Номер провадження: 22-ц/813/4816/25
Справа № 496/2861/13-ц
Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.
Доповідач Вадовська Л. М.
09.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», представника Рожка С.В.,
від боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - не з'явились,
переглянувши справу №496/2861/13-ц за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року у складі судді Трушиної О.І., -
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 липня 2013 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов АТ «Фінкомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» за Кредитним договором з фізичною особою №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року заборгованість станом на 18 травня 2013 року в загальній сумі 11692,93 доларів США, що за курсом НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн.; стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» судові витрати в сумі 934,62 грн. (т.1 а.с.56-57).
17 вересня 2014 року АТ «Фідобанк» подав заяву на заміну стягувача АТ «Фінкомбанк» на АТ «Фідобанк» (т.1 а.с.66).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2014 року замінено стягувача АТ «Фінкомбанк» на АТ «Фідобанк» (т.1 а.с.84-85).
09 жовтня 2024 року ТОВ «Консалт Солюшенс» подано заяву про заміну стягувача АТ «Фінкомбанк» на ТОВ «Консалт Солюшенс» (т.1 а.с.114-118).
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача (т.1 а.с.185-186).
Висновок суду мотивовано тим, що виконавчі провадження №41716531 та №41716740 з виконання виконавчих листів №496/2861/13-ц, виданих Біляївським районним судом Одеської області від 17 жовтня 2013 року, закінчені у зв'язку зі сплатою заборгованості.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Консалт Солюшенс» на ухвалу суду від 27 лютого 2025 року.
В апеляційній скарзі ТОВ «Консалт Солюшенс» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про заміну стягувача його правонаступником (т.1 а.с.189-193).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає у наступному.
Виконавче провадження №41716740 з примусового виконання виконавчого листа №496/2861/13-ц, виданого Біляївським районним судом Одеської області від 17 жовтня 2013 року на боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» за Кредитним договором з фізичною особою №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року заборгованості станом на 18 травня 2013 року в загальній сумі 11692,93 доларів США, що за курсом НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн.; стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» судових витрат в сумі 934,62 грн. закінчено 03 березня 2015 року на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, стягнуто 94396,21 грн.).
Виконавче провадження №41716740 з примусового виконання виконавчого листа №496/2861/13-ц, виданого Біляївським районним судом Одеської області від 17 жовтня 2013 року на боржника ОСОБА_2 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» за Кредитним договором з фізичною особою №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року заборгованості станом на 18 травня 2013 року в загальній сумі 11692,93 доларів США, що за курсом НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн.; стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» судових витрат в сумі 934,62 грн. закінчено 03 березня 2015 року на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, стягнуто 94396,21 грн.).
При цьому рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 липня 2013 року в справі №496/2861/13-ц, на виконання якого видані виконавчі листи, зобов'язання відповідачів виражено у валюті США, а саме стягнуто заборгованість в загальній сумі 11692,93 доларів США, що за курсом НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн. З виконавчих листів №496/2861/13-ц, виданих 18 жовтня 2013 року Біляївським районним судом Одеської області, також вбачається те, що суд встановив зобов'язання боржників у валюті - доларах США у розмірі 11692,93 доларів США.
Новий кредитор ТОВ «Консалт Солюшенс» здійснив розрахунок та встановив, що станом на 23 лютого 2015 року (дата закінчення виконавчого провадження) офіційний курс НБУ становив 28,34 грн. за 1 долар США. Отже, стягувачу в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду було перераховано 94396,21 грн., що у перерахунку станом на 23 лютого 2015 року становило 3330,84 доларів США, в той час, коли рішенням суду було призначено стягнути 11692,93 доларів США. Для оскарження рішень, дій державного виконавця по закінченню виконавчих проваджень ТОВ «Консалт Солюшенс» не має статусу стягувача, що унеможливлює подання скарги у розумінні статті 448 ЦПК України. Саме ці обставини зумовили звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» до суду з заявою про заміну стягувача. Існує усталена судова практика щодо можливості заміни стягувача після закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.
Відзиви на апеляційну скаргу не подані.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду та прийняття нового рішення про часткове задоволення заяви про заміну стягувача та проведення заміни стягувача у справі його правонаступником з огляду на наступне.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 липня 2013 року в справі №496/2861/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» за Кредитним договором з фізичною особою №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року заборгованість станом на 18 травня 2013 року в загальній сумі 11692,93 доларів США, що за курсом НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн.; стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Фідкомбанк» судові витрати в сумі 934,62 грн.
Рішення суду в справі №496/2861/13-ц приведено до примусового виконання видачею Біляївським районним судом Одеської області 17 жовтня 2013 року виконавчих листів №496/2861/13-ц на боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які перебували на примусовому виконанні.
Постановами головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Савчук О.П. ВП №41716740 від 03 березня 2015 року та ВП №41716531 від 23 лютого 2015 року виконавчі провадження закінчено з посиланням на те, що боржниками сплачено борг в сумі 94396,21 грн., судовий збір та витрати виконавчого провадження (грошові кошти надійшли від реалізації транспортного засобу боржника).
За доводами ТОВ «Консалт Солюшенс», що не спростовані, зобов'язання за рішенням суду становить 11692,93 доларів США, що по курсу НБУ 7,993 грн. за долар США еквівалентно 93461,59 грн. станом 18 травня 2013 року на дату розрахунку заборгованості; в рахунок виконання зобов'язання від реалізації майна боржника перераховано 23 лютого 2015 року 94396,21 грн., що по курсу НБУ 28,34 грн. за долар США еквівалентно 3330,84 доларів США станом на 23 лютого 2015 року на дату перерахування коштів.
Отже, має місце не відповідність суми стягнення в іноземній валюті за рішенням суду сумі стягнення в національній валюті в еквіваленті до іноземної валюти за наслідками виконання судового рішення; що має наслідком облік кредитором (стягувачем) зобов'язання як такого, що не виконане повністю.
30 жовтня 2013 року на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів Банку (Протокол №68) був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого ПАТ «Фідобанк» було передано усе майно, права та обов'язки публічного акціонерного товариства «Фідкомбанк» (ідентифікаційний код 34001693), зареєстрованого Національним банком України 25 січня 2006 року (Реєстраційний №303).
19 січня 2021 року було проведено електронний аукціон №UA-EA-2020-12-23-000001-b за лотом №GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитними договорами, що забезпечені заставою, та 267 без заставними кредитними договорами; переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ 42251700), що підтверджено протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-12-23-000001-b.
03 лютого 2021 року між публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (попередній кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (новий кредитор) укладено Договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М., зареєстрований в реєстрі за №28, за змістом пункту 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), та/або договорами поруки, та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За змістом пункту 356 Додатку 1 до Договору №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, від 03 лютого 2021 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за кредитним договором №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року та договором поруки №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року.
ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатила ПАТ «Фідобанк» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1805235,04 грн. без ПДВ, що підтверджено платіжним дорученням №55 від 28 січня 2021 року.
Таким чином, ПАТ «Фідобанк», яке є правонаступником ПАТ «Фінкомбанк», вибуло як кредитор із зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору №014/9252/5/19152 від 02 липня 2008 року, а новим кредитором стало ТОВ «Консалт Солюшенс».
ТОВ «Консалт Солюшенс» є фінансовою установою згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 29 серпня 2019 року та здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг на підставі розпорядження Нацкомфінпослуг №1739 від 10 вересня 2019 року.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За прецедентною практико. Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Наявність чинних постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень не є безумовною підставою для відмови у заміні стягувача.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20) констатовано наступне:
«6.7. Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
6.10. Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону №1404-УІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
6.11. Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.
6.12. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
6.14. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
6.15. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
6.16. З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв'язку з його фактичним виконанням».
Усталена судова практика касаційної інстанції, посилання на яку, зокрема, приведено в апеляційній скарзі, підтверджує те, що заміна сторони правонаступником можлива після закриття виконавчого провадження, в тому числі й у зв'язку з його фактичним виконанням.
Отже, ухвала суду про відмову у заміні сторони правонаступником помилково обґрунтовано тим, що виконавчі провадження закінчено з підстав їх виконання.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності відмови у заміні сторони правонаступником приймаються, при цьому заява про заміну сторони підлягає задоволенню частково, а саме шляхом заміни сторони стягувача правонаступником у справі на стадії виконання судового рішення, що, відповідно, є універсальним та не пов'язаним з тим, чи відкрито наразі виконавче провадження, чи відновлено, чи закінчено. Така заміна сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення дасть можливість вирішити процесуальні питання, пов'язані із захистом прав та охоронюваних інтересів кредитора (позивача, стягувача) у справі №496/2861/13-ц.
Справа призначена до розгляду ухвалою суду від 01 вересня 2025 року на 09 жовтня 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконано, порядок вручення судових повісток дотримано; учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» задовольнити частково.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року - скасувати.
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну стягувача в справі №496/2861/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Замінити стягувача публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» (код ЄДРПОУ 34001693) його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) у справі №496/2861/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 09 грудня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді С.О.Погорєлова
О.М.Таварткіладзе