05 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/6716/25
13:50 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
позивач 1: ОСОБА_1 - представник адвокат Бойко Богдан Богданович,
позивач 2: ОСОБА_2 - представник адвокат Бойко Богдан Богданович,
відповідач: Ужгородська міська рада - представник Ленько Артем Юрійович,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКАН» - представник Шерегі Віктор Миколайович,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІВЕТА» - представник не у судове засідання з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКАН» (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 44, код ЄДРПОУ 34262126), Товариство з обмеженою відповідальністю “ІВЕТА» (88018, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Лермонтова, будинок, 25, код ЄДРПОУ 20448398) про визнання протиправним та скасування рішення,
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 05 грудня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 08 грудня 2025 року.
20 серпня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКАН», Товариство з обмеженою відповідальністю “ІВЕТА», якою просить визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №1302 від 13.06.2023 року (XXХVIІ сесія VIІI скликання) про затвердження містобудівної документації - “Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною».
25 серпня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено вирішувати справу в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 24 вересня 2025 року. Зобов'язано Ужгородську міську раду опублікувати оголошення про відкриття Закарпатським окружним адміністративним судом провадження в даній адміністративній справі у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, у порядку, встановленому статтею 264 КАС України. Клопотання представника позивача про витребування доказів - повернуто заявнику без розгляду.
24 вересня 2025 року судом від Ужгородської міської ради витребовувалися докази, які необхідно було надати суду до 01 жовтня 2025 року:
- докази опублікування в офіційному виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №260/6716/25;
- належним чином засвідчену копію рішення Ужгородської міської ради №1302 від 13.06.2023 року про затвердження містобудівної документації "Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною" з додатками;
- докази офіційного оприлюднення оскаржуваного рішення Ужгородської міської ради №1302 від 13.06.2023 року про затвердження містобудівної документації "Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною" з додатками;
- документи, які слугували підставою для прийняття рішення Ужгородською міською радою №1302 від 13.06.2023 року про затвердження містобудівної документації "Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною" з додатками (план зонування, попередній план зонування, громадські слухання), (а.с.30-32, т.2)
29 вересня 2025 року Ужгородською міською радою, на виконання вимог ухвали надано суду докази, (а.с. 42-99, т.3)
04 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач 1: ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,06 га за кадастровим номером - 110100000:10:001:0140, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд яка розташована за адресою - АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2016 року. ОСОБА_1 наголошує, що вищезазначене будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 ТОВ “МАРКАН» здійснює без дотримання санітарних розривів та протипожежних відстаней по відношенню до його нерухомості, яка знаходиться на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0140. Позивач 2: ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу є власником земельної ділянка площею 0,102 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:10:001:0271. На вищезазначеній земельній ділянці, знаходиться нерухоме майно, за яким Позивач 2 стала власником спільної часткової власності (у частці 72/1000). Починаючи з 26.09.2024 року, власник суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 - Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКАН», код ЄДРПОУ - 34262126 розпочало забудову власної ділянки, та здійснює будівництво декількох багатоквартирних житлових будинків. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наголошують щодо протиправності та необхідності скасування рішення Ужгородської міської ради № 1302 від 13.06.2023 року (XXXVII сесія VIII скликання) про затвердження містобудівної документації - “Внесення змін в детальний план території, обмеженою вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною» у зв'язку із тим, що затверджені зазначеним рішенням зміни до детального плану не відповідають Генеральному плану міста Ужгород щодо цільового призначення земельних ділянок ТОВ “МАРКАН» та ТОВ “ІВЕТА».
Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 серпня 2025 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
10 вересня 2025 року третьою особою ТзОВ "Маркан" подано до суду письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що відповідно до змісту позовних вимог, позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради № 1302 від 13.06.2023 року XXXVII сесія VIII скликання) про затвердження містобудівної документації - “Внесення змін в детальний план території, обмеженою вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною» (надалі за текстом Рішення № 1302»). Підставою для визнання протиправним зазначеного Рішення № 1302 позивачі посилаються на той факт, що затверджені зазначеним рішенням зміни до детального плану не відповідають Генеральному плану міста Ужгород щодо цільового призначення земельних ділянок ТОВ “МАРКАН» та ТОВ “ІВЕТА». Однак, прийняте Рішення № 1302 про затвердження містобудівної документації, зокрема детального плану території відноситься до компетенції Ужгородської міської ради. Зазначене рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, після проходження усіх відповідних процедур (в тому числі громадських слухань, відповідних публікацій та оголошень). Зазначене Рішення № 1302 винесене 13.06.2023 року та оприлюднено на сайті Ужгородської міської ради 15.06.2023 року. Слід зауважити, що прийняттю Рішення № 1302 передували громадські слухання. Отже, будучи власником нерухомого майна та земельної ділянки з 2016 року позивач ОСОБА_1 мав можливість за бажанням приймати участь у громадських слуханнях з затвердження детального плану території м.Ужгород, на якій знаходиться його нерухоме майно та висловлювати свої зауваження та заперечення; також, ОСОБА_1 мав можливість ознайомлюватись у відкритих джерелах засобів масової інформації (зокрема на сайті Ужгородської міської ради) з оскаржуваним рішенням з моменту його публікації - з 15.06.2023 року. В свою чергу, інший позивач ОСОБА_2 , будучи засновником та директором ПП “РИТМ», яке являється власником нерухомості (земель та майна) з 2017 року, теж мала можливість бути обізнаною щодо оскаржуваного Рішення № 1302 з моменту його публікації. Зазначений факт свідчить про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог внаслідок перебігу терміну позовної давності для звернення до суду. На підставі вищевикладеного, просять суд під час розгляду адміністративної справи № 260/6716/25 врахувати викладені ТОВ “МАРКАН» у даному відзиві доводи, заперечення, зауваження та заяви щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог та щодо підстав для залишення їх без розгляду, (а.с.2-17, т.2).
16 вересня 2025 року представником позивачів подано суду відповідь на пояснення третьої особи. У змісті кого зазначається, що предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача, яке є нормативно -правовим актом, що відповідно до частини 3 ст. 246 КАС України може бути оскаржено протягом усього строку його чинності, строк звернення з цим позовом до суду позивачами не пропущено, ( а.с.238,245, т.2)
Представник позивачів адвокат Бойко Б.Б. у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, уточнень позовних вимог не подавав. Додатково пояснив, що Позивач ОСОБА_1 має житловий будинок, а вищезазначене будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 ТОВ “МАРКАН» здійснює без дотримання санітарних розривів та протипожежних відстаней по відношенню до нерухомості ОСОБА_1 (житлового будинку), яка знаходиться на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0140. ОСОБА_2 теж є власником виробничих приміщень. Для будівництва житлового фонду законодавцем встановлені санітарно-захисні зони, а на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 ТОВ “МАРКАН» здійснює таке будівництво без дотримання санітарних розривів та протипожежних відстаней по відношенню до будівель та споруд ОСОБА_2 , які знаходяться на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:10:001:0271. Крім того, таке будівництво суперечить та не враховує містобудівну документацію.
Представник відповідача під час судового розгляду проти адміністративного позову заперечував. Відзиву не подавали. У своїх поясненнях поданих суду 31 жовтня 2025 року та під час судового розгляду представник посилався на ту обставину, що при затвердженні детального плану відповідач керувався Розділом V Закону України №3038-VI, а саме п. 6-3 . Крім того, Генеральним планом міста Ужгорода передбачалась мінімізація промислових зон на території міста, то оспорюваним детальним планом території, реалізовано та узгоджено ці положення, (а.с.157 т.3)
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРКАН» у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з мотивів, що викладені у тому числі і у поясненнях від 10.09.2025 року, (а.с.2-17, т.2).
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ІВЕТА» у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового розгляду повідомлені у визначений законом спосіб, зокрема доставкою судового виклику до Електронного кабінету.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
2. Обставини, встановлені судом.
04 червня 2004 року рішенням Ужгородської міської ради ХХХІХ сесії IV скликання № 313 затверджено Генеральний план міста Ужгород (коригування окремих розділів), (т.1, а.с.139).
Супровідна записка до проєкту рішення «Про затвердження містобудівної документації», (а.с.50, т.3). Даним проєктом пропонується затвердити містобудівну документацію. Містобудівна документація розроблена на підставі рішення ХХХ сесії Ужгородської міської ради 13.12.2022 року № 1042 «Про внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною».
21 квітня 2023 року проведено громадські слухання проєкту.
13 червня 2023 року Рішенням № 1302 винесеним Ужгородською міською радою на підставі ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 59 закону «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 року № 290 затверджено містобудівну документацію - «Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною» .
15 червня 2023 року рішення оприлюднено на сайті Ужгородської міської ради.
Відповідно до Генерального плану під позначкою 156 вказана земельна ділянка по АДРЕСА_4 , за функціональним призначенням належить: до території промислових підприємств, (т.3, а.с.78-83, 263).
Згідно викопіювання із містобудівної документації «Детальний план території обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною» затвердженого рішенням Ужгородської міської ради № 1287 від 11.10.2018 року ( ХХVIII сесія VII скликання функціональне призначення вказаної території: виробнича та комунально-складська територія, (а.с.264, т.3).
Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,06 га за кадастровим номером - 110100000:10:001:0140, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд яка розташована за адресою - АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.05.2016 року.
Позивач ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу є власником земельної ділянка площею 0,102 га, цільове призначення якої - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:10:001:0271. Згідно витягу з державного реєстру речових прав станом на 02.05.2025 року за адресою АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:10:001:0157 (цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа 11902 кв.м. На вищезазначеній земельній ділянці, знаходиться нерухоме майно, за яким Позивач 2 ОСОБА_2 стала власником спільної часткової власності (у частці 72/1000), (а с.43, т.2)
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №444496 від 27.05.2008 року ТзОВ «Маркан» є власником земельної ділянки площею 0,9543 га, земельна ділянка розташована АДРЕСА_4 , цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості, ( а.с.51. т.2)
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 08.11.2024 року за адресою: АДРЕСА_4 знаходиться земельна ділянка площею 0,9543 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 із цільовим призначенням: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель Землі житлової та громадської забудови, власник ТзОВ «Маркан»), (40-41, т.1).
06 листопада 2025 року згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156, площа 0,9543 га орендарем виступає ТзОВ «Івета», строк дії оренди до 06.05.2028 року, (а.с.241 т.3).
Вищезазначена земельна ділянка ТОВ «МАРКАН» з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 знаходиться суміжно із наступними земельними ділянками, які належать на праві власності ПП «РИТМ 2011» (з 02.05.2025 року земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0271 належить ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 :
- земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0271, площею 0,102 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0276, площею 0,3703 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0272, площею 0,1544 га, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.252, т.3);
- земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0174, площею 0,1313 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07) категорія: землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_3 ( а.с.249, т.3).
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 19.08.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 знаходиться земельна ділянка площею 0,313 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0174 із цільовим призначенням: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель Землі житлової та громадської забудови, право оренди земельної ділянки ТзОВ «Івета»), (39, т.1).
24 грудня 2024 року ТзОВ «Маркан» та ТзОВ «Івета» затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва - нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будників з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою м. Ужгород, вул. Мукачівська, 44, (а.с.45, т.1). Відповідність цільового та функціонального призначення земельних ділянок: 2110100000:10:001:0174 площа: 0,0313 га, 2110100000:10:001:0366 площа 0.0667 га, 2110100000:10:001:0156 площа 0.9543 га. Функціональне призначення: Ж-4 (багатоквартирна житлова забудова (зона багатоквартирної житлової забудови) згідно документу: ДПТ, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною, (а.с.45, 46 т.1)
Вважаючи, що рішення Ужгородської міської ради від 13 червня 2023 року № 1302, яким затверджено детальний план передбачає громадську забудову в тому числі, житлову на землях які, за генеральним планом належать до територій промислових підприємств, а отже фактично змінює положення генерального плану міста Ужгорода щодо функціонального призначення територій промисловості на землі громадської та житлової забудови, що є підставою для визнання такого протиправним та послужило приводом для звернення позивачів із даним позовом до суду. Крім того, за позицією позивачів оскаржуваним рішенням затверджено детальний план території, який стосується безпосередньо належного позивачам майна, впливає на можливість реалізовувати право щодо користування таким і робить неможливими його використання за прямим призначенням.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно із ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У ст. 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 №2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
Так, спірним у цій справі є рішення Ужгородської міської ради від 13 червня 2023 року №1302 «Про затвердження містобудівної документації», яким міська рада вирішила затвердити містобудівну документацію «Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною», (а.с.137, т.1)
Верховний Суд вже розглядав справи, в яких аналізував правову природу містобудівної документації як правового акту та, відповідно, особливості розгляду судом справ цієї категорії.
Зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі №363/3786/17, від 16.10.2019 у справі №363/3101/17 Велика Палата Верховного Суду, а також у постановах від 03.02.2020 у справі №826/16737/18, від 14.07.2021 у справі №260/20/19, від 20.09.2021 у справі №809/1806/16 Верховний Суд дійшов висновку, що детальний план території, як і генеральний план населеного пункту, за своєю правовою природою та з огляду на процедуру прийняття, є нормативно-правовим актом.
Щодо дотримання строків звернення позивачів до суду із даним позовом.
Третя особа, ТзОВ «Маркан» у своїх пояснення до суду вказує, що позивач ОСОБА_1 мав можливість ознайомлюватись у відкритих джерелах засобів масової інформації (зокрема на сайті Ужгородської міської ради) з оскаржуваним рішенням з моменту його публікації - з 15.06.2023 року. В свою чергу, позивач ОСОБА_2 , будучи засновником та директором ПП “РИТМ», яке являється власником нерухомості (земель та майна) з 2017 року та з 2025 року, теж мала можливість бути обізнаною щодо оскаржуваного Рішення № 1302 з моменту його публікації. Зазначений факт свідчить про наявність підстав для залишення без розгляду позовних вимог.
За приписами частини другої та третьої ст. 264 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано такий акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом строку їх чинності.
Суд виходить із того, що предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача, яке є нормативно -правовим актом, що відповідно до частини 3 ст. 246 КАС України може бути оскаржено протягом усього строку його чинності, строк звернення з цим позовом до суду позивачами не пропущено.
Щодо суті спору.
Що стосується правомірності оскаржуваного рішення Ужгородської міської ради за №1302 від 13.06.2023 “Про затвердження містобудівної документації» яким міська рада затвердила містобудівну документацію - «Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною», судом встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Частиною другою даної статті передбаченою, що у разі якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, генеральні плани населених пунктів у межах такої громади розробляються у складі комплексного плану або включаються до нього як складові відповідно до статті 16-1 цього Закону. Положення генеральних планів таких населених пунктів мають узгоджуватися з іншими положеннями комплексного плану.
Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану. Обсяг таких планувальних рішень затверджується Кабінетом Міністрів України.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Вказана стаття Закону також передбачає особливий порядок розроблення та ствердження Генерального плану міста.
Так, Генеральний план підлягає експертизі, порядок проведення якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011р. № 548.
Відповідно до пунктів 2, 8, 10, 11 Порядку № 548 експертизі підлягають проекти такої містобудівної документації: Генеральної схеми планування території України; схеми планування окремих частин території України; схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів; комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад; генеральних планів міст.
Зміни до зазначеної містобудівної документації підлягають експертизі згідно з цим Порядком.
Для проведення експертизи замовник подає експертній організації заяву, до якої додаються:
проект містобудівної документації (зокрема розділи, що можуть розроблятися за окремим завданням у випадках, передбачених законодавством) у формі електронного документа, на який накладені кваліфіковані електронні підписи відповідальних осіб. Надання документів, що мають гриф обмеження доступу, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законодавством;
матеріали про результати проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні;
матеріали про результати розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою, зокрема висновки (за відповідним напрямом) органів земельних, водних, лісових ресурсів, дорожнього господарства, охорони культурної спадщини, ядерної та радіаційної безпеки, цивільного захисту (зокрема з питань інженерно-технічних заходів цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки), природоохоронного та інших органів, яким відповідно до закону належать повноваження щодо розгляду містобудівної документації.
За результатами проведеної експертизи у строки, визначені у пункті 9 цього Порядку, експертна організація надає замовнику експертний висновок в електронній формі, на який накладені кваліфіковані електронні підписи відповідальних осіб:
позитивний - у разі відповідності проекту містобудівної документації вимогам законодавства, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, завданню на розроблення містобудівної документації, порядку її розроблення, будівельним нормам, вимогам щодо її складу та змісту;
негативний - у разі невідповідності проекту містобудівної документації вимогам законодавства, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій, завданню на розроблення містобудівної документації, порядку її розроблення, будівельним нормам, вимогам щодо її складу та змісту.
Надання негативного висновку здійснюється з обґрунтуванням причин та посиланням на відповідні норми законодавства, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в частині невідповідності проекту містобудівної документації їх положенням чи порушення порядку розроблення містобудівної документації, включаючи процедуру стратегічної екологічної оцінки.
Виправлення помилок і невідповідностей, не пов'язаних із зміною проектних рішень, здійснюється замовником експертизи у робочому порядку під час проведення експертизи в межах строків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Затвердження проектів містобудівної документації, визначеної пунктом 2 цього Порядку, та внесення змін до неї за відсутності позитивного висновку не допускається.
Отже, з наведених норм законодавства слідує, що Генеральний план населеного пункту - це основний вид містобудівної документації, який розробляється на підставі висновків фахівців в різних галузях життєдіяльності, проходить експертизу та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахування державних інтересів.
Натомість, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до частин 1, 4 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план не підлягає експертизі (частина 9 статті 19 Закону № 3038-VI).
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України “Про землеустрій» (частина 10 статті 19 Закону № 3038-VI).
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України ( частина 6 статті 19 Закону № 3038-VI).
Відповідно до пункту 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, детальний план території як окрема містобудівна документація розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області).
Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.
Відповідно до статті 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Як вбачається з матеріалів справи, генеральний план міста затверджений з метою визначення стратегії розвитку міста на період з 2004 по 2026 року (т.3, а.с.263).
Згідно Генерального плану розташування земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:10:001:0156): м. Ужгород, вул. Мукачівська, 44 під номером 156 визначено - території промислових підприємств (а.с.263,т.3).
Зазначений Генеральний план передбачає, що частина земельної ділянки в межах АДРЕСА_4 , на якій передбачено змішану громадську та житлову забудову (Ж-7) (а.с.146 зворот, т.1 та а.с.265, т.3), за функціональним призначенням належала до території промислових підприємств, ( а.с.263, т.3).
Водночас, детальний план території вказаної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 затверджений рішенням Ужгородської від 11.10.2018 № 1287, передбачає виробничу та комунально-складську територію, яка за Генеральним планом належить до територій промислових підприємств, (а.с.264, т.3).
Згідно витягу з пояснюючої записки містобудівної документації «Внесення змін до детального плану території обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною» затверджений Рішенням №1302 від 13.06.2023 року, Ж-7 це змішана забудова: одноквартирні індивідуальні житлові будинки та блоковані житлові будинки поверховістю від 1-го поверху та 4-х поверхів з виходом з кожної квартири на земельну ділянку, багатоквартирні житлові будинки і т.д.; Ж-3 це зона змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови, (а.с.178-179, т.1, 265 т.3).
Слід сказати, що 24 грудня 2024 року ТзОВ «Маркан» та ТзОВ «Івета» як замовникам затверджено в редакції № 2 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва - нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будників з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою м. Ужгород, вул. Мукачівська, 44, (а.с.45, т.1). Відповідність цільового та функціонального призначення земельних ділянок: 2110100000:10:001:0174 (цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) площа: 0,0313 га, 2110100000:10:001:0366 (цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з об'єктами торгово-розважальної інфорастурктури) площа 0.0667 га, 2110100000:10:001:0156 (цільове призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житловго будинку з об'єктами торгово-розважальної інфраструктури) площа 0.9543 га. Функціональне призначення у всіх трьох земельних ділянках: Ж-4 (багатоквартирна житлова забудова (зона багатоквартирної житлової забудови) згідно документу: ДПТ, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною, (а.с.45, 46 т.1).
Однак, Відповідачем не надано таких доказів та судом не встановлено за детальним планом Функціональне призначення: Ж-4 (багатоквартирна житлова забудова (зона багатоквартирної житлової забудови). Не містять такої інформації і пояснююча записка містобудівної документації «Внесення змін до детального плану території обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною», що затверджена Рішенням №1302 від 13.06.2023 року. При цьому, наявні відомості тільки щодо Ж-1, Ж-3, Ж-7, (а.с.148, т.1,178-179, т.1, 265 т.3), що пітверджується і самим детальним планом.
Зміни до детального плану, що є предметом оскарження у даній справі за рішенням №1302 від 13 червня 2023 року свідчать про те, що детальний план території фактично змінює положення Генерального плану міста Ужгороді щодо функціонального призначення території промисловості на розміщення громадських та житлових будинків.
Таким чином, вказаним детальним планом фактично змінено Генеральний план міста, а не уточнено його положення.
Отже, оскаржуване рішення №1302 прийнято з порушенням вимог частини 6 статті 19 Закону та пункту 4.8 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, оскільки детальний план території розроблено без урахування положень діючого Генерального плану.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2021 “Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» (затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України 30 грудня 2021 року № 367) ці норми встановлюють вимоги до складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території.
Норми обов'язкові для органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб незалежно від форм власності та господарювання при розробленні містобудівної документації на місцевому рівні.
Розділ 7 ДБН Б.1.1-14:2021 “Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні» врегульовує склад та зміст детального плану території/планувальних рішень детального плану території ( у складі комплексного плану/генерального плану).
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку про те, генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити, про що вже вище зазначалося судом.
Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року, що ухвалена у справі № 1840/3059/18 зазначив, що “...генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території».
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року, що ухвалена у справі № 815/3880/14.
Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, що уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.
У вказаних правовідносинах Ужгородська міська рада реалізує свої повноваження як суб'єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є детальний план території.
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 08.11.2024 року за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Мукачівська, 44 знаходиться земельна ділянка площею 0,9543 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0156 із цільовим призначенням: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель Землі житлової та громадської забудови, власник ТзОВ «Маркан»), (40-41, т.1).
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 19.08.2025 року за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лермонтова, 25 знаходиться земельна ділянка площею 0,313 га з кадастровим номером 2110100000:10:001:0174 із цільовим призначенням: 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, категорія земель Землі житлової та громадської забудови, право оренди земельної ділянки ТзОВ «Івета»), (39, т.1).
Відповідно до Генерального плану під позначкою 156 земельна ділянка по вул. Мукачівській, 44 м. Ужгород, за функціональним призначенням належить: до території промислових підприємств (т.3, а.с.263,139, т.1).
Разом з тим, 13 червня 2023 року рішенням Ужгородської міської ради ХХХVІІ сесії VІІІ скликання №1302 затверджено містобудівну документацію - детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською. Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною, (т.3, а.с.265).
Зазначеним детальним планом території (проектний план, план червоних ліній) на вищевказаній земельній ділянці позначка Ж-7, яка віднесена така до території змішаної громадської та житлової забудови), (т.3, а.с.265), що встановлює інше функціональне призначення території.
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, затверджений оскаржуваним рішенням №1302 детальний план території, не відповідає містобудівній документації вищого рівня - Генеральному плану міста Ужгород, затвердженому рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2004р. № 313.
Щодо доводів представника відповідача та третьої особи, що під час затвердження детального плану відповідач керувався Розділом V Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI,а саме п. 6-3 , то суд виходить із наступного.
Згідно приписів пункту 6-3 цього Закону встановлено, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водних об'єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.
За даними Державного земельного кадастру частина земель відноситься до земель промисловості.
Водночас, за детальним планом території спірна територія належить до земель житлової та громадської забудови.
Положеннями Земельного кодексу України (глава 4 розділ 2) (далі - ЗК України) визначено категорії і цільове призначення земель.
Згідно зі статтею 66 ЗК України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Статтею 38 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Використання земель змішаної житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (статті 39 ЗК України.
Суд зауважує, що проектування громадських забудов та житлових будинків замість розміщення експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості не може вважатися уточненням генерального плану населеного пункту чи плану зонування (цільове призначення 11.02). Крім того, такі відомості підтверджуються роздрукованою судом інформацією із Публічної кадастрової карти України, щодо вище описаних земельних ділянок, (а.с.244-254, т.3).
Приймаючи оскаржуване рішення Ужгородська міська ради також порушила вимоги статті 5 Закону № 3038-VI, оскільки не врахувала вимоги містобудівної документації - Генерального плану міста Ужгорода.
Відповідно до частин 1-2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статей 17, 19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що позивачами доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно приписів ч.1 ст. 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акту протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем виданні, в якому його офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Тобто, законодавством передбачено як особливий порядок прийняття нормативно-правових актів, зокрема з обов'язковим громадським обговоренням, так і особливий порядок їх оскарження, з обов'язковим оприлюдненням інформації про таке оскарження.
Отже, на виконання вимог вказаної норми, слід зобов'язати Ужгородську міську раду невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивачів належить стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255,264,265 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю “МАРКАН», Товариство з обмеженою відповідальністю “ІВЕТА» про визнання протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №1302 від 13 червня 2023 року (XXХVIІ сесія VIІI скликання) про затвердження містобудівної документації - “Внесення змін в детальний план території, обмеженої вулицями Швабською, Мукачівською, Одеською, Франтішека Тіхого та Конопляною».
3. Зобов'язати Ужгородську міську раду невідкладно, після набрання рішенням суду законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль