09 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/7963/19
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (далі - відповідач, Управління, УДАБК), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради № 16/19 від 15.04.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради № 10-ф від 22.04.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.04.2019 спеціалістами Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 15.04.2019 №38. Під час проведення позапланової перевірки посадовими особами Управління встановлено, що позивачем до 24.08.2010 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою покращення своїх житлових умов, виконано будівельні роботи з будівництва прибудови літ.А до належної йому частини зазначеного житлового будинку без отримання відповідних дозвільних документів. Позивач наголошує, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийнято 17.02.2011 та чинності він набув лише 12.03.2011, тобто, будівельні роботи по реконструкції квартири були завершені за 7 місяців до прийняття указаного Закону. Позивач вважає незаконними посилання відповідача на порушення норм цього закону, оскільки він ще не діяв на момент завершення будівництва. Крім того, позивач зазнаачє, що до початку перевірки він повідомив інспектору, що в Богунському районному суді м.Житомира перебуває на розгляді його позовна заява про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, проте останній не взяв до уваги цей факт.
Відповідно до зазначених в акті перевірки порушень винесено припис від 15.04.2019 №16/19 з вимогою усунути вищезазначені порушення вимог законодавства у термін до 15.06.2019, проте не вказано, яким саме чином слід усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2019 про порушення ОСОБА_1 п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №466 та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 22.04.2019.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення 22.04.2019, на якому позивач присутній не був, винесено оскаржувану постанову №10-ф, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850 грн.; копію оскаржуваної постанови позивач отримав поштою 17.05.2019.
Позивач зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки №38 від 15.04.2019 щодо порушень п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №466, є безпідставними, а тому прийняті на їх основі Постанова №10-ф від 22.04.2019 та Припис №16/19 від 15.04.2019 є протиправними і підлягають скасуванню.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання у справі на 18.06.2019.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради №10-ф від 22.04.2019 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн, - до набрання законної сили рішенням суду у справі №240/7963/19.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що підставою позапланової перевірки 15.04.2019 стало звернення громадянина ОСОБА_2 від 28.11.2018. Головним спеціалістам сектору по проведенню перевірок УДАБК ОСОБА_3 та ОСОБА_4 01.04.2019 було видано направлення для проведення позапланового заходу №49/19 для здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , з метою покращення своїх житлових умов, виконано будівельні роботи з будівництва прибудови літ.А до належної йому частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та розпочато її експлуатацію. Ту обставину, що позивачем здійснено реконструкцію квартири до 24.08.2010, відповідач вважає не підтвердженою, адже технічний паспорт є неналежним та недопустимим доказом. Відповідач зазначає, що перевірка відбувалася з дотриманням здіснення порядку державного архітектурно-будівельного контролю, а тому видані за результатами її проведення оскаржувані документи відповідають затвердженій формі, визначеній наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово -комунального господарства України від 15.05.2012 №240 "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно - будівельного контролю", у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
У підготовчому судовому засіданні 18.06.2019 оголошено перерву до 02.07.2019 за клопотанням представника позивача.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №240/7963/19 до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 295/4910/15-ц та № 295/3497/17, які перебувають у провадженні Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 поновлено провадження у справі 240/7963/19, призначено підготовче судове засідання у справі на 12.11.2024.
У зв'язку з клопотанням позивача про відкладення судового засідання справа 240/7963/19 у судовому засіданні 12.11.2024 не слухалася, судове засідання відкладено на 03.12.2024
У зв'язку з клопотанням позивача про відкладення судового засідання справа 240/7963/19 у судовому засіданні 03.12.2024 не слухалася, судове засідання відкладено на 17.12.2024.
У зв'язку з неякою всіх учасників справи справа 240/7963/19 у судовому засіданні 17.12.2024 не слухалася, судове засідання відкладено на 14.01.2025.
Судове засідання 14.01.2025 не відбулося у зв'язку з неявкою представника відповідача. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Судове засідання відкладено на 11.02.2025.
У судове засідання 11.02.2025 учасники справи не з'явилися, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Спеціалістами Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради 15.04.2019 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено акт від 15.04.2019 №38.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 до 24.08.2010 з метою покращення своїх житлових умов виконано будівельні роботи з будівництва прибудови літ. а-1 до належної частини житлового будинку по АДРЕСА_2 без належного оформлення дозвільних документів на право виконання будівельних робіт згідно чинного на той час законодавства, що є порушенням: п.1 ч.1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 13.04.2011 №466.
За результатами перевірки винесено припис №16/19 від 15.04.2019 з вимогою усунути вищезазначені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно чинного законодавства у термін до 15.06.2019, а також складено протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2019.
Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №10-ф від 22.04.2019 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Позивач не погодився ні з постановою, ні з приписом та вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У відповідності до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (далі - Порядок № 533, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з п. 13 Порядку № 533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
У відповідності до п. 14 Порядку № 533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За положеннями п.п. 16-22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що акт перевірки повинен складатися лише за наслідками проведення такої перевірки суб'єкта містобудування. В подальшому за умови виявлення порушень можуть виноситися приписи та постанови.
Як встановлено судом, підставою для проведення 15.04.2019 позапланової перевірки позивача була заява сусіда - ОСОБА_2 щодо самочинного будівництва за адресою АДРЕСА_1 . Вищевказане звернення стало підставою, визначеною Законом № 3038 та п.7 Порядку № 533, для проведення позапланової перевірки.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено Акт № 38 від 15.04.2019, протокол про адміністративне правопорушення від 15.04.2019, припис №16/19 від 15.04.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, без чіткого зазначення способу усунення порушень.
Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №10-ф від 22.04.2019 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КупАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Визначаючись щодо правомірності винесення оскаржуваного припису суд звертає увагу, що положеннями чинного законодавства не закріплено обов'язку контролюючого органу зазначати у приписі спосіб усунення виявлених порушень.
Разом з тим, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість. Тому, на думку суду, спонукання позивача самостійно визначити, якщо в приписі не зазначено, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Отже, оспорюваний припис №16/19 від 15.04.2019 підлягає скасуванню, оскільки він містить вимогу до позивача усунути порушення містобудівного законодавства, проте не містить переліку заходів щодо усунення порушень, які необхідно вжити позивачу на його виконання. Тобто відсутні посилання на конкретні дії, які мають бути виконані позивачем, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною і скасування постанови №10-ф від 22.04.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. суд зазначає таке.
Пунктом 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон) визначається Порядком накладення штрафів у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою КМУ від 06 квітня 1995 року №244 (у редакції постанови КМУ від 02 жовтня 2013 року №735 (далі по тексту - Порядок №244).
Відповідно до пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 22 Порядку №244 визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Тобто, винесенню постанови за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності передує її розгляд, про час і місце розгляду якої повідомляється суб'єкт містобудування не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Матеріалами справи підтверджено, що протокол від 15.04.2019 отримано позивачем 16.04.2019 та його повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10:30 год. 22.04.2019, про що свідчить особистий підпис позивача у вказаному протоколі.
Справа про адміністративне порушення розглянута 22.04.2019 за відсутності позивача та відповідачем прийнято постанову №10-ф від 22.04.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 96 КУпАП, та накладено на нього адміністратвине стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.; копію спірної постанови надіслано позивачу поштою.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем не заперечувався факт здійснення самочинного будівництві та до початку перевірки він повідомив інспектора про те, що в Богунському районному суді м.Житомира розглядаються позови щодо здійснення ним самочинного будівництва.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Богунського районного суду м.Житомира №295/3497/17 від 09.09.2019, залишеному без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 29.01.2020, встановлено порядок користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема вказаним рішенням встановлено, що згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05 грудня 2012 року №500 про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінювалися розміри ідеальних часток у спільному праві на нерухоме майно у зв'язку з прибудовами, свідоцтва про право власності співвласників будинку є чинними і ніким не оспорювалися.
Крім того, у провадженні Богунського районного суду м.Житомира перебувала справа №295/692/20 за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та як законний представник неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсними свідоцтва про право власності.
Рішенням суду від 24.11.2021 вказаний позов задоволено частково, зокрема визнано незаконним і скасовано пункт 2 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19 вересня 2012 року №402 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін" щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, за якими змінюються розміри ідеальних часток в спільному праві на житлові будинки у зв'язку з прибудовами, згідно з додатком 2. Визнано недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок із допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , видані на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 19 вересня 2012 року №402, у тому числі свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_8 на 59/100 ід.ч. та ОСОБА_1 на 2/100 ід.ч. житлового будинку із допоміжними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 .
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року вказане рішення Богунського районного суду м.Житомира скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Тобто, як встановлено судом, на початок перевірки (15.04.2019) існував факт здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 , що не заперечується позивачем; протокол від 15.04.2019 отримано позивачем 16.04.2019 та про розгляд справи про адміністративне порушення 22.04.2019 позивач був попереджений своєчасно, тому , з урахуванням викладеного, суд вважає, що спірна постанова від 22.04.2019 №10-ф винесена відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради (майдан С.П. Корольова, 6, м.Житомир, 10014, ЄДРПОУ 40668809) про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно - будівельного контролю Житомирської міської ради № 16/19 від 15.04.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заходи забезпечення позову - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
09.12.25