Справа № 947/44906/25
Провадження № 1-кс/947/18502/25
08.12.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480001481 від 05.12.2025, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 263 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480001481 від 05.12.2025, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 263 КК України.
У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, просить накласти на тимчасово вилучене майно, а саме: на предмети ззовні схожі на ніж.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що в провадженні слідчого відділу Одеського районного управління поліції №1 в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025162480001481 від 05.12.2025, розпочатого за фактом вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням, встановлено, що 04.12.2025 року до чергової частини Одеського ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від екіпажу Національної Гвардії України «Сабур-208» м. Одеса, про те, що приблизно о 20 годині 40 хвилин за адресою м. Одеса, вулиця Довга буд.106 було зупинено транспортний засіб «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр.. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який в ході перевірки добровільно видав з багажного відділення два предмети ззовні схожі на ножи, які було вилучено.
05.12.2025 вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що вказані речові докази - предмети зовні схожі на ножи необхідно направити до ОНДЕКЦ з метою проведення експертизи за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В даному випадку, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 263 КК України, яка передбачає покарання за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
В свою чергу, метою накладення арешту майна є необхідність забезпечення збереження речового доказу (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), яке, крім того, в подальшому буде використовуватися при проведенні відповідних процесуальних дій з ним (експертиз, оглядів тощо).
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, з огляду на викладене, перед слідчим суддею доведено існування підстав вважати, що обумовлені слідчим предмети є доказами в рамках даного кримінального провадження, та більш того є такими, що вилучені законом з обігу, й у зв'язку із чим, є безпосереднім об'єктом експертних досліджень, що в свою чергу свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт, із забороною користування, розпорядження та відчуження на:
- предмет ззовні схожий на ніж в піхвах поміщено до спеціального поліетиленового сейф-пакету зразка ПНУ «NPU 5294814», із пояснювальним написом;
- предмет ззовні схожий на ніж поміщено до спеціального поліетиленового сейф-пакету зразка ПНУ «NPU 5294813», із пояснювальним написом
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1