ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"09" грудня 2025 р. Справа № 300/8717/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, згідно якого просить суд:
- визнати протиправними дії щодо відмови в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 ;
- скасувати відмову в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати видати паспорт прив'язки тимчасової споруди, для здійснення торгівлі з тимчасової споруди на місці перед торговельним павільйоном № 1 по АДРЕСА_1 .
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 КАС України).
Відтак, суд роз'яснює позивачу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Через це зміст позовних вимог має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Спосіб захисту порушеного права має відповідати положенням статті 5 КАС України.
Перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач у прохальній частині серед іншого просить суд: визнати протиправними дії щодо відмови в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 та скасувати відмову в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , в той же час, позивачем не конкретизовано яку саме відмову в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 слід скасувати, а саме не зазначено дату та номер відмови.
Відтак, прохальна частина позовної заяви, не містить належно викладеної вимоги щодо предмета спору.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не належно сформульовано прохальну частину позову, що не дає можливості суду чітко визначити предмет даного спору.
Відтак, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
При цьому, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частини 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Тобто, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем зазначено, що 16 лютого 2023 року рішенням Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради № 20 за зверненням директора КП «БРОШНІВ-ІНВЕСТ» було затверджено схему планування території ринку на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури і яка знаходиться в постійному користуванні КП «БРОШНІВ-ІНВЕСТ» по вул. Шкільній в с-щі Брошнів-Осада.
Крім того, позивач зазначає, що 03.10.2023 рішенням Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради № 98, за зверненням директора КП «БРОШНІВ-ІНВЕСТ» ОСОБА_2 , було внесено зміни до схеми планування території ринку на земельній ділянці для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури і яка знаходиться в постійному користуванні КП «БРОШНІВ- ІНВЕСТ», по вул. Шкільній в с-щі Брошнів-Осада.
Так, на думку позивача, вищенаведеним рішенням було затверджено нову схему планування території ринку, відповідно до якої під номером 34 знаходиться приміщення для торгівлі молочною продукцією. Розміщується це приміщення саме на тій частині земельної ділянки, яку позивач неодноразово просила в своїх заявах виділити їй під будівництво малої архітектурної форми (МАФ) і отримувала відмови, оскільки ця частина земельної ділянки межує з пам'ятником «Могила борцям за волю України» - ідеологічний монумент, пов'язаний з українською державністю та відновленням після замовчування сторінок нашої історії; територія навколо пам'ятника має мати естетичний вигляд і бути відкритою з усіх сторін.
Таким чином, суд зазначає, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав ще в 2023 році, в той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 27.11.2025, тобто із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В позовній заяві позивач зазначає, що про порушення свої прав дізналася при ознайомленні з письмовою відмовою Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності 06 червня 2025 року.
Однак, суд звертає увагу, що згідно змісту позовної заяви позивачем зазначено про всі рішення відповідача прийняті стосовно її заяв про виділення земельної ділянки під будівництво (розміщення) малої архітектурної форми (МАФ) під дві палатки - торгового павільйону загальною площею 24-26 кв. м. по АДРЕСА_1 .
Відтак, суд зазначає, що позивач могла реалізувати своє право та своєчасного звернутись до суду із даним позовом в межах строку звернення до адміністративного суду
Таким чином, наведені позивачем в позовній заяві обставини не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку звернення до суду.
В зв'язку вищенаведеним, суд вважає, що позивач звернувся до адміністративного суду із пропущенням шестимісячного строку звернення та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання:
- позовної заяви із належно оформленою прохальною частиною позовної заяви, а саме яку саме відмову відповідачаа в наданні можливості розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 слід скасувати (із зазначенням дати та номеру);
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.