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідача у клопотанні зазначив, що у цій справі вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Офісом Генерального прокурора, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Надаючи оцінку таким аргументам представника відповідача, суд зазначає, що посилання на те, що справа має важливе значення для відповідача не зумовлює необхідність розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Разом з тим, суд зауважує, що представник відповідача у поданому клопотанні не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом учасників.
При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавлені можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.
За таких обставин, зважаючи на характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень не залежно від порядку розгляду справи судом.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 248, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Колеснікова І.С.