Справа № 946/8902/25 Провадження № 3/946/2545/25
04 грудня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонний суд Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499873 від 01.11.2025 року, 01.11.2025 року о 00 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом, б/н, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор Драгер 6820, результат тесту - 0.48 ‰, тест №552, чим порушив п.2.9.а. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 130 КУПАП.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Притягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
20.11.2025 року та 04.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кофман А.І. надала суду заперечення та додаткові пояснення до заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких вказала, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499873 від 01.11.2025 року було складено із порушенням, у зв'язку із чим є підстави вважати відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Так, відповідно до п.10 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499873 від 01.11.2025 року технічний відеозапис здійснювався бодікамерою поліцейського ПВР №13. В п.11 вказаного протоколу зазначені додатки до протоколу, а саме, направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння та висновок про результати огляду на стан сп'яніння. Із матеріалів справи, зокрема, протоколу, вбачається розбіжність між вказаними в п.11 протоколу додатками із документами та відеозаписами, що були фактично надіслані Ізмаїльським районним відділом поліції Головного управління національної поліції в Одеській області в якості адміністративних матеріалів. Таким чином, долучений до матеріалів справи DVD-R диск містить три відеофайли, лише 2 з котрих є записом з портативного відеореєтратора поліцейського, зазначеного в п.10 протоколу. Третій відеофайл є невідомим записом з іншого технічного пристрою, який не зазначений в п.11 протоколу та може не мати жодного значення по справі. Також, в п.11 протоколу зазначено, що додаються лише 2 документи «направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння та висновок про результати огляду на стан сп'яніння», а матеріали справи по факту містять три додатки, один з яких не вказаний взагалі, а інший вказаний некоректно. Жодних «висновків про результати огляду на стан сп'яніння», який був зазначений поліцейським в додатках до Протоколу Розділом ІІ Інструкції не передбачено. Таким чином, наявність розбіжностей між матеріалами, що були направлені до суду та додатків, зазначених п.11 Протоколу, свідчить про порушення при складанні уповноваженими особами протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, та тягне за собою його скасування. 01.11.2025 року ОСОБА_1 керував електросамокатом Jet Sharing, який не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, так як потужність двигуна менша, ніж 3 кВт. Вказала, що ознаками, які були вказані працівниками поліції в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зазначено лише «запах алкоголю з порожнини роту», що є дуже суб'єктивним твердженням та не може бути нічим підтверджено. Але, будучи впевненим у тому, що тестування та стан алкогольного сп'яніння підтвердить перебування у тверезому стані та задля уникнення конфлікту із працівниками поліції, ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та за допомогою спеціального технічного засобу. За допомогою зовнішнього мобільного принтера до газоаналізатору Драгер було роздруковано результати проходження тестування. Показники, зазначені в роздруківці результатів, викликають сумніви щодо точності вимірювання приладом та достовірності цих результатів. Тож, дата проведення тестування вказана вірно, 01.11.2025 року, але час 00 год. 51 хв. є не точним та не збігається із часом, зазначеним у записі з портативного відеореєстратора поліцейського, відповідно до якого тестування проводилось 00 год. 58 хв. Також, відповідно до роздруківки результатів температура повітря 01.11.2025 року о 00 год. 51 хв. становила +15,0 °C, що викликало сумніви. Листом від 27.11.205 року Дунайською гідрометеорологічною обсерваторією ДСНС України було надано інформацію, що температура повітря у період часу з 23.00 год. 31.10.2025 року по 02.00 год. 01.11.2025 року становила 7,4 - 7,6 °C. Розбіжність становить більше 7 °C, що викликає сумніви у точності вимірювання приладу, адже газоаналізатор є чутливим спеціальним технічним засобом, який має в режимі реального часу надавати вірогідні результати по всім показникам. Тож, є велика імовірність, що результати тесту у 0,48 проміле є неточним та таким, на підставі якого не може бути притягнуто особу до адміністративної відповідальності. Також, датою останнього калібрування приладу зазначено 12.11.2024 року. Подібні прилади відповідно до законодавства мають проходити технічне обслуговування та градуювання 1 раз на рік. Тобто, тестування проводилось приладом, у якого через 11 днів спливав термін до нового калібрування, що могло бути підставою до того, що прилад міг втратити здатність до точності вимірювання концентрації алкоголю в крові. Будучи впевненим, що результат у 0,48 проміле є помилковим, ОСОБА_1 не погодився із результатами тестування, що було проведено на місці зупинки працівниками поліції, про що і повідомив їм. Однак, останній не був доставлений до найближчого медичного закладу задля проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я лікарем. Відмова працівників поліції на прохання ОСОБА_1 доставити його до закладу охорони здоров'я свідчить про порушення Інструкції та прав особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. За таких обставин, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була порушена. З огляду на викладене, просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи здійснити у відсутність ОСОБА_1 та його представника.
Дослідивши наявні докази у сукупності, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення слід встановити, які саме з перелічених у частині 1 статті 130 КУпАП України дій були вчиненні.
Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).
Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.
В практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість, тобто коли внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.
Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов'язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany), пункт 54; Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany), пункт 55).
Після проведення аналізу вказаних вище джерел права, враховуючи види та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція 1452/735). За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №499873 від 01.11.2025 року вказано, що 01.11.2025 року о 00 год. 55 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом, б/н, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу газоаналізатор Драгер 6820, результат тесту - 0.48 ‰, тест №552, чим порушив п.2.9.а. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 130 КУПАП.
Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерством юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, встановленим порядком проходження огляду на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів є порядок відповідно до якого особі пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, за наслідками якого, у разі підтвердження стану сп'яніння, складається та додається до протоколу акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та роздруківка із результатом огляду. В разі відмови особи від проходження огляду на місці зупинки або незгоди з його результатами особа одразу направляється до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння. У разі підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду в закладі охорони здоров'я відповідний висновок додається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.5 другого розділу Порядку встановлено, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останній пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору на місці його зупинки. Разом із тим, на відеозаписі чітко не зафіксовано погодження ОСОБА_1 із результатами огляду.
Також, працівниками поліції, в порушення вимог Інструкції, не роз'яснено ОСОБА_1 у разі не згоди з результатами його право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Також, відеозапис, доданий до матеріалів справи, не містить процесу складання та вручення направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак, до матеріалів справи воно додано.
Таким чином, всупереч п. 8 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, неможливо встановити, чи було видано ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого передбачена додатком 1 до Інструкції № 1452/735.
Крім того, відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є повним та безперервним, в зв'язку з чим, неможливо суду зробити висновок про те, чи був дотриманий при цьому порядок проходження огляду на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів відповідно до Інструкції.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Всупереч ч.1 ст.266 КУпАП матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, та до матеріалів справи не надано доказів в підтвердження передання керування транспортним засобом будь-яким особам.
Таким чином, суд позбавлений можливості зробити висновок чи були дотриманні вимоги ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Викладені обставини, досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що в даному випадку не надано доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не доведено додержання порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме, ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вказане викликає сумнів щодо винності особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Всі сумніви в даному випадку суд, у відповідності до вищевказаних норм права трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.130 КУпАП, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.П.Пащенко