Номер провадження: 22-ц/813/8291/25
Справа № 521/12893/24
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
08.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гареєв Євген Шамільович, на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
23 вересня 2025 року рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 40,7 кв.м, житловою площею 20,4 кв.м, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину транспортного засобу Volkswagen Passat, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 05 січня 2021 року.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право особистої власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 40,7 кв.м, житловою площею 20,4 кв.м.
В інший частині зустрічних позовних вимог відмовлено.
Повний текст судового рішення складено 02 жовтня 2025 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гореєв Є.Ш., подала апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року в частині задоволених позовних вимог первісного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви.
Також скаржником подано клопотання про розстрочення або зменшення судового збору. ОСОБА_1 повідомила, що за 2023-2024 року вона взагалі не отримувала доходу, а у зв'язку із воєнними діями на території України вимушена проживати за кордоном. Апелянтом сплачено судовий збір в розмірі 5 000 грн.
Апеляційний суд, дослідивши подану апеляційну скаргу, вважає, що скаржнику слід відмовити у задоволенні клопотання про розстрочення або зменшення судового збору з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підтвердження майнового стану ОСОБА_1 надано відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2011-2013 роки, 2016-2019 роки, 2021-2022 роки.
Інших відомостей щодо майнового стану надано не було.
Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що скаржником не було надано відомостей про нарахування або про відсутність будь-яких соціальних виплат, пенсій, відомостей про нерухоме майно, тощо.
З огляду на зазначене, вказані довідки не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану скаржника, оскільки не містять відомостей про реальний майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).
Посилання на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплати судового збору без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що також відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки скаржником не надано достатніх доказів скрутного майнового стану.
З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 просить переглянути рішення суду першої інстанції як в частині первісного позову так і в частині зустрічних позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті за звернення із апеляційною скаргою складає 24 224 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вже надано підтвердження сплати судового збору в розмірі 5 000 грн, апелянту слід доплатити судовий збір в сумі 19 224 грн на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Хаджибейськ. р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу*;101_______(код клієнта за ЄДРОПУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно направити на адресу Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, E-mail: inbox@aod.court.gov.ua).
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гареєв Євген Шамільович,про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гареєв Євген Шамільович, на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2025 року- залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судового збору безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький