09 грудня 2025 року Справа № 280/2684/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Тивоненка Данила Руслановича ( АДРЕСА_2 ), до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133), про визнання протиправною та скасуванні постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Тивоненка Данила Руслановича, до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач, ЦВЛК ЗСУ), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, оформлену протоколом засідання від 19.02.2024 №1252;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки вих. 04-11/24 від 04.11.24 та переглянути Постанову по встановленню причинно-наслідкового зв'язку причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання відповідача від 19.02.2025 року №1252, з урахуванням висновків суду.
Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; стягнути у повному обсязі на користь позивачки судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача; у випадку призначення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін надати представнику позивачки можливість участі у всіх судових засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власного ноутбуку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка (представник позивачки) зазначив, що ЦВЛК ЗСУ під час розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК оформленою протоколом засідання №3726 від 08.10.2024 року 20 Регіональної військово-лікарської комісії, не у повному обсязі надали оцінку доводам та фактам викладеним у ній, а також документам наданим на їх підтвердження. Вказує, що у ОСОБА_2 під час здійснення ним заходів із захисту Батьківщини, почала розвиватися карцинома гортані, яка у зв'язку з подальшими ускладненнями розповсюдилася на надгортанник, що у подальшому стало причиною смерті ОСОБА_2 . Отже, зазначене захворювання з'явилося та почало прогресувати саме під час здійснення ОСОБА_2 «заходів із захисту Батьківщини», але аж ніяк не «під час проходження ним військової служби». Таким чином, формулювання у постанові ВЛК про причинний зв'язок захворювань військовослужбовця, що призвели до смерті ОСОБА_2 має бути наступним: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ».
Ухвалою від 10.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2684/25, розгляд справи призначено без виклику (повідомлення) сторін.
15.05.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві ЦВЛК ЗСУ посилається на те, що ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. З огляду на правові норми Положення №402, визначення причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5 та 21.6 глави 21 розділу II Положення №402, відноситься до дискреційних повноважень відповідної ВЛК. Просить суд у задоволенні адміністративного позову та у задоволенні клопотання представника позивачки про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити повністю.
19.05.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника позивачки надійшла відповідь на відзив. У відповіді зазначено, що визначальною умовою наявності причинно-наслідкового зв'язку захворювання, яке призвело до смерті, та причини смерті, є саме момент в який військовослужбовець отримав поранення (в момент безпосередньої участі у бойових діях), що стало передумовою для розвитку карцинома гортані (рак гортані), яка у зв'язку з подальшими ускладненнями розповсюдилася на надгортанник, що у подальшому стало причиною смерті військовослужбовця ОСОБА_2 . Посилання відповідача у спірній постанові на той факт, що померлий військовослужбовець ОСОБА_2 перебував недостатньо часу у зоні проведення бойових дій для можливості розвитку вказаного захворювання є необґрунтованими. Крім того, відповідачем не було наведено жодних заперечень в розрізі кожного з доводів позивачки та відповідно кожного з наявних доказів у матеріалах цієї справи. Також вважає, що вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача судових витрат, зокрема, судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі - є правомірними та обґрунтованими.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОСОБА_2 ). Факт укладання шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підтверджується Свідоцтвом про одруження від 27.11.1998 Серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 був призваний у жовтні 2022 року за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
03.03.2023 військовослужбовець ОСОБА_2 під час бойових дій поблизу н.п. Водяне Донецької області внаслідок ворожого обстрілу, отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин лівого зап'ястя, нижньої третини правого стегна та середньої третини правої гомілки, нижньої третини лівої гомілки та стопи з наявністю сторонніх тіл.
05.12.2023 військовослужбовця ОСОБА_2 госпітальною військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_3 , було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 о 11 год. 25 хв. військовослужбовець ОСОБА_2 помер у віці 54 років внаслідок злоякісного утворення надгортанника.
З протоколу патолого-анатомічного дослідження №1414 від 11.09.2024 Комунального некомерційного підприємства «Патологоанатомічне бюро» Запорізької міської ради вбачається, що причиною смерті є: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Глоткова кровотеча», «Злоякісне новоутворення надгортанника». Інші суттєві стани, які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті: Операція - ІНФОРМАЦІЯ_4 (трахеостомія).
Клінічно-патолоґо-анатомічний епікриз:
на підставі клінічних та патологоанатомічних даних встановлено, що у померлого ОСОБА_3 1970 р.н. мала місце плоскоклітинна зроговіла карцинома з приводу чого в 2023 році виконано надскладкову резекцію гортані, проведено курси хіміотерапії. Але мав місце продовжений ріст пухлини з інвазією кореня язика, з полями розпаду з подальшою масивною кровотечою внаслідок арозії судини. Не дивлячись на інтенсивну терапію відмічається прогресування поліорганної недостатності, зумовленої глибокими дистрофічними змінами внутрішніх органів внаслідок гострої крововтрати, що в умовах ендогенної інтоксикацій послугувало безпосередньою причиною смерті. Збіг клінічного та патологоанатомічного діагнозів. Категорія розтину 2.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, оформленого протоколом №3726 від 08.10.2024: «Захворювання молодшого сержанта ОСОБА_4 , 1970 року народження: «Злоякісне новоутворення надгортанника», згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.01.2024 №26, свідоцтва про хворобу №3779 ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 05.12.2023, довідки про причину смерті №1414 від 29.03.2024 виданого КНП Патолого-анатомічне бюро Запорізької міської ради, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 29.08.2024, виданого Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».
Не погоджуючись із вказаним формулюванням щодо причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті її чоловіка, позивачка звернулась до ЦВЛК ЗСУ із заявою про перегляд постанови ВЛК, у якій просила переглянути Постанову військово-лікарської комісії оформлену протоколом 20 Регіональної військово-лікарської комісії №3726 від 08.10.2024, в частині визначення причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті молодшого сержанта ОСОБА_2 , вказавши замість «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» - «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ».
Вказана заява була розглянута ЦВЛК ЗСУ.
У відповідь на зазначену заяву, ЦВЛК ЗСУ було надіслано Витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19.02.2025 року №1252 у якому було повідомлено про наступне: «Захворювання молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 : «Злоякісне утворення надгортанника», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 видане 29.08.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), довідкою про причину смерті видана комунальним некомерційним підприємством «Патологоанатомічне бюро Запорізької міської ради», іншими медичними та військово-обліковими документами, - ЗАХВОРВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».
Зважаючи на термін участі військовослужбовця у бойових діях (2 тижні), а також етіопатогенез захворювання, що не дозволяє віднести початок його розвитку на період участі у бойових діях, підстави для відміни чи прийняття іншої постанови - відсутні».
Не погоджуючись з рішенням відповідача, оформленим протоколом засідання від 19.02.2024 №1252, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є: Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402 у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2801-XII законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Так, статтею 70 Закону №2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом №2232-ХІІ.
Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною другою цієї статті передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Як передбачено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3. розділу I Положення №402, є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до підпункту 2.4.5. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.
Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння) у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
Пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).
Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пунктом 21.8 цієї глави, забороняється.
Відповідно до пункту 21.9 глави 21 розділу II Положення №402 визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Підпунктом 21.30 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.4, 21.5 розділу II Положення.
За обставинами цієї справи, на засіданні 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця було прийнято рішення, оформленого протоколом №3726 від 08.10.2024, відповідно до якого «Захворювання молодшого сержанта ОСОБА_4 , 1970 року народження: «Злоякісне новоутворення надгортанника», - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».
Рішенням ЦВЛК ЗСУ ЦВЛК ЗСУ, оформленим протоколом від 19.02.2025 за №1252, підтримано висновок ВЛК про причинний зв'язок захворювання з причиною смерті колишнього військовослужбовця, а саме: «Захворювання молодшого сержанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 : «Злоякісне утворення надгортанника», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 видане 29.08.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), довідкою про причину смерті видана комунальним некомерційним підприємством «Патологоанатомічне бюро Запорізької міської ради», іншими медичними та військово-обліковими документами, - ЗАХВОРВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».
Зважаючи на термін участі військовослужбовця у бойових діях (2 тижні), а також етіопатогенез захворювання, що не дозволяє віднести початок його розвитку на період участі у бойових діях, підстави для відміни чи прийняття іншої постанови - відсутні».
Інструкція щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затверджена наказом Міністерством охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 за №1152/13026 (із змінами) (далі - Інструкція №545).
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №545 лікарське свідоцтво про смерть видається обов'язково з поміткою «остаточне», «попереднє», «замість попереднього», «замість остаточного».
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №545 лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.
Згідно з пунктом 2.4 цієї ж Інструкції забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.
Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.
Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу». У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.
Пунктом 3.11 Інструкції №545 визначено, що у пункті 11 лікарського свідоцтва про смерть лікар указує свої прізвище, ім'я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.
Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.
У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.
У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися.
У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан.
У частині II пункту 11 свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов'язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, якщо такі мали місце.
В матеріалах справи наявний протокол патолого-анатомічного дослідження №1414 від 11.09.2024 Комунального некомерційного підприємства «Патологоанатомічне бюро» Запорізької міської ради з якого вбачається, що причиною смерті є:
R57.1 «а» «Гіповолемічний шок»;
R04.1 «б» «Глоткова кровотеча»;
С10.1 «в» «Злоякісне новоутворення надгортанника».
Інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті; підкреслено: Операція - 28.08.2024 (трахеостомія).
Зазначений протокол підписано патологоанатомом та завідувачем відділення, та взято до уваги ВЛК та ЦВЛК при встановленні причинного зв'язку захворювання з причиною смерті.
Суд звертає увагу на те, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання зі смертю військовослужбовця (колишнього військовослужбовця) на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов'язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.
Аналогічна висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2025 року у справі №480/278/23.
Позивачкою не зазначено, а судом не встановлено порушення процедури прийняття відповідних висновків ВЛК та ЦВЛК.
У цьому контексту також варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК (ЦВЛК), суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК (ЦВЛК) виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Подібний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 по справам №240/13173/22 та №600/3273/22-а.
Судом не виявлено порушення відповідачем процедури прийняття спірного рішення (протокол засідання від 19.02.2024 №1252).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене, суд не може погодитись з обґрунтованістю доводів та вимог позивачки.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи усі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Тивоненка Данила Руслановича ( АДРЕСА_2 ), до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133), про визнання протиправною та скасуванні постанови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «09» грудня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль