ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" грудня 2025 р. справа № 300/8206/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, на стороні відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Кочержук Зоряна Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної гвардії України, за змістом якого просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії Головного управління Національної гвардії України щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка, підполковника ОСОБА_2 , у розмірі, передбачено постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її чоловіка, підполковника ОСОБА_2 , у розмірі, передбачено постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з урахуванням вже виплаченої суми 567 750,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
27.11.2025 від представника відповідача, разом із відзивом на позовну заяву, надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі частини 3 статті 123 КАС України у зв'язку з виявленням факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі.
Вказане клопотання мотивоване тим, що спір щодо виплати одноразової грошової допомоги належить до категорії справ, строки звернення у яких визначаються частиною 5 статті 123 КАС України, тобто, протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Зазначено, що позивачці стало відомо про порушення їхніх прав 29.05.2025, однак, із адміністративним позовом вони звернулися лише 06.11.2025, тобто з істотним пропуском встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши подану заяву та матеріали адміністративної справи, вирішуючи питання дотримання строків звернення із адміністративним позовом, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, окрема, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
З матеріалів справи встановлено, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 позивачка отримала одноразову грошову допомогу у розмірі 567 750,00 грн., як член сім'ї загиблого військовослужбовця. Виплату одноразової грошової допомоги у сумі 567 750,00 грн. здійснено 29.05.2025.
Тобто, одноразову грошову допомогу в спірному розмірі (567 750,00 грн.) позивачка отримала 29.05.2025. Таким чином, вважаючи, що така допомога повинна бути виплачена у більшій сумі, ніж та, яка була їй нарахована, позивачка повиненна була звернутися до суду з цим позовом у межах шестимісячного строку звернення до суду з дня, коли вона повиненна була дізнатися про порушення своїх прав, тобто до 29.11.2025.
Суд зазначає, що сторона позивачки звернулася до суду із вказаною позовно заявою 10.11.2025.
Водночас, на думку сторони відповідача, даний спір належить до категорії справ, строки звернення у яких визначаються частиною 5 статті 123 КАС України, тобто, протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_2 , чоловік позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причиною смерті є обставини, пов'язані із захистом Батьківщини. У зв'язку з цим ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 567 750,00 грн. як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Отже, предметом даного спору є правомірність виплати одноразової грошової допомоги, здійсненої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2023 №975, тобто, спір виник не у зв'язку з прийняттям, проходженням чи звільненням з публічної служби, а у сфері соціальних гарантій членам сімей загиблих військовослужбовців.
Позивачка не є суб'єктом публічної служби, а спірні правовідносини не стосуються реалізації чи припинення правового статусу публічного службовця.
За таких обставин суд доходить висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України, а строк звернення до суду має визначатися за загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України.
За наведених обставин у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 300/8206/25 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.