Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
08 грудня 2025 року Справа № 200/9348/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 3: Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 3: Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.10.2019 року по 01.07.2020 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 04.10.2019 року по 01.07.2020 року включно у загальній сумі 39 880 гривень 40 копійок відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.07.2020 року по 29.05.2022 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 02.07.2020 року по 29.05.2022 року включно у загальній сумі 102 220 гривень 53 копійки відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 02.06.2022 року по 09.05.2023 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за період з 02.06.2022 року по 09.05.2023 року включно у загальній сумі 50 241 гривня 63 копійки відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 200/9348/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Голошивцю І.О.
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
В силу вимог статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
До позовної заяви представником позивача додано копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 виданого Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області від 31.10.2007 року, на сторінці 14 «місце проживання» зазначено - АДРЕСА_1 .
В свою чергу, смт. Чорноморське знаходиться в Одеській області.
Відповідачем 1 по справі є: Військова частина НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 .
Відповідачем 2 по справі є: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 .
Відповідачем 3 по справі є: Військова частина НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6 .
Суд з наявних в матеріалах позовної заяви копій витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.06.2022 №14 встановив, що позивача було зараховано до списків особового складу та відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.05.2023 №131 позивача було виключено зі списків особового складу частини з 09.05.2023 року та вважано таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_4 .
Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд іншого адміністративного суду.
Так, згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
За змістом пункту 3 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, вказаною правовою нормою передбачено альтернативну територіальну підсудність справи за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Як видно з матеріалів справи, спір між сторонами стосується нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць за визначений ним період відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 за період служби у різних відповідачів по справі, які територіально розташовані у Дніпропетровській області, Запорізькій області та Донецькій області відповідно.
Суд зауважує, що у відповідності до приписів ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України:
1. В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Отже враховуючи, що на момент звернення з даним адміністративним позовом, позивач зареєстрований за місцем проживання в Одеській області, відповідачами є суб'єкти владних повноважень розташовані територіально в різних місцях. В даному випадку суд дійшов висновку, що ця справа не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, оскільки позивач зареєстрований за місцем проживання в Одеській області.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на викладене і враховуючи те, що вирішення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 не належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду, суд доходить висновку про необхідність передачі цієї справи за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду (зважаючи на зареєстроване місце проживання позивача).
Натомість відповідно до ст. 318 Кодексу адміністративного судочинства України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви 29458/04 та № 29465/04, пункт 24, фраза "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Вирішуючи справу "Занд проти Австрії", рішення від 12 жовтня 1978 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Таким чином, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", цю адміністративну справу належить передати на розгляд іншого адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому враховуються положення частини п'ятої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із частинами шостою та восьмою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 25, 29, 30, 171, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_1 , відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача 3: Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - передати до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08 грудня 2025 року.
Суддя І.О. Голошивець