Номер провадження: 22-ц/813/1357/25
Справа № 519/146/21
Головуючий у першій інстанції Лемець С. П.
Доповідач Карташов О. Ю.
02.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубінкін Юрій Миколайович
на рішення Южного міського суду Одеської області від 26 лютого 2024 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 62655,57 грн та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 05.11.2015. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість станом на 14.01.2021 в розмірі 62655,57 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Южного міського суду Одеської області від 26.04.2021 позов задоволено повністю.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 02.02.2024 заочне рішення від 26.04.2021 скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 26.02.2024 позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.11.2015 станом на 14.01.2021 в розмірі 47711 (сорок сім тисяч сімсот одинадцять) грн 89 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн 59 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення вмотивовано тим, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань, про те, вимога позивача про стягнення відсотків є безпідставною та є такою що не підлягає задоволенню. Крім того, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за тілом кредиту складається не тільки із витрачених відповідачем кредитних коштів, а й коштів, які відповідач не отримував в сумі 2002,18 грн, а тому як наслідок заборгованість за тілом кредиту має бути зменшена на вказану суму.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубінкін Ю.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог постановлене з порушенням норм процесуального права, та з неповним з'ясуванням обставин справи, просить в частині задоволених позовних вимог позивача - скасувати та в зазначеній частині ухвалити нове рішення.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд розглянув справу за відсутності сторін в порушення вимог ЦПК України, чим порушив право відповідача.
Крім того, суд порушив право відповідача у справі на захист від позову, так як подання зустрічного позову є одним із способів захисту відповідача від пред'явленого до нього позову. Акцентується увага на тому, що ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом у межах встановленого законом строку, і відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції помилково вважав, що первісний та зустрічний позов не є взаємопов'язаними між собою.
Також, в скарзі вказується на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Розглянувши справу без участі сторони відповідача, суд позбавив права відповідача на подання доказів до суду.
Наголошується, що за виконавчим листом № 519/146/21, виданим 26.04.2021 року Южним міським судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 62 255, 57 грн, було відкрите виконавче провадження № 667623353, яке після скасування ухвалою Южного міського суду Одеської області від 02.02.2024 року заочного рішення Южного міського суду Одеської області від 26.04.2021 року, було закінчено, постановою старшого виконавця Южного Відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В. від 14.02.2024 року. Крім того, відповідно до довідки Одеського університету внутрішніх справ від 11.03.2024 року № 266 про здійснені відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 за період з листопада 2023 року по січень 2024 року за виконавчим провадженням № 66762353 утримано 18 396, 72 грн, але зазначена обставина взагалі не була врахована судом при прийнятті рішення у справі.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представником АТ «Приватбанк» адвокатом Яковлєвою-Ангеловською О.А. в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України подані письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначається, що АТ КБ «Приватбанк» не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, вважає їх такими, що не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на що, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишена без змін.
Крім того, в поясненнях звертається увага суду, на те що в першій інстанції відповідач не надавав докази часткового погашення боргу, а тому Южний міський суд Одеської області розглядав справу на підставі документів які були наявні в матеріалах справи. ОСОБА_1 намагався уникнути відповідальності щодо повернення боргу, подавши зустрічну позовну заяву про визнання кредитного договору недійсним внаслідок порушення прав споживача. Наголошується, що в зустрічних позовних вимогах до банку було відмовлено справа № 519/253/24 (постанова Одеського апеляційного суду від 16.09.25р.).
Банк не заперечує, що дійсно станом на дату ухвалення рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанку», заборгованість по кредиту була частково погашена та складала 36402,09 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та порядок розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Дубінкіна Ю.М. надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника, вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.
Додатково ОСОБА_1 повідомлено шляхом розміщення Одеським апеляційним судом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України про місце, дату та час розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приватбанк», у зв'язку із чим 05.11.2015 підписав надруковану «Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «Приватбанку» (а.с.14).
Вищевказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, є договором про надання банківських послуг.
Згідно розрахунків заборгованості за договором № б/н від 05.11.2015, укладеного між відповідачем та позивачем, станом на 14.01.2021 виникла заборгованість в сумі 62655,57грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 49714,07грн, заборгованість за простроченими відсотками 12941,50 грн (а.с.10-11).
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Законність рішення суду в частині не задоволених позовних вимог, а саме відмова у стягненні заборгованості за простроченими відсотками колегією суддів не перевіряється, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а саме стягнення заборгованості за тілом кредиту, апеляційний суд переглядає судове рішення саме в цій частині.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 05.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав надруковану анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «Приватбанку».
З виписки за договором № б/н від 05.11.2015 року за період 05.11.2015 - 01.12.2020 вбачається отримання та активне користування кредитом.
Таким чином встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Перевіривши та проаналізувавши банківську виписку з рахунку заборгованості за договором № б/н від 05.11.2015 року, доданої позивачем до позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість за тілом кредиту складається не тільки із витрачених відповідачем кредитних коштів, а й коштів, які відповідач не отримував в сумі 2002,18 грн, а тому заборгованість за тілом кредиту має бути зменшена на вказану суму, і стягненню підлягає заборгованість в розмірі 47711, 89 грн.
Твердження скаржника, щодо зустрічного позову, не беруться судом до уваги, оскільки цивільна справа за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» вже була розглянута в рамках справи №519/253/24.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Судом першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, судова повістка яка була надіслана ОСОБА_1 повернулась до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання», проте інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Дубінкін Ю.М., яким до суду першої інстанції подавались відзив на позовну заяву та клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом та розгляд зазначеного клопотання без його участі.
Твердження, що судом при прийнятті рішення у справі не було враховано про часткове погашення боргу, не є слушним, оскільки стороною відповідача таких доказів до відзиву на позовну заяву долучено не було і взагалі до суду першої інстанції не подавалось ні до заяви про скасування заочного рішення яка була задоволена, ні під час розгляду після скасування заочного рішення.
Додана до апеляційної скарги довідка про здійснення із заробітної плати ОСОБА_1 відрахувань за ВП № 66762353 за період з листопада 2023 року по січень 2024 року, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки відповідач мав подати такі докази під час розгляду справи в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не розглядає нові докази, які не були надані раніше, а тому такий розрахунок не може бути не прийнятий.
Відповідач мав надати свій розрахунок заборгованості під час розгляду справи в першій інстанції, а не в апеляції, крім того доказів не можливості подання вищезазначеної довідки до суду першої інстанції не надано.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції в оскарженій частині.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Южного міського суду Одеської області від 26 лютого 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубінкін Юрій Миколайович, залишити без задоволення.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 26 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
М.В. Назарова