Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№200/8710/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 932190111118 від 20.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області провести з 13 квітня 2025 року перерахунок пенсії та здійснювати її виплату ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію, призначену зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Має другу категорію осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
13 жовтня 2025 року через Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) в Київській області позивач подала заяву до ГУ ПФУ у Київській області про проведення перерахунку пенсії як громадянки, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю у 1988 році категорія 4, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-Х11 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», висновків, викладених Конституційним Судом України у п. 6 рішення від 17.07.2018 № 6-рп/2018; рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005; рішенні КСУ від 20.03.2002 № 5-рп/2002; постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 300/3435/21 зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років з урахуванням проведених платежів відповідно до приписів норми вищевказаного Закону.
На заяву від 13.10.2025 № 2090, яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, позивач отримала рішення від 20.10.2025 реєстраційний номер 932190111118 про відмову у перерахунку пенсії.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ГУ ПФУ у Донецькій області надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити з огляду на таке.
Відповідно даних електронної пенсійної справи встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 26.06.2013 без застосування двоскладової формули при обчисленні пенсії, тобто після набрання чинності Закону № 1058 та на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058.
Загальний страховий стаж складає 46 років 02 дні.
Понаднормовий стаж складає 16 років.
Обчислення пенсії станом на дату звернення.
Коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ( (552 / 100 х 12) х 1) - 0.46000
Розмір пенсії за віком (ст.27) (11312.81 х 0.46000) - 5203,89 грн;
Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 16 років) - 377,76 грн;
Дод. пенсія особам, віднес. до 4 категорії ЧАЕС Пост. № 112 п.5 - 56,94 грн;
Розмір пенсії з надбавками - 5638,59 грн.
Пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене відсутні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії із збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з 26.06.2013, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується формою РС-право та протоколом з пенсійної справи позивача.
Позивач є постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС четвертої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .
Згідно з формою РС-право загальний страховий стаж позивача в одинарному розмірі складає 36 років 1 місяць 1 день.
13 жовтня 2025 року через Відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) в Київській області позивач подала заяву до ГУ ПФУ у Київській області про проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-Х11 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років з урахуванням проведених платежів відповідно до приписів норми вищевказаного Закону.
Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, за наслідком розгляду заяви ухвалено рішення від 20.10.2025 реєстраційний номер 932190111118 про відмову у перерахунку пенсії.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон №796-ХІІ).
У первісній редакції вказаного Закону передбачалося, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (стаття 47). Статтею 53 передбачалося, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку. Стаття 55 встановлювала пільги по обчисленню середньомісячного заробітку, надаючи право тим, хто звернувся за пенсією, брати середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії за будь-який період із 12 місяців роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Законом №2001-XII від 19.12.1991, що набрав чинності 15.02.1992, Закон №796-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої також були закріплені правила про надання особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсій із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій (стаття 55).
Статтею 56 Закону в зазначеній редакції встановлювались пільги щодо обчислення стажу роботи (служби). Так, час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зараховувався до трудового стажу, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 по 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком №1); з 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню стажу роботи у зоні відчуження визначалися Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 цієї статті передбачалося, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи набрання» чинності №3668-VI від 08.07.2011, що набрав чинності з 01.10.2011, було внесено ряд змін і доповнень в пенсійне законодавство, в тому числі в абзаці першому частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ слова для одержання державних пенсій замінено словами і цифрами статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 11.10.2017, внесено зміни до певних законодавчих актів України, в тому числі і до Закону №796-ХІІ. Зокрема, абзац перший частини першої статті 55 викладено в такій редакції: Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
В свою чергу, у статті 56 пункт 2 доповнено словами і цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Цим же Законом викладено в новій редакції і статтю 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003.
Зокрема, абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV у згаданій редакції встановлено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
На час призначення позивачу пенсії, діяла редакція пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, якою, зокрема, передбачалося право на доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років для жінок і понад 20 років для чоловіків, і це правило не ставилося в залежність від того, чи пенсія була призначена на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, чи на умовах частини першої статті 27 Закону №1058-IV.
За Законом №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, правове регулювання змінилося, позаяк право на доплату до пенсії за понаднормовий стаж на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, почало пов'язуватися з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.
Відповідно до цього, якщо пенсія особі була призначена на умовах, відмінних від тих, що визначені частиною другою статі 27 Закону №1058-IV, то доплата до пенсії за понаднормовий стаж почала обраховуватися на умовах, визначених абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV, тобто на 1% розміру пенсії, за кожен рік страхового стажу понад 30 років для жінок і понад 35 років для чоловіків, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, Закон №2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, погіршив становище тих, осіб, яким на той час вже була призначена пенсія.
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядаючи справу №300/3435/21 у постанові від 25.06.2024 наголосила на конституційному принципі незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними, зокрема у рішенні від 12.02.2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України підтримав раніше сформовану ним юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Окрім того, у рішенні від 26.01.2011 №1-рп/2011 Конституційний Суд України вказав, що, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини). До того ж, Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому чи
Таким чином, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у чинному законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статі 27 Закону №1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло).
Верховний Суд наголосив на тому, що держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту. Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV.
За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вказала, що вважає висновки, які викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, від 10.01.2024 у справі №300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом №2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак відступила від таких висновків та сформувала наступні висновки:
(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону №796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону №796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, суд зауважує, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін в пункт 2 статті 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не повинні позбавляти позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право набуте значно раніше, ніж набрав чинності Закон №2148-VIII, яким внесено зміни до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Не підлягає до задоволення вимога про зобов'язання нараховувати та виплачувати перераховану пенсію в подальшому, оскільки на час розгляду цієї справи, відповідачем перерахунок пенсії на виконання судового рішення не проводився, отже обґрунтовані підстави вважати, що після проведення такого перерахунку пенсія не буде сплачуватись органом пенсійного фонду відсутні.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо дати, з якої позивачу належить перерахувати пенсію.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 13.04.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка визначає строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналогічні положення містяться в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
За перерахунком пенсії позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.10.2025. Таким чином, її пенсія підлягає перерахунку з 01.10.2025 (тобто, з першого числа наступного місяця (ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі, оскільки основна вимога задоволена повністю, а похідна судовим збором не оплачується.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн та у підтвердження їх фактичного понесення надав до матеріалів справи: договір про. надання правової допомоги від 28.10.2025, рахунок на оплату №22 від 28.10.2025, квитанція про сплату витрат на правову допомогу від 29.10.2025, ордер серія АІ №2040415, акт виконаних робіт від 01.11.2025.
Оцінка суду.
КАС України.
Стаття 132. Види судових витрат
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;
Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг)
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стаття 139. Розподіл судових витрат
7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Висновки суду.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах: «Шульга проти України», «Баришевський проти України», «Двойних проти України», «Меріт проти України», "East/West Alliance Limited проти України" зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні у справі «Савін проти України» та у справі «Бєлоусов проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.
Суд, дослідивши подані позивачем у якості підтвердження фактичного понесення витрат на правову допомогу докази, констатує їх достатність для висновку про компенсацію таких з огляду на відповідність обсягу доказів вимогам ст. 134 КАС України та фактичність понесення з огляду на квитанцію про сплату витрат на правову допомогу від 29.10.2025.
Заперечень щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем не подано, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі7 000,00 грн.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, Площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.10.2025 № 932190111118.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області провести з 01 жовтня 2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, в редакції, що була чинна до 11.10.2017.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, Площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій й області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч)00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 08.12.2025.
Суддя І.В. Буряк