08 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/14923/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування в загальний період з 01.12.2024 по 07.03.2025 перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України час тимчасового виконання обов'язків старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_1 за вакантною посадою юридичного радника Допоміжного пункту управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період: з 28.12.2024 по 12.01.2025, з 13.01.2025 по 19.01.2025, 20.01.2025, 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, з 24.01.2025 по 25.01.2025, з 26.01.2025 по 29.01.2025, 30.01.2025, 31.01.2025, з 01.02.2025 по 17.02.2025 (загалом 52 дні поспіль безперервно);
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині припинення нарахування та виплати з 01.02.2025 по 07.03.2025 грошового забезпечення за період перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування і виплату грошового забезпечення за весь період перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України з 01.12.2024 по 07.03.2025 з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову вказує, що у зв'язку з ліквідацією як юридичної особи Військової частини НОМЕР_2 Наказом командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) № 950 від 29 листопада 2024 року, позивач був звільнений з займаної посади та виведений в розпорядження командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України, при цьому був залишений на всіх видах забезпечення та у списках військової частини НОМЕР_1 , абзац третій пункту 1 розділу XXVIII наказу №260 від 07.06.2018 передбачає, що “Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні». Зазначена норма права є імперативною і не допускає подвійного тлумачення, однак військова частина НОМЕР_1 де позивач перебував на всіх видах забезпечення, починаючи з 1 лютого 2025 року здійснював виплату грошового забезпечення виключно в розмірі окладу за військовим званням а саме: 1477,5 гривень за період з 1 лютого по 28 лютого 2025 р. та 333,63 гривні за період з 1 по 7 березня 2025 р.
З огляду на зазначене, позивач висновує, що: загальний час його перебування в розпорядженні складає 97 днів. З 01.12.2024 по 07.03.2025; час тимчасового виконання обов'язків який відповідач повинен був виключити із загального періоду перебування в розпорядженні складає 52 дні з 28.12.2025 по 17.02.2025; час його перебування в розпорядженні для проведення розрахунків у відповідності до абзацу третього пункту 1 розділу XXVIII наказу №260 від 07.06.2018 складає 45 днів. Позивач вважає, що відповідач проявив протиправну бездіяльність стосовно виплати належного йому грошового забезпечення, не виконав свої обов'язки які були можливі для реалізації на його користь як заінтересованої особи. Ці дії належать до його компетенції за законом, але фактично не були виконані. Просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою від 23.06.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
У період із 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 23.10.2025 постановлено витребувати у Військової частини НОМЕР_1 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2024 року по 07 березня 2025 року із зазначенням всіх складових грошового забезпечення за вказаний період.
Ухвалою від 23.10.2025 постановлено витребувати у Військової частини НОМЕР_3 розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2024 року по 07 березня 2025 року із зазначенням всіх складових грошового забезпечення за вказаний період.
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 24.10.2025 (вх. №78255/25 від 27.10.2025) представник Військової частини НОМЕР_3 подав заяву у якій повідомляє про причини неможливості надання доказів, які витребовує суд в ухвалі від 23.10.2025. Зазначає, що "Військовослужбовець ОСОБА_1 не перебував (є) на фінансовому (грошовому) забезпеченні Військової частини НОМЕР_3 , тому у вказаний період часу з 01 грудня 2024 року по 07 березня 2025 року, Військова частина НОМЕР_3 не нараховувала та не виплачувало позивачу грошового забезпечення."
Військова частина НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 20.11.2025 (вх. №83831/25 від 24.11.2025) надіслала до суду заяву про виконання ухвали суду, до якої додає:
копії витягів з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 : від 01.12.2024 №340, від 28.12.2024 №370, від 18.02.2025 №49, від 07.03.2025 №66;
копію довідки від 27.10.2025 №1639/ф/ НОМЕР_4 про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення.
До суду 27.11.2025 надійшов лист Військової частини НОМЕР_3 у якому зазначається, що позивач не проходив і не проходить військову служби у Військовій частині НОМЕР_3 .
Станом на дату розгляду справи, відповідачем відзив у встановлений судом строк не надав, а тому в силу приписів ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У період із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.02.2023 №1, позивача, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, призначено помічником командира батальйону з правової роботи та зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення при ІНФОРМАЦІЯ_2 та на продовольче (котлове) забезпечення (а.с. 10).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.11.2024 №335, старшого лейтенанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ ЗСУ, вважати, що справи та посаду здав. На час перебування у розпорядженні залишити на всіх видах забезпечення та у списках НОМЕР_5 окремої механізованої бригади (а.с. 11).
Відповідно до п. 130 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2024 №340, позивача, призначеного наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.11.2024 №950 в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 , із 01.12.2024 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення, а на котлове забезпечення ... з 02 грудня 2024 року (а.с. 61).
Як вбачається з наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 28.12.2024 №369, вважати таким, що прибув у відрядження до Військової частини НОМЕР_3 з метою виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 28 грудня 2024 року: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та в списках Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 12).
У наказі командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 28.12.2024 №370 вказано: вважати такими, що вибули у відрядження до Військової частини НОМЕР_7 для виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 28.12.2024: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 61 на звороті).
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 18.02.2025 №49, вважати таким, що прибув та приступив до виконання обов'язків з відрядження з Військової частини НОМЕР_3 після виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 18 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 62).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2025 №66, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що з 07 березня 2025 року справи та посади здав та вибув до нового місця служби (а.с. 62 на звороті).
У довідці Допоміжного пункту управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №7/д/ДПУ від 05.02.2025 зазначено, що ОСОБА_1 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 :
у період із 28.12.2024 по 12.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем ЗСУ... у складі допоміжного пункту управління ОК "Північ";
у період з 13.01.2025 по 19.01.2025, 21.01.2025, 23.01.2025, з 26.01.2025 по 29.01.2025, 31.01.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі у складі основного командного пункту та допоміжного пункту управління ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ";
20.01.2025, 22.01.2025, з 24.01.2025 по 25.01.2025, 30.01.2025 брав безпосередню участь у бойових діях та здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України...
Позивачем надано до суду довідку Допоміжного пункту управління Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №502/14/д/ДПУ від 09.03.2025 у якій міститься інформація, що позивач, який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 у період із 01.02.2025 по 17.02.2025 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі основного командного пункту та допоміжного пункту управління ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
З матеріалів справи вбачається, що листом від 14.05.2025 №1639/ф/ НОМЕР_8 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , з посиланням на наказ №370 від 28.12.2024 та наказ №49 від 18.02.2025, що період перебування у відрядженні не виключається із загального періоду перебування в розпорядженні, а тому грошове забезпечення за період із грудня 2024 року по березень 2025 року нараховувалось та виплачувалось Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до норм діючого законодавства не підлягають (а.с. 9).
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На підставі частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 120 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, у зв'язку зі службовою необхідністю на військовослужбовця, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, а саме:
1) вакантною - за його згодою;
2) невакантною - у разі тимчасової відсутності, або внаслідок усунення від виконання службових обов'язків чи відсторонення від виконання службових повноважень військовослужбовця, який її займає.
У п. 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 закріплено, що матеріальне та грошове забезпечення військовослужбовців, зарахованих у розпорядження відповідних командирів (начальників), здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок, затверджений Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 3. Розділ І Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження.
Відповідно до п. 130 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2024 №340, позивача, призначеного наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.11.2024 №950 в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 , із 01.12.2024 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення, а на котлове забезпечення ... з 02 грудня 2024 року (а.с. 61).
Як вбачається з наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 28.12.2024 №369, вважати таким, що прибув у відрядження до військової частини НОМЕР_3 з метою виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 28 грудня 2024 року: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та в списках військової частини НОМЕР_1 (а.с. 12).
У наказі командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 28.12.2024 №370 вказано: вважати такими, що вибули у відрядження до військової частини НОМЕР_7 для виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 28.12.2024: старшого лейтенанта ОСОБА_1 , у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 (а.с. 61 на звороті).
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 18.02.2025 №49, вважати таким, що прибув та приступив до виконання обов'язків з відрядження з Військової частини НОМЕР_3 після виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 18 лютого 2025 року, ОСОБА_1 , у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (а.с. 62).
У п. 12 розділ І Порядку №260 вказано, що військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Згідно п. 11 розділ І Порядку №260, у разі змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, перебування на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни, за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні за періоди цих змін.
При цьому, відповідно до приписів п. 2. розділ І Порядку №260, грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу;
надбавки;
доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
премія.
Відповідно до п. 8 розділ І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Суд зауважує, що нормою п. 9 розділ І Порядку №260 закріплено, що виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.
У п. 15 розділ І Порядку №260 вказано, що призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Виплата грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою регулюється розділом XXVI Порядку №260.
Так, відповідно до п. 1 розділу XXVI. Порядку №260, військовослужбовцям, які допущені в установленому порядку до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою, безперервно виконували обов'язки за цією посадою 30 календарних днів і більше, грошове забезпечення виплачується з урахуванням посадового окладу, встановленого для цієї вакантної посади, строком не більше ніж шість місяців.
Розміри надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право під час тимчасового виконання обов'язків за посадою, обчислюються з окладів за посадою, що тимчасово виконується (п.7 розділу XXVI. Порядку №260).
Виплата грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад визначається розділом XXVIII Порядку №260.
Відповідно до п. 1. розділу XXVIII Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.
Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.
Згідно п. 2 розділу XXVIII Порядку №260, днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах установлених строків.
У п. 6 розділу XXVIII Порядку №260 вказано, що грошове забезпечення військовослужбовців під час перебування у розпорядженні підлягає перерахунку в разі набуття права на збільшення розмірів окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також змін у нормах грошового забезпечення.
Із вказаних правових норм висновується, що військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних командирів, грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні та в розмірі, яке військовослужбовець отримував за займаними посадами до зарахування в розпорядження.
Відповідно до п. 130 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2024 №340, позивача із 01.12.2024 зараховано до списків особового складу частини та всі види забезпечення, а на котлове забезпечення ... з 02 грудня 2024 року (а.с. 61).
При цьому, у наказі від 01.12.2024 №340 міститься інформація, що позивача, призначено наказом Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 29.11.2024 №950 в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_3 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині ) від 28.12.2024 №370 позивача вважати такими, що вибув у відрядження до Військової частини НОМЕР_7 для виконання обов'язків на посаді юридичного радника з 28.12.2024:
Отже, із 01.12.2024 по дату звільнення зі служби, позивач перебував на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 та у розпорядженні оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", при цьому із 28.12.2024 ОСОБА_1 перебував у відрядженні та виконував обов'язки на посаді юридичного радника ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 27.10.2025 №1639/ф/ НОМЕР_4 , позивачу у лютому та березні 2025 року було нараховано та виплачено:
щомісячні основні види грошового забезпечення:
- оклад за військове звання,
- надбавку за вислугу років;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення: додаткова винагорода на період воєнного стану (березень 2025 року), яка залежить від наявності або відсутності обставин, визначених Постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 (а.с. 63).
При цьому, до зарахування в розпорядження ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військовою частиною НОМЕР_1 , у якій позивач перебував на всіх видах забезпечення, нараховавались та виплачувались такі види грошового забезпечення:
щомісячні основні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад,
- оклад за військова звання,
- надбавка за вислугу років;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби - 65 % (абз. 4 пп. 1 п. 5 ПКМУ №704);
- премія (пп. 3 п. 5 ПКМУ №704 ).
З огляду на встановлені обставини, а також враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було нараховані ОСОБА_1 щомісячні основні (посадовий оклад) та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби - 65 % (абз. 4 пп. 1 п. 5 ПКМУ №704) та премія ) за період із 01.02.2025 по 07.03.2025.
Окрім того, є таким, що суперечить чинному законодавству України твердження відповідача, викладене у листі №1639/ф/7206 від 14.05.2025, що період перебування позивача у відрядженні не виключається із загального періоду перебування в розпорядженні, оскільки вказане відповідачем не відповідає нормі, закріпленій у п. п. 1. розділу XXVIII Порядку №260, якою чітко встановлено, що: "Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов'язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні."
Враховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У зв'язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат по даній справі, питання про їх розподіл судом не розглядається.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 ) до Військової частини НОМЕР_10 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_11 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування в загальний період з 01.12.2024 по 07.03.2025 перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України час тимчасового виконання обов'язків старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_1 за вакантною посадою юридичного радника Допоміжного пункту управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо припинення нарахування та виплати з 01.02.2025 по 07.03.2025 грошового забезпечення ОСОБА_1 за період перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошового забезпечення за весь період перебування в розпорядженні командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України з 01.12.2024 по 07.03.2025, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
08.12.25