Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№200/7946/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, 85302, Донецька область, Покровський р-н., м. Покровськ вул. Мандрика, буд. 7) про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення компенсації за втрату частини втрати доходів громадян відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини втрати доходів громадян відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III на день прийняття рішення судом. В обґрунтування зазначено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7298/24 від 16.12.2024 зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2021-2022 роки в кількості 41 доба та за невикористані 42 доби додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби. Остаточний розрахунок проведено 03.07.2025. Вважає наявним право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
20 жовтня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, в обґрунтування якого зазначено, що Наказом ГУНП в Донецькій області від 20.09.2024 №448 о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби з 21.09.2024. На виконання рішення суду по справі № 200/7298/24 здійснена виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у сумі 81344,03 грн згідно платіжної інструкції № 3634 від 25 липня 2025 року. Вважає, що у відповідача відсутнє право на виплату компенсації, оскільки така виплата є разовою, у зв'язку з чим механізм компенсації втрати доходів у зв'язку із затримкою за Законом України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не застосовується. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 07.11.2015 до 20.09.2024 позивач проходив службу в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 20.09.2024 №448 о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби з 21.09.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 200/7298/24, яке набрало законної сили 30.04.2025, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2021-2022 роки в кількості 41 доба та грошову компенсацію за невикористані 42 доби додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з середньоденного грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі №200/7906/24, яке набрало законної сили 06.05.2025, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні зі служби з 22.09.2024 по 14.10.2024 відповідно до вимог статті 117 КЗпП України.
На виконання рішення суду по справі № 200/7298/24 здійснена виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток у сумі 81344,03 грн згідно платіжної інструкції № 3634 від 25 липня 2025 року. Згідно штампу, оплата проведена 25.07.2025.
25 вересня 2025 року позивачем подано заяву в якій просив здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини моїх доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2024 №200/7906/24, та від 16.12.2024 №200/7298/24.
Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області надано відповідь від 29.09.2025 №М-94/26/06/2025 в якій повідомлено, що нормами спеціального законодавства не передбачено виплату компенсації за втрату частини доходів.
Спірним питанням у цій справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошової компенсації за невикористані дні відпусток.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Доводи відповідача про те, що проходження служби в органах Національної поліції є предметом регулювання спеціального законодавства, яке не передбачає можливості виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства. Нормативні акти, на які покликається відповідач, справді не передбачають компенсації, однак до правовідносин щодо проходження служби в органах Національної поліції в тій частині, яка не врегульована спеціальними правовими нормами, можуть застосовуватися положення Закону № 2050-ІІІ, які відносно них мають загальний характер і власне стосуються тих питань/спорів, які виникають у зв'язку із несвоєчасною виплатою доходів в тому числі особам, які проходять службу в органах Національної поліції.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Під час розгляду справи судом встановлено, що наявність підстав для виплати компенсації позивач пов'язує із не своєчасною виплатою грошової компенсації за всі не використані дні щорічної та додаткової відпусток, а також виплатою середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку після звільнення.
Суд зауважує, що за нормами частини 1 статті 83 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки виплачується працівнику у разі його звільнення.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Отже, статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні, а ч. 1 ст. 83 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» визначається, що виплата компенсації є разовою виплатою, яка компенсує не використані працівником під час роботи відпустки.
Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновку, що грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні не є складовою грошового забезпечення, як помилково зазначає позивач, та не підпадає під визначення доходу в розумінні статей 1,2 Закону № 2050-ІІІ, оскільки має разовий характер, а виплата її здійснюється при звільненні.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.2-15,31-32,72-80,160-161,168,171,241-246,250-251,293,295 КАС України, суд
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, 85302, Донецька область, Покровський р-н., м. Покровськ вул. Мандрика, буд. 7) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош