08 грудня 2025 рокуСправа №160/20781/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427): щодо відмови мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в здійснені перерахунку пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; щодо обмеження пенсії у зв'язку з індексацією з 2023 року, 2024 року, 2025 року на суму 276,26 грн.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(ЄДРПОУ 21910427): перерахувати мені, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 80 % від заробітної праці шахтаря з 10.01.2025 року; повернути суму обмеження пенсії у зв'язку з індексацією за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік в сумі 276.26грн. щорічно; 3. повернути мені різницю в виплачуваній пенсії та призначеної.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 по справі № 160/33412/23 відповідачем проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зарахуванням певних періодів до пільгового стажу за Списком №1, однак пенсія розрахована без врахування статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Крім того, обмежено пенсію у зв'язку з індексацією з 2023 року на суму 276,26 грн. Позивач категорично не погоджується з такими діями відповідача та вважає відмову обчислювати та виплачувати пенсію з урахуванням положення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» грубим порушенням норм чинного законодавства, крім того у відповідача не було підстав обмежувати виплату пенсію сумою 276,26 грн. з 2023 року. За таких обставин, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20781/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи позивача; пояснення з обґрунтуванням правових підстав для обмеження у виплаті доплати у сумі 276,26грн.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 16.01.2007. На звернення позивача від 12.05.2025 повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки документи, які б підтверджували наявність 15 років роботи за Списком №1 на підземних роботах/на видобутку вугілля, залізної руди в матеріалах пенсійної справи відсутні. Щодо вимоги про повернення суми обмеження пенсії у розмірі 276,26грн. щомісячно у зв'язку із індексацією за 2023-2025 рр., відповідачем зауважено, що індексація здійснюється з урахуванням коефіцієнта 1,197 у 2023 році, коефіцієнта 1,0796 у 2024 році та коефіцієнта 1,115 у 2025 році, однак сума індексації не може перевищувати 1500,00грн. На виконання Постанов Кабінету Міністрів України №168, №185 та №209 пенсію позивача проіндексовано та з 01.03.2023 встановлено обмеження індексації пенсії у розмірі 276,26грн., оскільки розмір індексації не може перевищувати 1500,00грн. За викладених обставин, вважає позовні вимоги безпідставними, просить у їх задоволенні відмовити.
Відповідачем на виконання вимог суду надано копію пенсійної справи позивача.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.02.1998 Саксаганським РВ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 16.01.2007 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Не погодившись із розрахунком пільгового стажу за Списком №1, позивач звертався до суду із позовом (адміністративна справа №160/33412/23).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у адміністративній справі №160/33412/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 05.07.1978 року по 05.08.1980 року, з 13.04.2015 року по 05.10.2016 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 05.07.1978 року по 05.08.1980 рік, з 13.04.2015 року по 05.10.2016 року.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в здійснені перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в частині перерахунку та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ в розмірі 80% від заробітної плати шахтаря, та прийняти обґрунтоване і вмотивоване рішення, з урахуванням зарахованих періодів роботи за Списком №1 та правової позиції, викладеної в рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у адміністративній справі №160/33412/23 набрало законної сили 04.04.2024.
На виконання вказаного рішення суду позивачеві з 04.04.2024 проведено перерахунок пенсії.
Відповідно до розрахунків за пенсійною справою: 912370128881, страховий стаж позивача становить 65 роки 0 місяців 27 днів, в тому числі пільгового стажу за Списком №1 - 24 роки 2 місяці 6 днів, до якого зараховано такі періоди: 05.07.1978 по 05.08.1980 - 2 роки 1 місяць 1 день, з 01.09.1994 по 31.12.2003 - 9 років 4 місяці 0 днів, з 01.01.2004 по 05.10.2016 - 12 років 9 місяців 5 днів; розмір пенсійної виплати з 04.04.2024 - 12689,92грн. та складається з таких складових: 12021,78грн. - основний розмір пенсії (18495,05*0,6500), 944,40грн. - доплата за понаднормовий стаж, обмеження в індексації з 01.03.2023 - -276,26грн.
12.05.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та щодо проведення індексації пенсії відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-ІV.
Листом від 10.06.2025 №26100-18616/Х-01/8-0400/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про перерахунок пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у адміністративній справі №160/33412/23, а також про відмову у розрахунку пенсії за нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки дія статті 8 Закону №345-VІ не поширюється на працівників, зайнятих повний робочий день у виробництві гірничих робіт у кар'єрі, для зарахування періодів роботи з 05.07.1978 по 05.08.1980 та з 01.09.1994 по 05.10.2016 до стажу роботи в шахті немає підстав.
У листі від 14.07.2025 №31398-22826/Х-01/8-0400/25 відповідач повідомив позивачу, що йому були здійснені наступні автоматизовані перерахунки: з 01.03.2019 відповідно до Постанови 124 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,17, з 01.05.2020 відповідно до Постанови №251 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,11, з 01.03.2021 відповідно до Постанови №127 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,11, з 01.03.2023 відповідно до Постанови №168 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,197, з 01.03.2024 відповідно до Постанови №185 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,0796, з 01.03.2025 відповідно до Постанови №209 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,115. Згідно з пунктом 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а також щодо обмеження пенсії у зв'язку з індексацією з 2023, 2024, 2025, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Щодо обрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За змістом абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини п'ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно із преамбулою Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008 (далі - Закон № 345-VI) цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 1 Закону № 345-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення шахтарів, відповідно до яких мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд в постанові від 04.03.2025 у справі №200/1767/24 виснував, що положеннями Закону № 345-VI чітко визначено коло осіб, які мають право на особливі умови праці та соціального захисту через специфіку своєї роботи. Це працівники, зайняті на надзвичайно шкідливих і важких роботах, пов'язаних з видобутком корисних копалин та обслуговуванням шахт, посади яких передбачені Списком № 1, а саме:
працівники, які видобувають корисні копалини (вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди);
працівники шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день;
працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості.
Тобто, Закон №345-VI розмежовує три категорії працівників, що має логічне та правове обґрунтування, яке базується на рівні ризику, специфіці виконуваної роботи та необхідності диференційованого соціального захисту:
видобувачі корисних копалин: безпосередньо займаються видобутком вугілля, залізної руди, кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих, озокеритних руд, постійно перебуваючи у середовищі з підвищеною запиленістю, токсичністю, радіоактивним впливом, високою вологістю та температурою. Фізичне навантаження та контакт із небезпечними речовинами призводять до професійних захворювань, значного скорочення тривалості життя та підвищеного ризику нещасних випадків;
працівники шахтобудівних підприємств, зайняті на підземних роботах: на відміну від гірників, ці працівники не займаються безпосереднім видобутком корисних копалин, але виконують будівництво, укріплення та обслуговування шахт на гірничих підприємствах. Вони також працюють у підземних умовах, що супроводжуються ризиками обвалів, загазованості, високої вологості, температурних перепадів. Закон №345-VI включає їх до категорії захищених осіб, оскільки умови праці ідентичні до тих, у яких працюють гірники, а рівень небезпеки також є значним;
працівники державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості: виконують аварійно-рятувальні роботи у разі виникнення надзвичайних ситуацій у шахтах, тобто працюють у найекстремальніших умовах, часто піддаючись впливу вибухонебезпечних газів, обвалів, пожеж та інших небезпек. Через критичну важливість їхньої роботи та високий рівень ризику для життя, держава також надає їм право на спеціальні соціальні гарантії та пільгову пенсію.
Таким чином, Закон № 345-VI забезпечує диференційований соціальний захист осіб, чия професійна діяльність пов'язана з підвищеними ризиками, небезпечними умовами праці та негативним впливом на здоров'я. Розмежування цих категорій має правове обґрунтування, оскільки кожна з них виконує специфічні функції в гірничій промисловості, що відрізняються за рівнем ризику, характером роботи та умовами праці.
При цьому стаття 1 Закону №345-VI містить чітко визначений перелік корисних копалин, видобуток яких є підставою для визнання особи шахтарем у розумінні цього Закону.
Зокрема, до таких корисних копалин відносяться: вугілля; залізна руда; руди кольорових і рідкісних металів; марганцеві руди; уранові руди; магнієві руди (солі калієво-магнієві та солі магнієві); озокеритні руди. Будь-які інші види корисних копалин, включаючи кам'яну сіль, не передбачені у зазначеному переліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим, для призначення пенсії шахтарям відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідна сукупність трьох умов: наявність стажу роботи не менше 15 років для чоловіків, зайнятість на підземних роботах повний робочий день та віднесення професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 16.01.2007 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у адміністративній справі №160/33412/23, яке набрало законної сили 04.04.2024, пенсію позивача перераховано з 04.04.2024, страховий стаж становить 65 роки 0 місяців 27 днів, в тому числі пільгового стажу за Списком №1 - 24 роки 2 місяці 6 днів, до якого зараховано такі періоди: 05.07.1978 по 05.08.1980 - 2 роки 1 місяць 1 день, з 01.09.1994 по 31.12.2003 - 9 років 4 місяці 0 днів, з 01.01.2004 по 05.10.2016 - 12 років 9 місяців 5 днів.
Страховий та пільговий стаж позивача не є спірним у цій справі.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що пільговий стаж позивача обрахований на підставі довідок про пільговий характер роботи, виданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у адміністративній справі №160/33412/23.
Судом досліджені довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що видавались позивачу, на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, що наявні в пенсійній справі.
Так, відповідно до довідки ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 11.01.2007 №631, вона видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день в рудоуправлінні у виробництві гірничих робіт з видобування корисних копалин у періоді з 01.09.1994 по теперішній час (дата складання довідки - 11.01.2007) за професією (посадою) електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування в кар'єрі, зайнятого повний робочий день в кар'єрі №3 на глибині 150 метрів і глибше, що передбачено Список №1, розділ і, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно зі Списком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Відповідно до довідки ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №486, вона видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на гірничо-збагачувальному комплексі в рудоуправлінні у виробництві гірничих робіт з видобування корисних копалин за період 01.01.2007 по теперішній час за професією (посадою) електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування в кар'єрі, зайнятого повний робочий день в кар'єрах №2 та №3 на глибині 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ і, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно зі Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Відповідно до довідки ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №722, вона видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рудоуправлінні у виробництві гірничих робіт з видобування корисних копалин за період 01.03.2009 по теперішній час за професією (посадою) електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування в кар'єрах, зайнятого повний робочий день в кар'єрі №3 на глибині 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ і, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно зі Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №721 від 23.04.2013, вона видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рудоуправлінні у виробництві гірничих робіт з видобування корисних копалин за період 01.04.2011 по теперішній час (дала складання довідки - 23.04.2013) за професією (посадою) електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування, зайнятого повний робочий день в кар'єрі №3 на глибині 150 метрів і глибше, що передбачено: список №1, розділ і, підрозділ 3, позиція 1.3-1 згідно зі Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Професія, за якою працював позивач з 01.09.1994 відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (1.3-1 працівники, зайняті повний робочий день у розрізах, кар'єрах, рудниках і відвалах, крім зайнятих на поверхні (постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів, серед інших видів є: добування залізних руд, Виробництво коксу та коксопродуктів.
Отже, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» належить до підприємств, що видобувають корисні копалини - залізну руду, зайнятість позивача в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рудоуправлінні у виробництві гірничих робіт з видобування корисних копалин за період 01.09.1994 повний робочий день за професією (посадою) електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту устаткування, зайнятого повний робочий день в кар'єрах на глибині 150 метрів і глибше, більше ніж 15 років підтверджена довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, виданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що не заперечується відповідачем, наведені обставини у сукупністю з наявними доказами є підставою для визнання позивача шахтарем у розумінні Закону №345-VI, тому суд вважає, що позивач набув право на обчислення пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
За наведених обставин, відмовляючи в обрахунку пенсії позивачеві відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику, на якого поширюється дія статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», відповідач діяв протиправно.
При цьому, право позивача порушено саме протиправним рішенням відповідача про відмову в перерахунку пенсії, викладеного у листі від 10.06.2025 №26100-18616/Х-01/8-0400/25, прийнятого за результатом розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 12.05.2025.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За змістом частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, викладеного у листі від 10.06.2025 №26100-18616/Х-01/8-0400/25, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням положень абзацу 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», починаючи з 01.05.2025, тобто і з першого числа місяця, в якому подано заяву про перерахунок, а не з 10.01.2025, як просить позивач, тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині обмеження пенсії у зв'язку з індексацією з 2023, 2024, 2025.
Статтею 42 Закону №1058-IV врегульовано порядок і умови проведення індексації та перерахунок пенсій.
Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року№118 (далі - Постанова № 118).
Пунктом 1 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 2 Постанови №118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Отже, правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 1 березня 2022 року на коефіцієнт збільшення 1,14 (індексацію) слугувала постанова Кабінету Міністрів України №118.
Разом з цим, пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону № 1058-IV та стаття 64 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону №2710-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
У свою чергу, пунктом 10 Постанови № 168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - Постанова №185).
Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Отже, правовою підставою для підвищення пенсії позивача з 1 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення 1,0796 (індексацію) слугувала постанова Кабінету Міністрів України №185.
При цьому, пунктом 3 Постанови №185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209).
Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
При цьому, пунктом 3 Постанови №209 установлено, що у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Отже, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно, та розмір пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 підвищується на такий коефіцієнт збільшення з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 Постанови №168, пунктами 3 Постанов №№185 та 209, тобто в межах граничного розміру збільшення (1500,00 грн.).
Як встановлено в ході судового розгляду, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 16.01.2007 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак доказів того, що відповідачем здійснювалась індексація пенсії позивачу відповідно до Постанов №168, №185 та №209 матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів не надано.
Доводи відповідача у листі від 14.07.2025 №31398-22826/Х-01/8-0400/25 та у відзиві про те, що позивачу здійснювались автоматизовані перерахунки з 01.03.2023 відповідно до Постанови №168 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,197, з 01.03.2024 відповідно до Постанови №185 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,0796, з 01.03.2025 відповідно до Постанови №209 із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,115, відхиляються судом, оскільки таких доказів не надано.
Не приймаються і доводи відповідача про те, що розмір індексації в результаті перерахунку не може перевищувати 1500,00грн., оскільки матеріали справи не містять і доказів нарахування і виплати індексації в межах 1500,00грн. відповідно до Постанов №168, №185 та №209.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано обмеження у виплаті індексації з 01.03.2023 розміром 276,26грн. Жодних розрахунків виплати індексації відповідачем не надано.
Суд зазначає, позивач має право на виплату пенсії з урахуванням збільшення (індексації) відповідно до Постанов Уряду №168, №185 та №209, при цьому таке право не може бути безпідставно обмежено відповідачем.
За таких обставин, виплачуючи пенсію позивачу без індексації відповідно до Постанов Уряду № 168, №185 та №209 відповідач діяв протиправно.
Щодо способу захисту порушеного права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про індексацію пенсії 12.05.2025.
Як зазначалось судом, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа (частина четверта статті 45 Закону № 1058-ІV).
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, з метою відновлення прав позивача у спірних правовідносинах суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.05.2025 виплату пенсії позивачу з урахуванням суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту порушеного права.
Позовні вимоги в частині «повернути суму обмеження пенсії у зв'язку з індексацією за 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік в сумі 276.26грн. щорічно; повернути різницю в виплачуваній пенсії та призначеної» не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів порушеного права в цій частині. Позаяк, станом на час розгляду справи матеріали справи не містять доказів обрахунку пенсії з урахуванням зобов'язальних вимог суду. Водночас, в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише реально порушені права, захист непорушених прав суперечить завданню адміністративного судочинства та не узгоджується з його принципами.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22 виснував, що при вирішенні спору суд зобов'язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9,72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в перерахунку пенсії, викладену у листі від 10.06.2025 №26100-18616/Х-01/8-0400/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) здійснити з 01.05.2025 перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», виходячи з розміру 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо виплати пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 01.05.2025 без сум індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без сум індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без сум індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) здійснити з 01.05.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з урахуванням суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суми індексації (підвищення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять тисяч 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова