09 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12363/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (далі - ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) в якому заявлені наступні вимоги:
1) Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №13353126/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 09.05.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2) Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» №19 від 09.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем складено та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну (далі - ПН) від 09.05.2025 №19, проте згідно з квитанцією реєстрація вищевказаної ПН була зупинена. Позивач подав до Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС у Волинській області) пояснення та копії документів, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН. Також позивачем було подано повідомлення про надяння додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН від 09.05.2025 №19. Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області №13353126/43804590 від 10.10.2025 було відмовлено у реєстрації зазначеної ПН. ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» не погоджується із вищевказаним рішенням та вказує, що контролюючому органу було подано письмові пояснення та копії усіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій з поставки товару контрагенту, а тому були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву від 10.11.2025 представник відповідачів позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами розгляду комісією наданих ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» документів встановлено відсутність підтверджуючих документів щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи. Відтак Комісією прийняте рішення від 10.10.2025 №13353126/43804590 про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 09.05.2025 та надіслано їх платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі. Причина відмови: ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Крім того зауважує, що платіжна інструкція №2179 від 09.05.2025 не містить жодної відмітки банку, що ставить під сумнів реальність такої оплати.
Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2024 між «GENESIS TRADING HOUSE OU» (продавець) та ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (покупець) укладено контракт № 05/24-GSIS/LON, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні автобуси та мікроавтобули (пункт 1.1 контракту).
На виконання умов вказаного контракту позивачем згідно з інвойсом від 10.03.2025 №1003-11/GSIS/25, МД №25UA204080002531U2 від 21.03.2025, платіжної інструкції кредитового переказу в іноземній валюті №106 від 17.06.2025 придбано напівпричіп, марки «SCHMITZ CARGOBULL», модель «SCBхS3T» номер шасі - № НОМЕР_1 , вартістю 8370 Євро.
В подальшому, в межах здійснення господарської діяльності, між ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП», який виступає продавцем, та АК «ТАСКОМБАНК» , який виступає покупцем, 09.05.2025 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №155/25, предметом якого є напівпричіп, марки «SCHMITZ CARGOBULL», модель «SCBхS3T» номер шасі - № НОМЕР_1 , номерний знак транзити - НОМЕР_2 .
Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 775 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 129 166,67 грн). Платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця (пункти 2.1 - 2.2 Договору).
Транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору).
На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно з актом приймання-передачі від 12.05.2025 та складено видаткову накладну № 878 від 12.05.2025 на суму 775 000,00 грн (в т.ч. ПДВ - 129 166,67 грн).
Оплата за товар проведена повністю, що підтверджується платіжною інструкцією № 2179 від 09.05.2025, оборотно-сальдовою відомістю по 361 рахунку за травень 2025.
Товар перебував на зберіганні в с. Струмівка Луцького району, по вул. Рівненська, 74 згідно з Договором відповідального зберігання № 06/24 від 02.01.2024.
На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивач оформив та подав на реєстрацію до ЄРПН ПН від 09.05.2025 №19 (покупець - АК «ТАСКОМБАНК»; товар - напівпричіп, марки «SCHMITZ CARGOBULL», модель «SCBхS3T» номер шасі - № НОМЕР_1 , код товару згідно з УКТЗЕД 8716398000 у кількості 1 шт., обсягом постачання 645 833,33 грн, ПДВ 129 166,66 грн, усього 775 000,00 грн.
Згідно із квитанцією від 04.06.2025 реєстрація ПН від 09.05.2025 №19 була зупинена з таких підстав: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» подало пояснення від 22.09.2025 за вих. № 22/09/01 з копіями документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: Контракту №05/24-GSIS/LON від 12.09.2024; інвойсу №1003-11/GSIS/25 від 10.03.2025; МД 25UA204080002531U2 від 21.03.2025; міжнародною товарно-транспортною накладною від 21.01.2025; платіжної інструкції в іноземній валюті № 106 від 17.06.2025; договору купівлі-продажу транспортного засобу №155/25 від 09.05.2025; акту приймання-передачі транспортного засобу №155/25 від 12.05.2025; видаткової накладної №878 від 12.05.2025; довіреності №152 від 09.05.2025; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; рахунку №163 від 09.05.2025; платіжної інструкції №2179 від 09.05.2025; оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку; Договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024; оборотно-сальдова відомість по 281 рахунку та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН № 19 від 09.05.2025.
Комісією ГУ ДПС у Волинській області прийняте рішення щодо недостатності документів та направлено платнику повідомлення №13321521/43804590 від 30.09.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування.
Позивач, у відповідь на вказане повідомлення подало додаткові пояснення від 04.10.2025 за вих. № 07/10/02 на підтвердження здійснення господарської операції та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН №19 від 09.05.2025.
Проте, Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №13353126/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН від 09.05.2025 № 19 в ЄРПН у зв'язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні.
У протоколі засідання Комісії № 1 ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 № 202 зазначено таку підставу прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН від 30.06.2023 № 49 в ЄРПН: «не надано підтверджуючих документів щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи».
Не погоджуючись з прийнятим рішення, ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» звернулося до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
За правилами абзаців першого, п'ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку № 1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких вказано: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2 - 4 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261). За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Як вбачається із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №13353126/43804590, у реєстрації ПН №19 від 09.05.2025 було відмовлено у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відомості відсутні.
Суд не погоджується із вказаними підставами прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Так, реєстрація спірної ПН була зупинена виключно з такої підстави: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податків.
Разом з тим, вказана квитанція не містила конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН зазначеної ПН.
Водночас, на думку суду, подані позивачем документи до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації спірної ПН підтверджують господарську операцію з реалізації товару «напівпричіп, марки «SCHMITZ CARGOBULL», модель «SCBхS3T» номер шасі - № НОМЕР_1 » АТ «ТАСКОМБАНК» та ці документи є цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Так, судом встановлено, що ПН від 09.05.2025 № 19 була складена за першою подією «дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню». Відтак, для реєстрації ПН позивач має підтвердити подію, яка зумовила формування ПН саме цією датою (зокрема, надати договір купівлі-продажу, платіжну інструкцію чи квитанцію що засвідчують факт продажу товару; інші документи є допоміжними та дають змогу зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента).
З матеріалів справи вбачається, що 09.05.2025 між ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП», який виступає продавцем, та АТ «ТАСКОМБАНК», який виступає покупцем, укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №155/25, предметом якого є м. Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 775 000,00 грн (сума без ПДВ - 645 832,30грн, сума ПДВ - 129 166,67 грн). Платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок продавця (пункти 2.1 - 2.2 Договору). Транспортний засіб передається продавцем за актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 3.1 Договору).
На виконання умов вказаного Договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 12.05.2025 та складено видаткову накладну №878 від 12.05.2025 на суму 775 000,00 грн, у тому числі ПДВ 129 166,67 грн.
Контрагент - АТ «ТАСКОМБАНК» здійснив оплату за поставлений товар 09.05.2025 на суму 775 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2179.
Крім того, ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» надано документи, які підтверджують факт придбання позивачем у «GENESIS TRADING HOUSE OU» товару «напівпричіп, марки «SCHMITZ CARGOBULL», модель «SCBхS3T» номер шасі - № НОМЕР_1 »: контракт від 12.09.2024 № 05/24-GSIS/LON, інвойс від 10.03.2025 №1003-11/GSIS/25, МД №25UA204080002531U2 від 21.03.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу в іноземній валюті №106 від 17.06.2025.
Стосовно вказаної у протоколі засідання Комісії № 1 ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №202 підстави прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН від 09.05.2025 №19 в ЄРПН «не надано підтверджуючих документів щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи», то суд зазначає про наступне.
Спірна ПН №19 від 09.05.2025 була складена щодо господарської операції купівлі-продажу транспортного засобу та пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 09.05.2025 №155/25 передбачено, що транспортний засіб вважається переданим покупцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Відтак, інвентаризаційні описи не стосуються господарської операції, за результатами здійснення якої складена ПН №19 від 09.05.2025, та неподання таких документів не може бути підставою для відмови у реєстрації зазначеної ПН в ЄРПН. А документом, що підтверджують розрахунок з нерезидентом (GENESIS TRADING HOUSE OU) є інвойс №1003-11/GSIS/25 від 10.03.2025, який надавався Комісії ГУ ДПС у Волинській області разом із поясненнями від 22.09.2025 за вих. №22/09/01.
Подані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.
Суд також наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 13.12.2023 у справі № 500/4191/22).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області №13353126/43804590 від 10.10.2025слід задовольнити.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 19 від 09.05.2025, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірної податкової накладної, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №19 від 09.05.2025, подану ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП».
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду з даним позовом (сформований в системі «Електронний суд») позивач сплатив судовий збір в сумі 2 422,40 грн що підтверджується платіжною інструкцією № 1252 від 26.09.2025.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС у Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн суд враховує таке.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі № 520/6658/21).
Позивач, на підтвердження витрат на правничу допомогу, подав копію договору про надання правової допомоги від 01.10.2025 № 01/02-10/25, копію детального опису робіт (наданих послуг) станом на 25.10.2025.
Відповідно до п.3.1 вищевказаного договору за надання комплексу юридисчних послуг, замовник сплачує Адвокатському об'єднанню «Бона Фіде» гонорар, який станровить фіксовану суму 4 000,00 грн.
Суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг) станом на 25.10.2025, не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (а саме: підписання договору, консультація клієнта, вивчення наданих документів та їх аналіз, формування договору та адвокатського досьє, належне оформлення позовної заяви, підготовка детального опису робіт).
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, на користь ТОВ «ЛОНГВЕНТ ГРУП» підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 4 422,40 грн (з них: судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 1, офіс 411, код ЄДРПОУ 43804590) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13353126/43804590 від 10.10.2025.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» податкову накладну № 19 від 09.05.2025.
Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «ЛОНГВЕНТ ГРУП» судові витрати в загальному розмірі 4 422,40 грн (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський