25 листопада 2025 року Справа № 160/20494/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЦарікова Олена Василівна
за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Сергєєвої М.Ш. Каціонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" (51215, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, пров. Лісний, буд. 10; ЄДРПОУ 35609385) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці: № UA110130/2023/000051/1 від 11.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання зовнішньоекономічного контракту від 29.03.2023 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю"ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К" (покупець) та компанією "ALIKA-L sp. z o.o." (Warsszawa) було поставлено товар та подано митну декларацію - №23UA110130006853V7.1 від 07.04.2023 року. Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення №UА110130/2023/000051/1 від 11.04.2023 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом. Також позивач додатково зазначив, що оскаржене рішення є протиправним, оскільки ухвалено з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню. Вважаючи, що ним було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, позивач не погоджується із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару та просить його скасувати, у зв'язку із чим звернувся з цим позовом до суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 160/20494/23, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 160/20494/23 скасовано. Справу № 160/20494/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана справа передана на розгляд судді Царікової О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 вересня 2025 року о 10:30 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала № 12.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (вх. №41476/25), в якому останній просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів від 11.04.2023 №UA110130/2023/000051/1 та повідомленнях митниці під час проведення процедури консультації наведено перелік розбіжностей у наданих до митного контролю документах та вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Відповідач зазначає, що у рішенні про коригування наведено консультацію з обрання методу визначення митної вартості та наведено обґрунтування чому не застосовано методи визначення митної вартості, що передують резервному, а саме: Методи визначені статтями 59-60 МКУ не застосовуються у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо митного оформлення ідентичних/подібних транспортних засобів, відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів (статті 62 63 МКУ). Відповідно до п.7 і п.8 ч.3 ст.52 МКУ зазначають, що декларант має право вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана; вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана; вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також підстав для здійснення такого коригування. Декларант не звертався до митного органу із заявою для отримання письмової інформації стосовно винесених рішень про коригування митної вартості, а саме причин їх прийняття.
Також зазначає, що за доводами позивача ним на електронну адресу митниці dp.unrpp@customs.gov.ua у порядку ст. 55 МКУ направлено додаткові документи, які, на думку позивача, усувають виявлені митницею розбіжності у документах, наданих під час митного оформлення. За доводами митниці офіційною електронною адресою митниці є dn.post@customs.gov.ua, а отже документи, направлені на іншу електрону адресу є такими, що направлені у неналежний спосіб.
Відповідач для з'ясування обставин, про які вказав Верховний Суд, вважає за необхідне зазначити, що наказом Держмитслужби від 20.11.2019 № 33 «Про використання доменних імен Державної митної служби України в українському домені Інтернету» (зі змінами внесеним наказом Держмитслужби від 28.03.2023 № 114 «Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 20.11.2019 № 33» затверджено перелік офіційних поштових адрес територіальних органів Державної митної служби України. Для Дніпровської митниці визначено офіційну електронну поштову адресу - dn.post@customs.gov.ua.
Наказом Держмитслужби від 20.01.2020 № 13 «Про затвердження Положення про Порядок використання електронної пошти Державної митної служби України з доступом до мережі Інтернет» (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджене відповідне Положення про Порядок використання електронної пошти Державної митної служби України з доступом до мережі Інтернет (далі - Положення).
Пунктом 1.6 Положення передбачено створення технологічних та інших неперсональних адрес електронної пошти (далі - технологічні) працівників апарату Держмитслужби та її територіальних органів, які призначені для організації певних видів діяльності відповідного структурного підрозділу Держмитслужби чи територіального органу та реалізації окремих проектів.
Поштова скринька dp.unrpp@customs.gov.ua створена відповідно до вищевказаного Положення та є технологічною скринькою юридичного підрозділу Дніпровської митниці, яка є територіальним органом Держмитслужби. Дана скринька призначена для її використання посадовими особами юридичного підрозділу під час виконання своїх посадових обов'язків. У зв'язку із зазначеним дана електрона скринька була використана при реєстрації електронного кабінету у ЄСІТС через який здійснюється обмін процесуальними документами за судовими справами, стороною в яких є митниця, а інтереси митниці представляють посадові особи юридичного підрозділу. Отже, електронна адреса dp.unrpp@customs.gov.ua, за якою зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС, створена виключно для використання в підсистемі «Електронний суд». Реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції здійснюється через офіційну електронну адресу dn.post@customs.gov.ua. Оскільки надання додаткових документів в порядку ч. 7 ст. 55 МКУ не пов'язано із судовим розглядом справи, а є листуванням із митним органом з питань митної справи, належною адресою для направлення документів є dn.post@customs.gov.ua, яка зазначена на офіційному сайті митниці. Будь-які документи, що направлені на неофіційну скриньку є такими, що направлені у неналежний спосіб.
01.09.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача надано до суду додаткові пояснення у справі (вх. №46009/25), в яких зазначає, що позивач згідно листа вих.№ 26/05 від 26.05.2023 направив додатково копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №33 від 03.05.2023 року; ордер серія АЕ №1202981 від 03.05.2023 року; лист вих.№26/05 від 26.05.2023 року; рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року з уточненням; ЦМР 000379 від 04.04.2023 року з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року з уточненням; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року з уточненням; платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023 року; акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року. Вищезазначений лист вих. № 26/05 від 26.05.2023 було направлено на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31.05.23 адвокатським листом за вих. №1-31, який також зазначено у відзиві на позовну заяву. Отже, декларантом в строки передбачені ст.55 Митного кодексу України були надані всі документи, що підтверджують митну вартість товару, а отже, нібито їх відсутність не може слугувати підставою для відмови в митному оформлені заявлених товарів. В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви, які стали підставою для коригування митної вартості товарів. Надані митниці, вищезазначені документи, у повній мірі дають можливість визначити розмір транспортних витрат, які були заявлені при митному оформленні. Посилання митниці на інтернет ресурс про те, що нібито товар було запропоновано до продажу за 32 900 євро не може бути підставою для відмови в митному оформленні та донарахуванні митної вартості, оскільки митниця не надала жодних доказів, що товар був саме проданий за таку ціну. Пропозиція продажу товару не може свідчити про факт продажу товару саме за такою ціною. Товар було придбано за Контрактом саме за ціною 13 000 євро. Таким чином, як зазначає представник позивача надані відповідно до вимог ст.ст. 53, 55 Митного кодексу України позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларований товар, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.
09.10.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача надано до суду додаткові пояснення у справі (вх. №53666/25), в яких зазначає доводи, аналогічним в позовній заяві та у відповіді на відзив.
27.10.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано до суду додаткові пояснення у справі (вх. №57133/25), в яких останній зазначає, що додаткові документи про які зазначає позивач та які знаходяться в матеріалах справи у будь-якому випадку не усувають тих розбіжностей та невідповідностей, які виявлені митницею під час здійснення митного оформлення, а отже не спростовують неможливість застосування заявленого декларантом першого методу визначення митної вартості. За твердженнями позивача ним, разом із листом від 26.05.2023 № 26/05 додатково направлялось: - рахунок від 01.04.2023 № 2/04/23 (з уточненням); - ЦМР від 04.04.2023 № 000379 (з уточненням); - рахунок на оплату від 04.04.2023 № 04 (з виправленнями); - догорів-заявку від 29.03.2023 № 29-1/03-2023 (з уточненнями); - платіжну інструкцію від 07.04.2023 № 610; - акт виконаних робіт від 07.04.2023 № 01. Отже, майже всі документи, які були надані декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару, відрізняються від тих, які надані до суду разом із позовною заявою, та помічені, як «з уточненнями».
Також зазначає, що висновок експертного комп'ютерно-технічного дослідження від 31.10.2024 № ЕД-19/104- 24/39405, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, є неналежним доказом у справі у зв'язку із тим, що дослідження проводились відносно неопломбованого предмету дослідження більше ніж через рік після настання обставин, які необхідно було дослідити, а також із даного дослідження неможливо встановити про доставлення якої саме кореспонденції іде мова (який зміст листа, які додані до нього додатки та який зміст цих додатків).
Також позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на наказ Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях». Відповідач вважає за необхідне звернути увагу на те, що вищевказані правила організації діловодства визначають порядок реєстрації документів, які надійшли до установи та отримані цією установою. В даному спірному випадку, документи на офіційну електронну адресу митниці, якою є dn.post@customs.gov.ua від позивача не надходили.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.11.2025, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 25.11.2025, обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2023 між ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К" та "ALIKA-L sp. z o.o." укладено контракт купівлі-продажу №29/03-2.
Відповідно до умов п.1.1 Продавець продає, а покупець купляє: вживані автомобілі, мотоцикли (товар).
Пунктом 2.2. контракту встановлено, що загальна вартість цього контракту складає 13000 євро.
Відповідно до п. 3.1 продавець поставляє покупцю товар на умовах Berlin 13407, Alt-Reinickendorf 47/48 Germany (Інкотермс 2020)
Відповідно до п. 4.1 Покупець сплачує Продавцю кошти на банківський рахунок Продавця, протягом 60 календарних днів від дати виставлення рахунку. Сплата здійснюється в валюті євро.
Продавцем виставлено рахунок №2/04/2023 від 01.04.2023 на оплату поставки автомобіля ВМW ALPINA D5 BITURBO 2012 VIN: НОМЕР_1 ) загальною вартістю 13000 євро.
Зважаючи на технічну помилку в рахунку при зазначенні розрахункового рахунку позивача було надано уточнений рахунок №2/04/2023 від 01.04.2023.
05.04.2023 на виконання умов контракту покупцем здійснено оплату за товар, що підтверджується свіфтом.
Позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару: "автомобіль легковий, для перевезення людей, що використовувався, марка - BMW, модель ALPINA B6 Coupe 4.4, номер кузова/VIN - НОМЕР_1 . тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів - 2993 смЗ; дата виготовлення - 01.01.2012; екологічна норма - не нижче Євро 2; колір - зелений. Див. доп" за ЕМД від 07.04.2023 №23UA110130006853V7/1.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод).
На підтвердження митної вартості товару за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи: контракт №29/03-2 від 29.03.2023; Рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року; Рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року з уточненням; Свіфт від 05.04.2023 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 08.09.2015 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.08.2012 року; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року з уточненням; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року з уточненням; Довідку б/н від 04.04.2023 року; Довідку б/н від 04.04.2023 року з уточненням; Платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023 року; Акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року; ЦМР №000379 від 04.04.2023 року з уточненням; Експертний висновок 89т23 від 07.04.2023 року; Документ 11508 від 07.04.2023 року; Договір про надання послуг митного брокера №15/03-2023 від 15.03.2023 року.
Розглянувши надані документи, Дніпровською митницею було здійснено коригування митної вартості товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000051/1 від 11.04.2023 року.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості, у графі 33 (яка з технічних причин направлена декларанту окремими повідомленням), митниця зазначила розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
"Згідно графи 4 "місце та дата завантаження" наданої до митного контролю CMR від 04.04.2023 № 000379 зазначено Варшава (Польща), що суперечить умовам поставки у даній справі. Відповідно до ЕМД та контракту від 29.03.2023 № 29/03-2 умови поставки визначено FCA Berlin 13407, Alt-Reinickendorf 47/48 Germany. Зазначене свідчить про не включення до ціни товару усіх складових, у тому числі, за маршрутом Berlin (Німеччина) - Варшава (Польща). Також відповідно до відомостей, зазначених у CMR від 04.04.2023 № 000379, місце розвантаження визначене с. Орлівщина (Дніпропетровська обл.), однак за умовами договору-заявки від 29.03.2023 № 29-1/03-2023 між перевізником та Позивачем адреса завантаження зазначена м. Дніпро, що суперечить наданими перевізником товаросупровідним документів. 2. Згідно наданого до митного контролю договору-заявки від 29.03.2023 № 29-1/03-2023 вартість послуг з перевезення складає 1 450 євро. Відповідно до наданого рахунку на оплату від 04.04.2023 № 04 вартість послуг складає 57 565,00 грн, що не відповідає розрахунку за курсом НБУ на дату виставлення рахунку 04.04.2023 № 04 (1450*39,761=57 653,45 грн). До того ж, наданий до митного контролю договір-заявка від 29.03.2023 № 29-1/03-2023 містить реквізити іншої юридичного особи, а саме - ТОВ "ЗАХІДНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К", в той час як до митного оформлення заявлено транспортний засіб, отримувачем якого є ТОВ "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ - К". 3. Відповідно до наданої графи 2 (відправник) копії митної декларації країни відправлення від 04.04.2023 № 23PL412020E0409590 зазначено особу ОСОБА_3 (UA - Україна), а також він зазначений в графі 8 тієї ж декларації та є одержувачем транспортного засобу в Україні, однак продавцем в даному випадку виступає ALIKA-L sp. z o.o., що може свідчити про залучення до зовнішньоекономічної операції третіх осіб та як наслідок, наявність додаткових посередницьких витрат. Відомості щодо договірних відносин, а також документи купівлі-продажу між ОСОБА_3 та Продавцем ALIKA-L sp. z o.o. у митного органу відсутні. 4. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під "дійсною вартістю" розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. У відповідності до розділу 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01 липня 2021 року № 476 (далі - Методичні рекомендації) здійснено аналіз інтернет-ресурсів та встановлено наявність на інтернет-ресурсі пропозиції до продажу транспортного засобу "BMW Alpina", дата реєстрації - 08/2012, пробіг - 105.241 км (на фото, доданих до ЕМД зазначено пробіг - 105320 км), без номерного знаку, з робочим об'ємом циліндрів - 2993 см3, потужністю двигуна - 257kW, адреса продажу Alt Reinickendorf 47-48, DE 13407 Berlin (збігається з умовами контракту - п. 3.1), що повністю збігаються з відомостями оцінюваного транспортного засобу. Запропонована вартість продажу транспортного засобу на вказаному інтернет-ресурсі - 32 900,00 євро. Скріншот сторінки зазначеного інтернет-ресурсу додається до відзиву на позовну заяву. Вищезазначені дані та фото, що були надані до ЕМД, дають можливість ідентифікувати зазначений транспортний засіб. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що митна вартість задекларованого товару не ґрунтується на дійсній вартості. З урахуванням зазначеного до вказаної зовнішньоекономічної операції можливе залучення третіх осіб, та не враховано розмір комерційної надбавки.".
Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації відправлення.
Відповідно до ст. 55 Митного кодексу України декларант згідно листа вих. № 26/05 від 26.05.2023 направив додатково копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №33 від 03.05.2023 року; ордер серія АЕ №1202981 від 03.05.2023 року; лист вих.№26/05 від 26.05.2023 року; рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року з уточненням; ЦМР 000379 від 04.04.2023 року з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року з уточненням; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року з уточненням; платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023 року; акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31.05.23 адвокатським листом за вих. №1-31.
Проте, 28.11.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000298/2.
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає виявлені нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) відповідно до частини 2 статті 60 МКУ розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. Методи визначені статтями 59-60 МКУ не застосовуються у зв'язку з відсутністю у митного органу інформації щодо митного оформлення ідентичних/подібних транспортних засобів. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. Згідно з ч. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. При визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів. Обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів визначення митної вартості відповідає цілям та положенням ст. 7 Угоди про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) 1994 року. Така правова позиція наведена у справі № П/805/38/14 Вищим адміністративним суд України (Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року). Відповідно до рахунку від 04.04.2023 № 4 транспортні витрати за маршрутом м.Берлін (Німеччина) - пп Долгобичув-Угринів (Україна) склали - 20 000 грн. З урахуванням задекларованої транспортної складової митна вартість товару розраховується на рівні 32900+(20000,00/39,9146)=33401,069 євро, з урахуванням всіх складових. Митна вартість оцінюваного товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, та ґрунтується на інформації з інтернет-ресурсу - https://autoboerse.de/de/farhrzeugsuche/alpina/d5/switchtronic-hud-cam-mwstausweisbar- 3ch4gzj? ua_advert_id=247085602&ua_car_id=96733928&utm_medium=referral&utm_ource=autounc на рівні - 33 401,069 євро, з урахуванням всіх складових.
Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості товарів та вважає його таким, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що суди не перевірили, якими доказами підтверджується факт набуття електронної пошти dp.post@customs.gov.ua статусу офіційної. Поряд з цим судами не було з'ясовано і правового статусу електронної адреси dp.unrpp@customs.gov.ua, на яку позивач направив додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Суд, здійснюючи новий розгляд справи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті УІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.
Примітками до п. 2 статті VІІ "Оцінка товару для митних цілей" ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості", а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6статті 57 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів про коригування митної вартості товарів №UА110130/2023/000051/1 від 11.04.2023 року, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Так митницею в ході проведення митної перевірки з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації відправлення.
Відповідно до ст.55 Митного кодексу України декларант згідно листа вих. № 26/05 від 26.05.2023 направив додатково копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги №33 від 03.05.2023 року; ордер серія АЕ №1202981 від 03.05.2023 року; лист вих.№26/05 від 26.05.2023 року; рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року з уточненням; ЦМР 000379 від 04.04.2023 року з уточненням; рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року з уточненням; договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року з уточненням; платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023 року; акт виконаних робіт №01від 07.04.2023 року на електронну адресу Дніпровської митниці dp.unrpp@customs.gov.ua 31.05.23 адвокатським листом за вих. №1-31.
Відповідачем надано до судового засідання пояснення, що офіційною електронною адресою Дніпровської митниці є dp.post@customs.gov.ua.
КАС ВС у постанові № 380/17220/21 від 01.08.2023 звернув увагу що, визначення поняття «офіційна електронна адреса» чинне законодавство України не наводить.
Разом з тим, у Положенні про Єдину базу даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень, затвердженим постановою КМУ від 05 січня 2011 року №5, яке є чинним, наводиться визначення поняттю «електронна адреса суб'єкта владних повноважень», відповідно до якого це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором є адреса електронної пошти, визначена як офіційна суб'єктом владних повноважень, а доменним іменем - ім'я у домені gov.ua, зареєстроване суб'єктом владних повноважень.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 11 частини першої, частиною другою статті 15 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти.
Суб'єкти владних повноважень у розумінні приписів пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, органи державної влади, належать до розпорядників інформації відповідно до статті 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а отже в силу вимог закону зобов'язані оприлюднювати інформацію про свою діяльність, зокрема, про його офіційний веб-сайт та електронну пошту, в тому числі на своєму веб-сайті, якщо такий є.
Отже, електронна адреса, інформацію про яку опубліковано на офіційному веб-сайті суб'єкта владних повноважень є такою, що передбачена для отримання вхідної кореспонденції, та є офіційною електронною адресою цього органу державної влади.
Так, відповідно до відомостей вкладки «Контакти» на офіційному веб-сайті Державної митної служби України, в розділі «Дніпровська митниця» зазначено, що реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції здійснюється наступними засобами телекомунікацйного звязку - dn.post@customs.gov.ua (https://customs.gov.ua/contacts).
Враховуючи висновки Верховного суду, судом досліджено якими доказами підтверджується факт набуття Дніпровською митницею статусу офіційної пошти, а саме - dn.post@customs.gov.ua.
Наказом Держмитслужби від 20.11.2019 № 33 «Про використання доменних імен Державної митної служби України в українському домені Інтернету» (зі змінами внесеним наказом Держмитслужби від 28.03.2023 № 114 «Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 20.11.2019 № 33» затверджено перелік офіційних поштових адрес територіальних органів Державної митної служби України. Для Дніпровської митниці визначено офіційну електронну поштову адресу - dn.post@customs.gov.ua. Наказом Держмитслужби від 20.01.2020 № 13 «Про затвердження Положення про Порядок використання електронної пошти Державної митної служби України з доступом до мережі Інтернет» (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджене відповідне Положення про Порядок використання електронної пошти Державної митної служби України з доступом до мережі Інтернет (далі - Положення). Пунктом 1.1 розділу 1 «Загальні Положення» Положення встановлено, що «Це Положення встановлює порядок роботи з електронною поштою Державної митної служби України з доступом до мережі Інтернет (далі - електронна пошта), що задіяна в процесі електронного митного декларування, у реалізації механізму "єдиного вікна", є невід'ємною складовою частиною Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та створюється для автоматизації обміну інформацією між структурними підрозділами апарату Державної митної служби України (далі - Держмитслужба), митницями Держмитслужби, Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Держмитслужби та Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - територіальні органи Держмитслужби), а також для листування й обміну інформацією з органами державної влади, іншими юридичними та фізичними особами, організаціями іноземних держав тощо». Пунктом 1.6 Положення передбачено створення технологічних та інших неперсональних адрес електронної пошти (далі - технологічні) працівників апарату Держмитслужби та її територіальних органів, які призначені для організації певних видів діяльності відповідного структурного підрозділу Держмитслужби чи територіального органу та реалізації окремих проектів.
Поштова скринька dp.unrpp@customs.gov.ua створена відповідно до вищевказаного Положення та є технологічною скринькою юридичного підрозділу Дніпровської митниці, яка є територіальним органом Держмитслужби. Дана скринька призначена для її використання посадовими особами юридичного підрозділу під час виконання своїх посадових обов'язків. У зв'язку із зазначеним дана електрона скринька була використана при реєстрації електронного кабінету у ЄСІТС через який здійснюється обмін процесуальними документами за судовими справами, стороною в яких є митниця, а інтереси митниці представляють посадові особи юридичного підрозділу. Отже, електронна адреса dp.unrpp@customs.gov.ua, за якою зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС, створена виключно для використання в підсистемі «Електронний суд». Реєстрація вхідної/вихідної кореспонденції здійснюється через офіційну електронну пошту - dn.post@customs.gov.ua.
Виходячи з вищевикладеного позивачем не було доведено отримання додаткових документів на вимогу митного органу для підтвердження заявленої до митного оформлення ціни та не могло бути взято до уваги митного органу при вирішенні питання щодо коригування митної вартості товару.
Після вивчення всіх наданих документів у їх сукупності відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та при цьому зазначено та вказано, які саме документи та в чому містять розбіжності, або дані, що унеможливлюють розмитнення товару за ціною договору.
Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.
При цьому, прийняттю рішення про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
Результати процедури консультацій та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. Приймаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав надані позивачем при поданні митної декларації документи: контракт №29/03-2 від 29.03.2023;Рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року; Рахунок №2/04/23 від 01.04.2023 року з уточненням; Свіфт від 05.04.2023 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.09.2015 року; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.08.2012 року; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року; Договір-заявку №29-1/03-2023 від 29.03.2023 року з уточненням; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року; Рахунок на оплату №04 від 04.04.2023 року з уточненням; Довідку б/н від 04.04.2023 року; Довідку б/н від 04.04.2023 року з уточненням; Платіжну інструкцію №610 від 07.04.2023 року; Акт виконаних робіт №01 від 07.04.2023 року; ЦМР №000379 від 04.04.2023 року з уточненням; Експертний висновок 89т23 від 07.04.2023 року; Документ 11508 від 07.04.2023 року; Договір про надання послуг митного брокера №15/03-2023 від 15.03.2023 року, що свідчить про дотримання процедури обрання методу визначення митної вартості товару та відповідно правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товару.
Водночас правову позицію щодо застосування резервного методу у разі неможливості підтвердити документально ціну за договором після проведення консультацій висловлено у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.004752 (провадження № К/9901/10914/20).
Також правову позицію стосовно надання декларантом доказів в обґрунтування заявленої ціни висловлено також у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 803/2011/17 (провадження № К/9901/52883/18).
Так, Верховний Суд висловив позицію, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також в ході розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування заявленої за договором ціни та фактів, що спростовують висновки Дніпровської митниці, які викладено в оскарженому рішенні.
Виходячи з вищевикладеного суд погоджується в доводами відповідача стосовно не доведення позивачем ціни, за якою Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія -К» ввозився автомобіль на територію України.
Також в ході розгляду справи позивачем не надано належних і допустимих доказів в обґрунтування заявленої за договором ціни та фактів, що спростовують висновки митного органу, які викладено в оскарженому рішенні.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Дніпровської митниці, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ-К" (51215, Україна, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, пров. Лісний, буд. 10; ЄДРПОУ 35609385) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 05.12.2025.
Суддя О.В. Царікова