01 грудня 2025 рокуСправа №160/26371/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» до 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, 2- Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до відповідачів: 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; 2- Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 12926081/00847920 від 30.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 16.05.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України № 25469/00847920/2 від 17.06.2025 про залишення скарги ТОВ «ПЕРЕМОГА» на рішення комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 12926081/00847920 від 30.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 16.05.2025, складеної ТОВ «ПЕРЕМОГА»;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 16.05.2025, складену ТОВ «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 00847920) на загальну суму податку на додану вартість - 136 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що підприємством направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну, але її реєстрацію зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 7326, 8428, 8479 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі пояснення та документи надано позивачем до контролюючого органу, однак останнім прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної та, як наслідок, відмову в її реєстрації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі №160/26371/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву.
Відповідач-1 заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає таке.
Чинним законодавством не встановлено обов'язок контролюючого органу зазначати конкретний перелік документів, а лише пропозицію щодо надання документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість обов'язком платника податку є надання повного пакету первинних документів.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом України №996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підп. 1.2 п. 1 та підп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.
Зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, а також зазначено причини такого зупинення. Аналізуючи викладене, у платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону №996-XIV, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.
У платника податків є обов'язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документи які повинні відповідати вимогам п. 2 ст. 9 Закону 996, наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції. Враховуючи такий обов'язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону 996 підтверджують факт господарської операції.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказав наступне.
Відповідно до норм чинного законодавства повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Суд не може зобов'язати податковий орган зареєструвати ПН, оскільки в такому разі фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено вирішення питання реєстрації ПН в ЄРПН.
09.10.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.
Відповідач-1 вважає, що зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, ані доведена документально, не є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка ніби то здійснює правничу допомогу здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Заявлені витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи.
17.10.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області і Державної податкової служби України надійшли до суду додаткові пояснення у справі, в яких зокрема звернуто увагу на те, що рішення про результати розгляду скарги не породжує правових наслідків для платника податків, не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 01.12.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/26371/25 до 01.12. 2025 року.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 00847920) зареєстроване в порядку, передбаченому законодавством, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податків.
Видами діяльності підприємства за кодами КВЕД є: 41.10 Організація будівництва будівель (основний); 01.50 Змішане сільське господарство; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва
23.04.2025 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) і ТОВ «ПЕРЕМОГА» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання №23-04/25, за умовами якого Продавець зобов'язався в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим договором поставити (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язався прийняти перелік товару згідно специфікації, іменоване надалі товар.
02.05.2025 позивачем укладено договір купівлі-продажу обладнання № 02-05/25 на поставку ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» обладнання, що буде придбано у ФОП ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу обладнання №23-04/25 на суму 816 000 грн. в т.ч. ПДВ 136 000,00 грн.
16.05.2025 ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» на підставі виставленого позивачем в рамках договору купівлі-продажу обладнання №02-05/25 рахунку на оплату № 5-07 від 14.05.2025, оплачено в якості передоплати ТОВ «ПЕРЕМОГА» грошові кошти за обладнання в сумі 816 000 грн. в т.ч. ПДВ 136 000,00 грн.
На підставі договору купівлі-продажу обладнання №02-05/25 від 02.05.2025 та отриманої передоплати позивачем 16.05.2025 складено податкову накладну за № 7 на загальну суму 816 000 грн. в т.ч. ПДВ 136 000,00 грн. та відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно квитанції № 9139427156 від 24.07.2025 реєстрацію податкової накладної №7 від 16.05.2025 було зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку №1165, оскільки обсяг постачання товару/послуги 7326, 8428, 8479 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Запропоновано платнику податків надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28.05.2025 позивачем за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» подано відповідачу 1 пояснення вих. №28/05 та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Проте, 30.05.2025 Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12926081/00847920, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 16.05.2025
Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних вказано надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В додатковій інформації до рішення зазначено: «Наявність в органах Державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій (реалізація товарів контрагенту віднесеного до переліку ризикових СГ).
Вказане рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової служби України.
За результатом розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято 17.06.2025 за №25469/00847920/2 рішення про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Підстави: «Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних, рішенням Державної податкової служби України за результатом оскарження рішення регіональної комісії, з метою скасування рішення та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач з відповідним позовом звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (ПК України).
Пунктом 44.1 ПК України на платників податків покладено обов'язок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.
Пунктом 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.
Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
За п.188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До кладу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок № 1246).
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
За змістом п. 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно п. 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (Порядок №1165).
Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п.4 Порядку №1165).
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За ч.1 п. 10 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
За вимогами п. 10., п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 1 Критеріїв (Додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм.
За наданими поясненнями позивача Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, окрім основного виду діяльності-будівництва житлових та нежитлових будівель та споруд, товариство займається купівлею-продажем товарів.
Позивачем було придбано обладнання, яке було перепродано та за результатами такої операції було виписано податкову накладну №7.
На підтвердження реальності вищезазначеної господарської операції, позивачем н були надані документи: договір купівлі-продажу обладнання № 23-04/25 від 23.04.2025, укладений з ФОП ОСОБА_1 на придбання обладнання з видатковою накладною №1 від 25.04.2025 та ТТН №Р1 від 25.05.2025 щодо доставки обладнання в місце поставки; договір купівлі-продажу обладнання № 02-05/25ОЗ від 02.05.2025, укладений з ТОВ «ПРОГРЕС ПОЛІССЯ АГРО» на продаж обладнання, рахунок на оплату № 5-07 від 14.005.2025, платіжне інструкцію №17 від 16.05.2025 про сплату контрагентом грошових коштів за обладнання.
Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, визначений механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень п. 2, п. 3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).
Як убачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за фактом яких було подано на реєстрацію податкову накладну, надані первинні документи, які необхідні і достатні для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Надані Товариством податковому органу документи повністю розкривають зміст господарських операцій між позивачем і контрагентами, підтверджують реальність їх здійснення.
Згідно ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №580/2490/19 викладена правова позиція, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Відповідачем-1 не надано пояснень з приводу неможливості прийняти надані підприємством документи на підтвердження здійснення господарської операції, не наведені мотиви відхилення таких документів.
Посилаючись у спірних рішеннях на надання позивачем документів, складених із порушенням законодавства, відповідачем-1 не вказано в чому саме полягають такі порушення і які саме документи не відповідають вимогам закону.
За висновками Верховного Суду у постанові від 16.09.2022 у справі №380/7736/21 і від 28.06.2022 у справі №380/9411/21 приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, відповідачами надані позивачем документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.
Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У Рішенні ("Lelas v. Croatia"). Європейський суд з прав людини зазначив, що Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №25469/00847920/2 від 17.06.2025 року, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.
Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну .
За пунктом 12 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Рішення за результатами розгляду скарги не є таким, що прийняте у зв'язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, і не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 07.02.2020 у справі №826/11086/18.
Виходячи з наведеного, в позовних вимогах про скасування рішення Державної податкової служби слід відмовити.
За ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у відповідача-2 виник обов'язок зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач у позовній заяві просить також стягнути витрати на правничу допомогу у сумі 31500,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст.139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи 10.09.2025 між Адвокатом Харченко О.В. (Адвокат) і ТОВ «ПЕРЕМОГА» (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, за яким Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту з підготовки та подачі до суду позову про визнання протиправним та скасування, зокрема, рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12926081/00847920 від 30.05.2025 та рішення комісії ДПС України № 25469/00847920/2 від 17.06.2025.
Відповідно до п. 4.2 договору гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.
Факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар протягом тридцяти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг (пункти 4.6, 4.7 договору).
15.09.2025 сторонами підписано акт приймання-передачі №1, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги:
1.Вивчення та аналіз матеріалів спору між замовником та Головним управління ДПС у Дніпропетровській області і ДПС України щодо зупинки реєстрації податкової накладної №7 від 16.05.2025. Вартість за 4 години склала 4000,00 грн.
2. Написання адміністративного позову. Вартість за 11 годин склала 27500,00 грн. Загальна вартість наданих послуг склала 31500,00 грн.
Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Як зазначено вище відповідачами були надані заперечення на заяву позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).
Враховуючи, що дана справа по суті не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, більшість документів є в наявності у позивача, що не потребувало великих затрат ні за об'ємом документів, ні за витраченим часом, а також те, що предмет спору не є новим в судовій практиці, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у даній справі, суд вважає суму 3000,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у сумі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №944 від 10.09.2025.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними і скасування двох рішень).
Частиною 3.ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 4844,80 грн. (6056,00 грн.(дві вимоги) х 0,8).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір у сумі 2422,40 грн .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (с. Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53245, код ЄДРПОУ 00847920) до 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), 2- Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області № 12926081/00847920 від 30.05.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 16.05.2025, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА».
Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 16.05.2025, датою фактичного подання, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (код ЄДРПОУ 00847920) на загальну суму податку на додану вартість - 136 000,00 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (с. Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53245, код ЄДРПОУ 00847920) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА» (с. Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, 53245, код ЄДРПОУ 00847920) витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона