08 грудня 2025 року Справа № 160/17592/25 ЗП/280/1118/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду, за підсудністю з Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (від імені якого діяли співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (далі - відповідач), третя особа Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області (далі - третя особа), в якій позивач, з урахуванням останньої уточненої позовної заяви, просив суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо:
- внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку;
- направлення звернення до поліції без вручення повістки;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 як структурний підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- виключити відомості про порушення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- надати письмове підтвердження виконання протягом 5 днів з моменту набрання рішення законної сили;
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області:
- вилучити дані, пов'язані з зверненням №Е1607169 із системи «Єдиний облік»;
- надати письмове підтвердження виконання протягом 3 днів з моменту набрання рішення законної сили;
4. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
До суду надійшла виправлена позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (від імені якого діяли співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо:
- Внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення мною правил військового обліку.
- Направлення звернення до поліції без вручення повістки;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 :
- Виключити недостовірні відомості про порушення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
- Надати письмове підтверження виконання протягом 5 днів з моменту набрання рішення законної сили;
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області:
- Вилучити дані, пов'язані з зверненням №E1607169 із системи «Єдиний облік».
- Надати письмове підтверження виконання протягом 3 днів з моменту набрання рішення законної сили;
4. У разі задоволення позову повністю - прошу стягнути суму судового збору 1937,92 гривень, з обох відповідачів солідарно, або пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.
5. У разі часткового задоволення - прошу стягнути судовий збір з того відповідача, чиї дії (бездіяльність) будуть визнані протиправними судом.
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року залучено у якості співвідповідача по справі №160/17592/25 (ЗП/280/1118/25) - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Витребувано від ОСОБА_1 засвідчену належним чином копію військово - облікового документу.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 особову справу та всі наявні документи, що стосуються ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в тому числі:
копію повістки, сформованої у встановленої законодавством порядку, скеровану на адресу ОСОБА_1 у відповідності до вимог Порядку №560, на підставі якої внесено запис про порушення правил військового обліку;
матеріали, які підтверджують направлення чи вручення повістки або спроби її вручити ОСОБА_1 , отримання її або відмови у її отриманні; акт відмови у отриманні повістки та відповідний відеозапис, обов'язковість складання яких встановлена п.п.30,40, 41, 47 Порядку №560;
докази складання постанови стосовно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про притягнення до адміністративної відповідальності та докази набрання нею законної сили;
докази правомірності (без вручення повістки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у встановленому законом порядку) формування та направлення електронного звернення до органів поліції про затримку та доставку до ТЦК та СП, виходячи з процедури, передбаченої п.27- 30-3, 41 Порядку 560.
Зобов'язано надати витребувані докази протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, а письмову інформацію про неможливість подання таких доказів із зазначенням причин неможливості їх подання надати протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Встановлено ІНФОРМАЦІЯ_2 (строк для подання відзиву на позов п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали від 11.11.2025 було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_2 в його електронний кабінет та доставлено 13.11.2025 о 01:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на час розгляду та вирішення даної справи ІНФОРМАЦІЯ_5 не подано до суду витребувані докази, а також не надано пояснень щодо неможливості їх подання у встановлений строк, відзиву на позовну заяву не надходило.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду клопотань, пояснень, відзиву на позовну заяву не надходило.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 19.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 створив повістку №2554513, яку, за його заявою, надіслав через АТ «Укрпошта». Повістка містила вимогу з'явитися до 12.03.2025 до РТЦК. Проте позивач її не отримував, що підтверджується листом ТЦК № НОМЕР_2 . 15.03.2025 ТЦК направив до поліції звернення №Е1607169 з вимогою про доставлення позивача, що підтверджується листом ГУ НП №Ж-97еп/04/08-2025 від 08.05.2025. Відповідно до листа ТЦК № НОМЕР_2 від 22.05.2025 протокол про адміністративне правопорушення не складався, що свідчить про відсутність законних підстав для внесення даних позивача до ЄДРПВР. Після неявки ТЦК та СП, без складання адміністративного протоколу та без підтвердження вчинення правопрушення, надіслав звернення до поліції щодо доставлення. Таким чином, відомості про нібито вчинене правопорушення були внесені до системи «Єдиний облік». Позивач вказує, що жодного листа не отримував, у відповіді ТЦК не надано доказів вручення повістки особисто під підпис. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_8 вчиняє дії щодо виклику позивача до центру, вручення повісток та спроби доставлення, не дотримуючись вимог чинного законодавства. Всі ці дії мають місце без належного правового оформлення (відсутність особистого вручення, відсутність протоколів) та за відсутності належних підстав. Крім того, відповідно до листів, які надходили позивачу як відповіді на запити, з'ясувалося, що його персональні дані передано до баз даних (ЄДРПВР) без процесуальних підстав, що створює ризики неправомірного переслідування. Також позивач звертає увагу, що строк притягнення до відповідальності за ст.210 та 210-1 становить три місяці з дня виявлення правопорушення. Як вбачається з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 за №4424 від 22.05.2025 та листа від ГУ НП України в Запорізькій області №Ж-97еп/04/08-2025 від 08.05.2025, ТЦК зафіксував «порушення» 15.04.2025 (було сформовано та направлено звернення від 15.04.2025 №Е1607169 до органів Національної поліції щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 для складання адміністративного протоколу). Таким чином, граничний строк сплинув 15.07.2025. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що в ІКС ІПНП міститься інформація про реєстрацію і інформаційній системі «Єдиний облік» звернення №Е1607169 від 15.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП. Посилання Позивача щодо незаконного внесення відомостей про позивача до електронної картки ІП Призовник, військовозобов'язаний, резервіст є безпідставними і не підтвердженими, містять ознаки ситуативної форми захисту. Звертає увагу суду, що інформація внесена до ІКС ІПНП на підставі направлення електронного повідомлення за структурою транспортного конверту від Ресурсу Міноборони до відповідного програмного інтерфейсу електронних інформаційних ресурсів Національної поліції України. Фактично працівниками поліції ГУНП в Запорізькій області через електронну картку інформація щодо Позивача до підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» ІКС ІПНП «Єдиний облік» не вносилась. Звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 відбулось за допомогою електронного звернення останнього, а тому внесення відомостей до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось у автоматичному режимі, що передбачено наказом МВС України № 80 від 10.02.2025. Наголошує, що жодних доказів, які б свідчили про порушення прав Позивача саме працівниками ГУНП в Запорізькій області не надано, права та інтереси Позивача працівниками ГУНП в Запорізькій області не порушувалися. Враховуючи вищевикладене, ГУНП в Запорізькій області не було допущено порушень вимог чинного законодавства стосовно внесення відповідних відомостей про Позивача до ІКС ІПНП «Єдиний облік», оскільки внесення відомостей щодо вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось у автоматичному режимі. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що ГУНП вказує, що внесення відомостей до підсистеми «Призовник, військовозобов'язаний, резервіст» відбулося в автоматичному режимі на підставі електронного звернення ТЦК та СП, проте: не заперечує сам факт наявності запису про позивача у системі «Єдиний облік»; не надано доказів законності звернення ТЦК; проігноровано факт відсутності протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідач стверджує, що його дії не порушили права позивача, однак: внесення відомостей про особу до підсистеми, яка використовується для затримання та доставлення до ТЦК, саме по собі є втручанням у права та свободи; відомості у системі «Призовник…» є підставою для дій працівників поліції та ТЦК, що напряму впливає на право та свободу пересування та особисту недоторканість; ці відомості слугують підставою для дій працівників поліції та ТЦК, що напряму впливає на права позивача; внесення даних до ЄДРПВР та ІПНП без складання протоколу про адміністративне правопорушення є протиправним. Посилання на наказ МВС №80 від 10.02.2025 не скасовує того, що внесення даних до ІКС «ІПНП» є дією суб'єкта владних повноважень. Навіть за автоматичного режиму ГУНП відповідає за: зберігання та обробку неправомірних відомостей; перевірку законності звернення ТЦК. Згідно зі ст.210 та 210-1 КУпАП, внесення відомостей можливе лише після складання протоколу. ГУНП не надано жодного доказу його наявності, а лист ТЦК № НОМЕР_2 прямо підтверджує його відсутність. ГУНП є належним відповідачем, оскільки є розпорядником інформаційної підсистеми, до якого внесено дані, забезпечує зберігання та доступ до них, може ініціювати їх видалення чи виправлення.
17.11.2025 від позивача надійшли витребувані судом докази.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів справи судом установлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області із заявою, в якій просив повідомити наступне: чи перебуває він в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки; повідомити яке саме адміністративне првопорушення є підставою для перебування позивача в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки; повідомити дату та на підставі чого інформацію щодо визнання позивача особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, було додано до відповідного реєстру, ведення якого здійснює Національна поліція.
Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області листом від 08.05.2025 №Ж-97еп/04/08-2025 повідомило позивача, що в ІКС ІПНП міститься інформація про реєстрацію в інформаційній системі «Єдиний облік» звернення №Е1607169 від 15.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210, 210-1 КУпАП.
Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою, в якій просив повідомити які порушення правил військового обліку виявлено щодо нього; ким та коли були виявлені порушення ним правил військового обліку; ким та коли були внесені дані про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 22.05.2025 №4424 повідомив позивача, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадянину ОСОБА_1 засобами Реєстру було згенеровано повістку від 19.02.2025 №2554513 та відправлено засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта» на адресу місця реєстрації з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 для звіряння облікових даних, проходження медичного огляду до 12.03.2025. На вказану дату громадянин ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_9 не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, чим вчинив адміністративні правопорушення. На підставі пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 засобами Реєстру було сформовано та направлено звернення від 15.04.2025 №Е1607169 до органів Національної поліції щодо доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 для складання адміністративного протоколу.
Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області із заявою, в якій просив видалити інформацію про реєстрацію в інформаційній системі «Єдиний облік» звернення №Е1607169 від 15.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст.210, 210-1 КУпАП, скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.03.2025 №Е1607169 до органів Національної поліції, щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 для складання адміністративного протоколу по ст.210-1 КУпАП.
Крім того, позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою, в якій просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_12 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 від 15.04.2025 №Е1607169 до органів Національної поліції, щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 для складання адміністративного протоколу по ст.210-1 КУпАП.
Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області листом від 29.05.2025 №Ж-113еп/04/08-2025 повідомлено позивача, що інформація відносно позивача надійшла в електронному вигляді відповідно до п.56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Зазначена інформаційна взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується КМУ через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністра оборони України та Міністерства внутрішніх справ України 18.05.2023 №290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2023 №1052/40108.
ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 07.06.2025 №4824 повідомив позивача, що підстави для виключення з Реєстру інформації про порушення військового обліку громадянином ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_9 відсутні.
Позивач, не погодившись з діями ІНФОРМАЦІЯ_2 як структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо: внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення мною правил військового обліку та направлення звернення до поліції без вручення повістки, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).
Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу);
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з приписами п. 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком №1487, відповідно до п.56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не надано жодних доказів того, що позивачу було належним чином вручено (направлено) повістку, а також відсутні докази, що у своїй сукупності підтверджують таке направлення (повідомлення Укрпошти про вручення, опис вкладення в цінний лист, підпис про особисте отримання).
Суд акцентує увагу на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_12 не скористався своїм право на подачу відзиву на позовну заяву та не спростував зазначені обставини.
Таким чином, відсутні докази того, що ІНФОРМАЦІЯ_12 здійснював виклик позивача відповідно до вимог Порядку № 560 за допомогою повістки, а тому суд дійшов висновку про необізнаність позивача щодо необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_9 та, як наслідок, відсутність підстав вважати, що позивач порушив правила військового обліку шляхом неприбуття за повісткою.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_12 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Як було зазначено, відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень ІНФОРМАЦІЯ_9 належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_5 не надано жодних доказів про підтвердження факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
Крім того в матеріалах справи відсутні докази того, що уповноваженими органами складалися у відношенні позивача протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В матеріалах справи також відсутні докази оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, саме факт прийняття постанови про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв+) про порушення ним правил військового обліку.
Оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався, суд дійшов висновку, що відомості до Реєстру відносно позивача внесені не в законний спосіб.
Враховуючи, що судом встановлена протиправність внесення ІНФОРМАЦІЯ_12 інформації до реєстру про порушення позивачем правил військового обліку, також є протиправним інформування органів Національної поліції про відповідні порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона захисту повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ІНФОРМАЦІЯ_5 , як суб'єктом владних повноважень, доводи позивача не спростовані. Витребувані ухвалою від 11 листопада 2025 року докази суду не надані, вимоги ухвали не виконані.
Таким чином, із аналізу встановлених вище обставин та приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку без притягнення позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч вищенаведених положень законодавства, а відтак такі дії ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягають визнанню судом протиправними.
Враховуючи, що судом встановлена протиправність внесення ІНФОРМАЦІЯ_5 інформації до реєстру про порушення позивачем правил військового обліку, також є протиправним інформування органів Національної поліції про відповідні порушення.
При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не ведуть бази розшуку органів поліції, зокрема не наповнюють відомостями базу даних розшуку ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», не вносять та не виключають до них відомості, це функції Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Згідно з ч. 2 вказаної статті, поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності: 1) формує реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; 2) користується реєстрами та базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади; 3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу; 4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями; 5) надає до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі та в обсягах даних, зазначених устаттях 7, 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", відомості, необхідні для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може створювати власні реєстри та бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону, та інформаційно-аналітичні системи (у тому числі міжвідомчі), необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про Національну поліцію» поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України».
За визначенням пункту 2 розділу I Положення №676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Згідно з п.1 розділу IІ Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.
Згідно з пунктом 1 розділу ІIІ Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується: для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначеністаттею 26 Закону України «Про Національну поліцію»; для формування баз даних у сфері управлінських відносин, необхідних для виконання покладених на поліцію повноважень; для формування баз даних, необхідних для забезпечення щоденної діяльності поліції, у сфері трудових відносин, фінансового забезпечення, документообігу.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення №676, бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно: повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку; інформації, отриманої з фото- і відеотехніки, відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію»; щодобових переліків та складу нарядів поліції та слідчо-оперативних груп, що заступають на чергування; завдань та орієнтувань, що доводились до нарядів поліції для реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події; звітування нарядів поліції за результатами реагування на повідомлення про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, виявлення додаткових обставин на місці пригоди; пересувань нарядів поліції, які отримані із планшетних комп'ютерів (мобільних терміналів) та засобами GPS.
Поліція може створювати інші бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, відповідно достатті 25Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» може містити дані щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 ,210-1 КУпАП, а також щодо розшуку цих осіб.
Такі дані вносяться до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» на підставі звернення ТЦК та СП, яке передбачене Додатком 20 до Порядку №1487 і, як вже зазначав суд, надсилається органам Національної поліції для розшуку та доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області звернення №Е1607169 від 15.04.2025 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Стосовно вимоги про зобов'язання надати письмове підтверження виконання з моменту набрання рішення законної сили, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями ст. 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.
На даний час відсутні підстави вважати, що відповідач має намір на ухилення від виконання рішення суду у цій справі або вчиняє дії, які будь-яким іншим чином перешкоджатимуть у виконанні рішення, і за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
З огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав в даному випадку для застосування ст. 382 КАС України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1937,92 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул. Апухтіна Дмитра, буд.29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області звернення №Е1607169 від 15.04.2025 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , щодо якого надсилалося звернення відповідно до вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1937,92 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень 92 копійки).
У встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова