Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 грудня 2025 року Справа№200/1763/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча C.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.02.2025 року № 204950002528 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2025 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду про те, що періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, підлягають зарахуванню до його страхового стажу, з розрахунку - один місяць служби за три місяці.
05.12.2025 року від представниці позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій вона просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10 000,00 грн.
Вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу у справі №200/1763/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За приписами статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд враховує, що на виконання частини 7 статті 139 КАС України у позовній заяві представниця позивача вказувала, що розрахунок витрат, які понесла позивач на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення по справі.
Докази на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу надійшли до суду у встановлений частиною 7 статті 139 КАС України строк.
Таким чином, наявні підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом матеріалів справи представництво інтересів позивача Ломакіна Миколи Олексійовича у цій справі здійснювалося адвокатом Яковенко Оксаною Григорівною (на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1245733), яким складено та підписано позовну заяву в цій справі.
10.01.2025 між ОСОБА_1 і адвокат Яковенко Оксаною Григорівною укладено договір про надання правової (правничої) допомоги 10/01/2025 (1), за змістом якого адвокат зобов'язаний за дорученням клієнта надавати йому юридичні послуги, визначені у пункті 2.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а клієнт зобов'язаний сплатити послуги на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Розмір гонорару, що належить до сплати адвокату, або надання правової допомоги безкоштовно визначається сторонами обопільно, з урахуванням Правил адвокатської етики, і положень Закону України «Про адвокатуру», і закріплюється у Додатку № 1 «Протокол визначення розміру гонорару», який є невід'ємною частиною Договору.
Гонорар сплачується адвокату на умовах та у порядку, передбаченому Додатком № 1 до Договору (пункт 3.1, 3.2 Договору).
Відповідно до протоколу визначення розміру гонорару від 15.03.2025 року сторонами досягнуто згоди про розмір гонорару, що належить до сплати адвокату за надання правової допомоги клієнту в межах Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/01/2025 (1) від 10.01.2025 року з питань оскарження в судовому порядку рішення ГУ ПФУ, який станом на дату укладання даного протоколу становить загальну суму 10 000,00 грн (десять тисяч гривень), з розрахунку 2000,00 грн за одну годину надання послуг.
Також представницею позивача надано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/01/2025 (1) від 10.01.2025 року від 05.12.2025, відповідно до якого вартість послуг за цим Актом складає 10 000,00 грн (десять тисяч гривень), з розрахунку 2 000,00 грн за одну годину надання послуг за одну годину.
У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом зазначено, серед іншого: “...Підготовка пакету друкованих матеріалів позовної заяви до подання до суду, а саме: роздруківка позовної заяви та додатків, завіряння, сканування, відправка відсканованих документів до суду. …Ознайомлення та аналіз відзиву на позовну заяву. Складання та подача до суду додаткових пояснень…».
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи надані заявником документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про збирання адвокатом великих обсягів доказів задля звернення до суду, а обсяг наданих письмових доказів є помірним.
Суд зауважує, що позовну заяву у даній справі було подано до суду в електронному вигляді засобами “Електронного кабінету» ЄСІТС та враховує, що ця справа віднесена до справ незначної складності, призначена до розгляду та розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження і те, що у даній категорії спорів існує усталена судова практика.
Таким чином, виходячи з вищеописаних обставин справи, оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, до 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 200/1763/25 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, ідентифікаційний код 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Повне судове рішення складене та підписане 09 грудня 2025 року.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч