08 грудня 2025 рокуСправа №160/31432/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.06.2025 року №047150031668 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за списком №2;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період її роботи з 16.08.1988 року по 30.04.1989 рік, як стаж роботи на пільгових умовах за списком №2 і призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з часу звернення за призначенням пенсії, а саме з 19.06.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення. Неврахування спірного періоду до пільгового стажу не відповідає законодавству, оскільки даний період підтверджений трудовою книжкою позивача як основним джерелом стажу та пільговою довідкою.
Ухвалою 04 листопада 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
25 листопада 2025 року відповідач долучив до матеріалів справи відзив, в якому заперечується проти задоволення позовних вимог. Вказав про правомірність прийнятого рішення від 27.06.2025 року №047150031668 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за списком №2. Водночас, в електронній пенсійній справі Позивача відсутня довідка (цитуємо мовою оригіналу) «о подтвирждении имеющего трудового стажа для назначения пенсии при отсуствии трудовой книги или соответствующих записей в ней» від 18.06.2019 № 998, на яку посилається Позивач у позовній заяві. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, на свій розсуд розраховувати страховий стаж, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження органів Фонду, якими останні наділені як юридичні особи публічного права. Обраний Позивачем спосіб захисту порушує дискрецію органів Фонду на визначення підстав, за яких призначається пенсія, здійснюється її перерахунок або приймається рішення про відмову в її призначенні та перерахунку. Аналізуючи вищенаведене, Відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
27.06.2025 року ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення №047150031668 від 27.06.2025 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2.
Вік заявника - 55 років 02 місяці.
Страховий стаж заявника - 27 років 04 місяці 1 день, за Списком №2 - складає 09 років 09 місяців 23 дні.
З розрахунку пенсії позивача встановлено, що період роботи з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року не зараховано до пільгового стажу позивача.
Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Так відповідач не зарахував період роботи з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року, оскільки у електронній пенсійній справі відсутня довідка №988 від 18.06.2019 року (мовою оригіналу) «о подтвирждении имеющего трудового стажа для назначения пенсии при отсуствии трудовой книги или соответствующих записей в ней».
Як зазначено відповідачем у оскаржуваному рішенні, до пільгового стажу позивача зарахований період роботи з 01.05.1989 року по 23.02.1999 року на посаді машиніста крана метарлургійного виробництва трубоволочильного цеху №1 згідно із рішення комісії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12.06.2025 року №7.
Згідно з записами №2-4 трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 у період з 16.08.1988 року по 23.02.1999 року позивач працювала на посаді «машиніста крана металургійного виробництва» у ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод».
Тобто незарахований (з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року) період до пільгового стажу і зарахований (з 01.05.1989 року по 23.02.1999 року) період згідно із записами трудової книжки є одним періодом роботи позивача. (запис №3 стосується реорганізації підприємства).
Згідно з довідкою №988 від 18.06.2019 року ОСОБА_2 працювала повний робочий день на металургійному заводі виробництва трубоволочильного цеху №1 на посаді машиніста крана з 16.08.1988 року по 25.01.1991 року, що передбачено Списком №2, розділ IV, підрозділ 4, підпункт «а». Постанова СССР №1173 від 22.08.1956 року.
Суд вважає помилковими вищевказані висновки пенсійного органу щодо незарахування періоду роботи з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року до стажу за Списком №2 та зазначає наступне.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Згідно із пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Верховного Суду від 14.04.2020 року №560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року № 216/8709/15-а(2-а/216/17).
Проаналізувавши записи трудової книжки позивача, суд встановив, що трудова книжка містять відомості щодо періоду, назви професії, що належить до Списку №2, а також відомості про атестацію робочого місця позивача саме за Списком № 2.
Таким чином, період з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року, в якому позивач працювала у ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат є документально підтвердженим та підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість підстав для неврахування відповідачем спірного періоду роботи позивача в ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» до пільгового стажу за списком №2 при розгляді заяви про призначення йому пенсії на пільгових умовах за списком №2.
З огляду на те, що під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №047150031688 від 27.06.2025 року, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2, суд робить висновок, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування такого рішення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком №2 період з 16.08.1988 року по 30.04.1989 року в ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод».
Крім того, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 27.06.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням зарахованих періодів.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 968,96 грн.
Оскільки задоволено позовну заяву, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 968,96 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.06.2025 року №047150031668 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 16.08.1988 року по 30.04.1989 рік, як стаж роботи на пільгових умовах за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням зарахованих періодів.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук