Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№200/8501/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
03.11.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 до пільгового стажу; проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002 до пільгового стажу; роботи на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 до страхового та пільгового стажу;
- зобов'язати відповідача зарахувати періоди навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 до пільгового стажу; проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002 до пільгового стажу; роботи на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 до страхового та пільгового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 01.09.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
13.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 та проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002, та до страхового та пільгового стажу періодів роботу на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024. Листом відповідача від 27.10.2025 позивачу відмовлено у зарахуванні вказаних періодів.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зарахування періодів навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 до пільгового стажу; проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002 до пільгового стажу; роботи на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 до страхового та пільгового стажу протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України. Зобов'язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.
20.11.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Також надано витребувані докази.
Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345 з 26.11.2021.
13.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 та проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002, та до страхового та пільгового стажу періодів роботу на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024.
Відповідач зазначив, що згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування “Індивідуальні відомості про застраховану особу» на ОСОБА_1 в періоди роботи з 01.01.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2022 по 01.06.2024 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 на ВП “Шахта Котляревська» ДП “Селидіввугілля» відсутня сплата страхових внесків, а тому підстави для врахування вищезазначених періодів роботи до пільгового та страхового стажу відсутні.
Щодо періоду навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 відповідач вказав, що позивач у вказаний період навчався в Селидівському ПТУ №41 за професією “Електрогазозварник, контролер зварювальних робіт», що відноситься до пільгової професії відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058. Оскільки впродовж трьох місяців після закінчення навчання ОСОБА_1 влаштувався на посаду “учня гірника підземного», що відноситься до пільгової професії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 підстави для врахування періоду навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 до пільгового стажу відсутні.
Щодо зарахування періоду проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002 до пільгового стажу відповідач зазначив, що вказаний період враховано для визначення права на пенсію на пільгових умовах.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV обчислену у розмірі 80% заробітної плати шахтаря відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345 з 26.11.2021.
13.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 та проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002, та до страхового та пільгового стажу періодів роботу на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024.
Листом відповідача від 27.10.2025 позивача повідомлено, що підстави для зарахування:
- періодів роботи з 01.12.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 відсутні, в зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків;
- періоду навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 відсутні, оскільки після закінчення професійно-технічного училища позивач працевлаштувалися не за набутою професією.
Також повідомлено, що період проходження служби в Збройних Силах з 16.11.2000 по 16.05.2002 враховано для визначення права на пенсію на пільгових умовах. Страховий стаж становить 39 років 09 місяців 21 день.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Аналіз ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що умовою реалізації права на призначення пенсії є:
- робота особи не менше 25 років на посадах за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.94 № 202), або 20 років на провідних професіях на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень);
- зайнятість особи повний робочий день на роботах згідно затвердженого Кабінетом Міністрів України Списком.
Позивач зазначає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.11.2000, позивач до прийняття на роботу в шахту "Росія" навчався в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове.
Згідно диплому серії НОМЕР_3 від 30.06.2000 позивач навчався в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове за професією електрогазозварник, контролер зварювальних робіт.
Відповідно до архівної довідки від 29.09.2021 № 338, позивач у період з 01.09.1997 по 01.07.2000 навчався в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове.
Як вбачається з протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право, період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 зараховано тільки до страхового стажу.
Згідно п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10.02.98 (далі Закон № 103/98-ВР) (чинний час навчання позивача в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове ) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі ст. 17 Закону № 103/98-ВР професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
За ст. 18 Закону № 103/98-ВР до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Згідно зі ст. 3 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
За ст. 5, 19 Закону № 103/98-ВР професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Заклади професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов'язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу наявний в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 367/945/17.
Отже, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а й до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
Судом встановлено, що після закінчення навчання (30.06.2000) в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове, позивач був прийнятий на роботу на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовується, що позивач навчався в навчальному закладі який надає професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Доказів які б спростовували вказані висновки не надано.
Твердження відповідача про те, що позивач після завершення навчання працевлаштувався за іншою професією, є необґрунтованими, оскільки відповідач не навів жодного нормативного положення, яке б пов'язувало подальше працевлаштування за іншою професією із неможливістю зарахування періоду навчання до пільгового стажу.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання, що дає право на пільги, тому період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000, що в своїй сукупності становить 2 роки 10 місяці має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Щодо зарахування до пільгового стажу період проходження служби в Збройних Силах України з 16.11.2000 по 16.05.2002, суд зазначає наступне.
За змістом п. "в" ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
Отже, за вимогами законодавства, час проходження військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову, особа займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.11.2000 позивач у період з 16.11.2000 по 16.05.2002 проходив строкову військову службу. Вказане також підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_4 .
Як вбачається з протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право, період проходження строкової військової служби з 16.11.2000 по 16.05.2002 зараховано тільки до страхового стажу.
При цьому, судом встановлено, що позивач на момент призову на строкову військову службу, а також після військової служби працював за професією, що віднесена до пільгового стажу за Списком № 1.
Таким чином, період проходження строкової військової служби з 16.11.2000 по 16.05.2002 належить зарахуванню до пільгового стажу позивача, а тому відповідачем протиправно не враховано такий період.
Щодо зарахування періодів роботи на шахті з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 до страхового та пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідач зазначив, що підстав для врахування вказаних вище періодів немає, у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
За приписами ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч. 16 ст. 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків; несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
За змістом вказаної норм, обов'язки по сплаті страхових внесків, а також звітування про найманих працівників (застрахованих осіб) та відповідальність за неналежне їх виконання покладена на страхувальника.
Суд зазначає, що періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески (єдиний внесок) чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17, від 04.06.2019 у справі № 235/900/17, від 27.02.2019 у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 04.09.2018 у справі № 482/434/17.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
З наявної в матеріалах справи довідки форми ОК-5 станом на 22.03.2025 щодо позивача, судом встановлено, що заробітна плата позивачу у період з 01.01.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.06.2022, з 01.06.2024 по 30.09.2024 нараховувалася, однак сплата страхових внесків не здійснювалася.
Разом з тим, як вже зазначалося судом вище, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії, за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Однак, суд зазначає, що період з 01.01.2021 по 25.11.2021 згідно протоколу розрахунку стажу позивача форми РС-право зараховано відповідачем до страхового та пільгового стажу позивача, а тому такий не підлягає зарахуванню відповідачем повторно.
Отже, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024.
Разом з тим, підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 відсутні, з огляду на таке.
Як вже зазначалося судом вище, підставою для зарахування до пільгового стажу періоду роботи є віднесення та підтвердження пільгового стажу позивача на посаді, яка визначена Списком № 1; підтвердження зайнятість позивача повний робочий день за Списком № 1.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей/уточнюючих довідок про характер виконуваної позивачу роботи у період з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024, а тому такі періоди не можуть бути зараховано до пільгового стажу позивача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.10.2025 по справі № 200/7392/24.
Отже в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. При цьому, дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Отже, відмовляючи позивачу листом від 27.10.2025, відповідач діяв протиправно.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних саме дій (відмова листом), а не бездіяльності відповідача, відтак дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 у Відокремленому підрозділі "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля", до пільгового стажу період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах України з 16.11.2000 по 16.05.2002 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 у Відокремленому підрозділі "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля", до пільгового стажу період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах України з 16.11.2000 по 16.05.2002.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 у Відокремленому підрозділі "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля", до пільгового стажу період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах України з 16.11.2000 по 16.05.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 26.11.2021 по 30.06.2022 та з 01.06.2024 по 30.09.2024 у Відокремленому підрозділі "Шахта "Котляревська" Державного підприємства "Селидіввугілля", до пільгового стажу період навчання з 01.09.1997 по 30.06.2000 в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах України з 16.11.2000 по 16.05.2002.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич