08 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9904/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ в Чернівецькій області, відповідач-2) про визнання дій ГУ ПФУ в Чернівецькій області протиправними про відмову в призначенні пенсії по інвалідності; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , періоди роботи навчання згідно диплому серії НОМЕР_2 та призначити та виплачувати пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) з 28.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. Однак рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 05.06.2025 № 032150005533 їй відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що у неї недостатній страховий стаж, окремо зазначено, що всі періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 не зараховано, оскільки нечитабельна печатка на титульній сторінці, а також дописано дату заповнення; період навчання з 01.09.1982 по 27.06.1986 згідно диплому НОМЕР_2 від 28.06.1986 також не враховано, оскільки не підтверджується зміна прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Позивач вважає відмову відповідача протиправною. З приводу неврахування відповідачем-2 при розрахунку стажу трудової книжки серії НОМЕР_1 зазначила, що записи у цій трудовій книжці виконані розбірливо, не містять неточностей, виправлень та підтверджують всі періоди її роботи, у свою чергу, вона не може відповідати за правильність записів у трудовій книжці та контролювати роботодавця щодо її заповнення, відповідальність за введення трудової книжки покладається виключно на роботодавця. Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу періоду навчання відповідно до диплому згідно диплому НОМЕР_2 від 28.06.1986, то позивач зауважила, що у неї не вимагали жодних додаткових документів при прийнятті документів для призначення пенсії, окрім диплому; поряд з тим, свідоцтвом серії НОМЕР_3 про розірвання шлюбу та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дощлюбного прізвища №00053277219 підтверджується зміна її прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданих до суду відзивах на позовну заяву відповідачі ГУ ПФУ у Волинській області та ГУ ПФУ в Чернівецькій області позов не визнали та просять відмовити у його задоволенні з підстав правомірності прийнятого рішення від 05.06.2025 №032150005533 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступне.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21.05.2025 №50/25/2258/Р, позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.05.2025 встановлено ІІІ групу інвалідності.
28.05.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV.
Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Чернівецькій області та рішенням якого від 05.06.2025 №032150005533 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (14 років). При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 9 років 2 місяці 03 дні; за доданими документами до страхового стажу не зараховано: всі періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 28.01.1987, оскільки нечитабельна печатка на титульній сторінці, а також дата заповнення дописано; період навчання з 01.09.1982 по 27.06.1986 згідно диплома НОМЕР_2 від 28.06.1986, оскільки документами не підтверджується зміна прізвища з ОСОБА_4 (в ЕПС відсутні свідоцтво про шлюб або витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія по інвалідності.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Отже, призначення особі пенсії по інвалідності в розумінні статей 30-32 Закону № 1058-IV залежить виключно від наявності таких умов, як установлення інвалідності, необхідний страховий стаж та досягнення віку.
Як встановлено абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 зі мінами).
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Пунктом 2.2 розділу II 2.2 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Як визначено пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 глави 1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню
Пунктами 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції №162 передбачено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також нагороди і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видачі наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні чітко відповідати тексту наказу (розпорядженню). Записи проводяться арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка (пункти 2.10, 2.11 глави 2 Інструкції №162).
На заміну Інструкції №162 спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні положення щодо заповнення трудових книжок, що й попередня.
З матеріалів справи встановлено, що у позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 (а.с. 20-47), яка надавалася разом із заявою про призначення пенсії.
Судом досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 та встановлено, що записи про трудову діяльність позивача (з 28.01.1987 по 23.01.1989, з 20.09.1990 по 27.12.1990, з 02.12.1991 по 24.04.1998, з 01.10.2000 по 13.11.2000, з 30.09.2001 по 15.11.2001, з 27.11.2001 по 01.06.2002, з 02.06.2002 по 09.08.2002, з 22.08.2002 по 01.10.2002, з 02.10.2002 по 23.11.2002, з 09.12.2002 по 03.04.2003, з 03.04.2003 по 23.09.2003, з 24.09.2003 по 20.05.2004, з 02.06.2004 по 28.10.2004, з 28.10.2004 по 17.01.2005, з 28.01.2005 по 09.05.2005, з 10.05.2005 по 20.12.2005, з 03.01.2006 по 06.03.2006, з 07.03.2006 по 25.01.2007, з 02.02.2007 по 24.10.2007, з 25.10.2007 по 23.01.2008, з 31.01.2008 по 04.05.2008, з 20.08.2008 по 08.12.2008, з 12.03.2009 по 05.08.2009, з 06.08.2009 по 01.10.2009, з 21.10.2009 по 31.03.2010, з 01.04.2010 по 30.09.2010, з 19.10.2010 по 08.12.2010, з 13.01.2011 по 16.03.2011,з 05.04.2011 по 05.05.2011, з 08.05.2011 по 28.09.2011, з 06.10.2011 по 29.08.2012, з 14.03.2024 по 15.04.2024) є чіткими, виправлень не мають, містять реквізити рішень (їх дату та номер) про призначення на посаду та звільнення з посади, завірені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Чернівецькій області виходило з того, що до страхового стажу не може бути зараховано періоди роботи за даними трудової книжки з тієї причини, що на титульній сторінці нечитабельна печатка, а також дату заповнення дописано.
Разом з тим суд зазначає, що згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 “Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
За висновком Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.
На думку суду, сам по собі факт дописання на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки дати її заповнення не робить таку трудову книжку недійсною, не впливає на зміст відомостей про трудову діяльність позивача.
Також та обставина, що на титульному аркуші є нечитабельною печатка не є тим недоліком, який може мати наслідком неврахування періодів трудової діяльності позивача при реалізації нею конституційного права на пенсійне забезпечення.
Суд наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах. Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а тому нечитабельна печатка організації, що заповнювала трудову книжку, та дописання дати її заповнення не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача.
Також суд зазначає, що наявність в органу Пенсійного фонду сумнівів у достовірності відомостей в поданих документах може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак це не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.
Такі висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17. Як зазначив Верховний Суд, наявність в органів, що призначають пенсію, права вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено пунктом 4.7 Порядку №22-1.
Отже, обов'язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях, покладається саме на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації.
Більше того, суд звертає увагу, що ні у рішенні ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 05.06.2025 №032150005533, ні у відзивах відповідачів не заперечується факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 саме позивачу.
При цьому, відповідач-2 при розгляді заяви позивача про призначення пенсії страховий стаж обчислив на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб з 01.01.1998 (а.с. 11), які співпадають з періодами роботи позивача, зазначеними у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Таким чином, аргументи відповідача про наявність недоліків у заповненні трудової книжки серії НОМЕР_1 як підставу для незарахування згідно із записами цієї трудової книжки до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності чи інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
З приводу зарахування періоду навчання з 01.09.1982 по 27.06.1986 згідно з дипломом НОМЕР_2 від 28.06.1986 суд зазначає, що відповідно до пункту “д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII законодавець, крім роботи, виконуваної на підставі трудового договору на підприємствах, передбачив можливість зарахування до стажу роботи періоду навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 8 Порядку №637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Позивач надала пенсійному органу диплом НОМЕР_2 від 28.06.1986 (реєстраційний №11522), згідно з яким ОСОБА_5 вступила в 1982 році до Володимир-Волинського технікуму гідромеліорації і механізації сільського господарства та рішенням кваліфікаційної комісії від 27.06.1986 їй присвоєна кваліфікація технік-гідротехнік (а.с.16).
Підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1982 по 27.06.1986 згідно з дипломом НОМЕР_2 відповідач-2 зазначив, що документами не підтверджується зміна прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Однак, позивач стверджує, що при прийнятті документів для призначення пенсії їй не пропонували подати додаткові документи, в тому числі щодо підтвердження факту зміни прізвища.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, з-поміж іншого, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Суд наголошує, що матеріали справи не містять тих відомостей, що працівник структурного підрозділу при прийманні документів пропонував позивачу надати додаткові документи, в тому числі щодо підтвердження факту зміни прізвища, або ж звертався до відповідних органів із запитами щодо підтвердження такого факту та повідомляв її про відсутність таких відомостей у відповідних інформаційних реєстрах/системах.
У свою чергу, матеріали справи містять копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00053277219 та копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії № НОМЕР_3 , які підтверджують факт зміни прізвища позивача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » (а.с.17-18).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ГУ ПФУ в Чернівецькій області при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії по інвалідності, відповідач-2 не забезпечив належність та повноту з'ясування усіх обставин справи, які мають значення для призначення пенсії, та формально розглянув заяву, як наслідок прийняв рішення, яке не ґрунтується на законі та негативно впливає на право позивача на пенсію.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії по інвалідності. Водночас суд зазначає, що відмова органу Пенсійного фонду в призначенні пенсії по інвалідності була оформлена рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 05.06.2025 №032150005533, якому суд надав правову оцінку. У такому випадку саме рішення є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, яке необхідно визнати протиправним та скасувати. Суд зазначає, що визнання протиправним та скасування рішення органу Пенсійного фонду не потребує визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо відмови в призначенні пенсії.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Тобто, питання призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії або переведення з одного виду пенсії на інший вид вирішує за принципом екстериторіальності відповідний територіальний орган ПФУ, який після вирішення зазначених питань передає електронну пенсійну справу до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.
Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Таким чином, оскільки позивачу було відмовлено у призначенні пенсії рішенням від 05.06.2025 №032150005533, яке було прийняте ГУ ПФУ в Чернівецькій області відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 за принципом екстериторіальності, тому і належним відповідачем за позовною вимогою зобов'язального характеру щодо призначення пенсії є саме ГУ ПФУ в Чернівецькій області.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача від 28.05.2025. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення). При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу, ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.
Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом №1058-IV.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, суд враховує, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
Згідно зі статтею 34 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, враховуючи норми чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини та межі заявлених позовних вимог, суд з урахуванням наданих частинами другою, третьою статті 245 КАС України повноважень та з метою повного захисту порушеного права позивача вважає, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 05.06.2025 №032150005533 та з огляду на наявність у ОСОБА_1 умов для реалізації права на призначення пенсії по інвалідності зобов'язання ГУ ПФУ в Чернівецькій області призначити позивачу пенсію по інвалідності з 28.05.2025 (з дня звернення із заявою, в межах заявлених позовних вимог), зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та період навчання згідно диплому серії НОМЕР_2 та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Чернівецькій області судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 807,46 грн., сплачений квитанцією від 27.08.2025 в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05.06.2025 №032150005533 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 з 28.05.2025 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу всі періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та період навчання згідно з дипломом серії НОМЕР_2 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 807,46 грн. (вісімсот сім грн 46 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О. О. Андрусенко