08 грудня 2025 р.Справа № 160/34149/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій КП «Криворізьке РБТІ ДОР» та зобов'язання відновити записи інвентаризаційної справи №113 (запис №26826), -
Позивач 01.12.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка передана 02.12.2025 р., в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати реєстраційні дії КП «Криворізьке РБТІ ДОР», вчинені 01.02.2011 року у межах інвентаризаційної справи №113 (запис №26826, стор.42), якими було незаконно внесено відомості про ОСОБА_2 ;
- зобов'язати КП «Криворізьке РБТІ ДОР» відновити записи інвентаризаційної справи №113 (стор. 42, запис №26826) у тому вигляді, в якому вони існували відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого їй у 1982 році, а саме: відновити запис про неї як одноосібного власника 1/2 частини житлового будинку з типом права «особиста приватна власність».
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із абз.1 п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За змістом наведених вище норм права до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас, помилковим є застосування положень вказаних статей та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських або цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, предмет спору у справі, що розглядається, не відповідає ознакам та характеристикам публічно-правового спору.
З матеріалів справи видно, що на підставі витягу №28858348 «Про державну реєстрацію прав» від 01.02.2011 року КП «Криворізьке РБТІ» внесло відомості про ОСОБА_2 як власника 1/2 частки будинку, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання / ВСВ №825963 / 09.06.2005 р., зареєстрованого в реєстрі за №1729.
В свою чергу, позивач вважає, що КП «Криворізьке РБТІ» протиправно змінило тип права з особистої приватної власності ОСОБА_1 на приватну спільну часткову ОСОБА_2 та виключило її з інвентаризаційної історії, як законного власника. Крім того, створило юридичний статус співвласників з ОСОБА_2 та видало витяг, який не відповідає первинним записам БТІ та набуттю права власності. Відтак, дії КП «Криворізьке РБТІ» порушують ст.ст.182, 328 ЦК України та ст.26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав, ст.11 Закону «Про інформацію», оскільки ОСОБА_2 не мала правових підстав для набуття права власності на нерухоме майно.
Суд зазначає, що цей спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, здійснюючи реєстраційні дії вчинені 01.02.2011 року, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем, тобто між позивачем та відповідачем не існує публічно-правового спору.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Отже, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спір у даній справі не є публічно-правовим. Спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Такий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, відступивши від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Велика Палата Верховного Суду в цій справі вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.
Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Отже, спір у цій справі щодо визнання протиправними та скасування реєстраційних дій КП «Криворізьке РБТІ ДОР» є цивільно-правовим, вирішення такого спору враховуючи суб'єктний склад сторін, здійснюється за правилами цивільного судочинства, в порядку передбаченому ЦПК України.
Таким чином, суд зазначає, що в даному випадку існує спір про право цивільне, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного права. У спірних правовідносинах у цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.
В силу п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
При цьому ч.6 ст.170 КАС України зобов'язує суд роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Суд роз'яснює позивачу, що поданий ним позов має розглядатися місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства з дотриманням правил територіальної підсудності.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі №160/34149/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 241-243, 248, 294, 297 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій КП «Криворізьке РБТІ ДОР» та зобов'язання відновити записи інвентаризаційної справи №113 (запис №26826).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма